Види соціальних процесів

Суспільство є багатогранним і має досить складну структуру, і це зумовлює появу великої кількості різних соціальних процесів. Перші спроби класифікації соціальних процесів були зроблені ще в перші роки дослідження їх. Зараз можна виділити декілька основних ознак, за якими класифікують соціальні процеси.

За масштабами охоплення соціального середовища виділяють:

• соцієтальні – найглобальніші процеси, які охоплюють або все суспільство, або великі ділянки його. До таких процесів належать, наприклад, зміни соціально-економічних формацій, промислова революція, світова економічна криза та інші.

• загальні – ті, що охоплюють певні соціальні інститути – зміна системи освіти, зміна політичного устрою держави, зміна системи управління тощо.

• особливі – процеси, які охоплюють, як правило, окремі об'єкти соціального середовища лише за певних умов. Наприклад, урбанізація, пристосування, асиміляція та інші. Щодо соціальної системи, в якій відбуваються соціальні процеси, їх поділяють на:

• внутрішньоособистісні – розвиток свідомості, самовиховання, самовдосконалення;

• ті, що виникають у відносинах двох індивідів;

• ті, що виникають у відносинах між особистістю і соціальною групою;

• ті, що існують в межах групи;

• ті, що виникають у відносинах різних соціальних груп;

• ті, що змінюють соціальну структуру суспільства.

За часом існування розрізняють:

• короткотривалі процеси;

• довготривалі процеси.

За характером дії соціальні процеси поділяють на:

• плавні;

• скачкоподібні.

За наслідками, які спричиняють соціальні процеси у соціальній системі, їх поділяють на:

• асоціативні (об'єднувальні);

• десоціативні (роз'єднувальні).

До асоціативних процесів належать зближення, компроміс, об'єднання (консолідація), співробітництво, пристосування (адаптація). До десоціативних – суперництво (конкуренція), опозиція, конфлікт.

Зближення – процес, в ході якого соціальні суб'єкти встановлюють достатній рівень розуміння один одного, дії одного з них не суперечать інтересам іншого, завжди готові до соціального контакту між собою.

Компроміс – процес, при якому для вирішення протиріч між соціальними суб'єктами, вони йдуть на поступки один одному.

Об'єднання – це процес організації соціальних суб'єктів в єдину систему для досягнення спільної мети.

Співробітництво – процес, який полягає в узгодженні діяльності соціальних суб'єктів для досягнення загальної мети.

Пристосування – прийняття соціальним суб'єктом соціальних норм, правил і зразків поведінки того середовища, у якому він опинився, якщо норми і правила засвоєні раніше, не призводять до задоволення потреб в даному середовищі.

Суперництво – процес, який полягає у зіткненні інтересів різних соціальних суб'єктів або у прагненні одним суб'єктом заволодіти для задоволення власних потреб тими засобами, якими прагне заволодіти інший суб'єкт для задоволення власних інтересів.

Опозиція – процес, який полягає у протистоянні соціального суб'єкта, який має обмежену кількість засобів для реалізації власних інтересів, тому соціальному суб'єкту, котрий має їх в достатній кількості з метою заволодіння його становищем.

Конфлікт – процес, в ході якого соціальний суб'єкт для досягнення власної мети прагне підпорядкувати собі або знищити іншого соціального суб'єкта з такими ж самими або близькими цілями.

Десоціативні процеси як правило призводять до дезорганізації соціальних систем.

Дезорганізація – сукупність соціальних процесів, які спричиняють зміни, що не відповідають нормам певної соціальної системи, оцінюються її членами, як такі, що заважають стабільному функціонуванню системи і які можуть призвести до її розпаду.

Таким чином, в суспільстві існує велика кількість процесів, різних за значимістю, змістом, формами і які по різному впливають на стан суспільного життя.