2) Показатели структуры

Характер експорт и импорт по таким признакам как: товарный состав и региональная направленность

-товарная ст.-ра – распредел экспорта и импорта по осн товарным позициям

Для групп стран отдельных стран их всех стран мира. Распредел по следующим позициям:

1)продов и сырьевые товары, топлево, в том числе продов и промышл сырье

2)готовая продукция, и полуфабрикаты, в том числе хим продукты, машины, оборудование и транспорт средства и др готов изделия

3)другие товары

-индекс диверсификации экспорта – индекс отношения товарной ст-ры экспорта страны от ст-ры мирового экспорта

-географ ст-ра – распределение товарных потоков по странам, группам стран, регионами мира.

-индекс географ концентрации экспорта/импорта – х-т состояние мирового рынка, конкретного товара по таким признакам как кол-во экспортеров, импортеров и удельный вес осн экспортера/ импортера (показатель Герфиндаля-Хирминга)

-институциональная торговля – распредел товаров по субьектам и методам товарного обмена

3) Показатели динамики

-темпы роста и прироста соответств показателей экспорта и импорта внешнеторгов оборота.

4) Показатели интенсивности

-обьем импорта\экспорта\внешнеторгов оборота на душу населения

-квоты: экспортная=Э/ВВП*100%, Э – обьем экспорта.; импортная, внешнеторговая.

-интенсивность и уровень внутриотраслевого обмена

5)Показатели результативности

-сальдо торгового баланса

-сальдо баланса услуг

-сальдо текущих операций – сумма сальда торг баланса, баланса услуг и некоммерческ операций.

-сальдо некоммерч операций – разница между прибылью от инвестиций. Денежных переводов, взносов, движение денежн ср-д

-индекс состояния баланса – индекс показывающий покрытие импорта, экспорта. Если индекс <100, торг баланс имеет отрицат сальдо, если индекс больше 100. то сальдо +.

-индекс концентрации экспорта – примен межд сопоставлениях и показывает на сколько широкий спектр товаров экспортирует страна при 239 класифицированых видо товаров по методологии ООН.

-коефициент импорт зависимости – отношение импортов товаров к обьему его потребления в стране.

- индекс условий торговли – отношение экспортных и импортных цен.

37. Інструменти аналізу міжнародної торгівлі.

Условия торговли - это отношение экспортно-импортных цен определенного товара страны в целом, либо группы стран.

График: ось вертик Рх\Рим; где Рх – индекс экспортных цен; Рим – это индекс импортных цен; ось горизонт: Qx\Qим, где Qx – кол-нный индекс экспорта, Qим – кол-нный индекс импорта; пересечение RS и RD, где RS – это относит предложение товаров на экспорт, а RD – это относит предложение товаров на импорт.

Формы индексов в условиях торговли:

ТоТ = Рх\Рим - бартерные или товарные условия торговли

ТоТ = Рх\Рим * Qx - это доходные условия торговли

ТоТ = Рх\Рим * Qx\Qим - это факторные условия торговли

Если ТоТ=1, то это говорит о том, что экспорт и импорт цены равны

Если ТоТ>1, то рост экспортных цен выше чем импортные ы взамен прежнего кол-ва экспорта мы можем закупить всё больше импортных товаров, в этом случае благосост страны возрастет.

Если ТоТ<1, то импорт цены превышают экспорт и взамен прежнего кол-ва экспорта мы можем купить всё меньше импорт товаров, благосост страны снижается.

Относительный спрос на импорт хар-ся показателем эластичности.

Эластичность импорта – это изменения спроса на импорт товары, вытекающ из изменений условий торговли.

Еим = дельта IM (%)\ дельта Рим (%), где дельта IM - изменение кол-ва импорта, дельта Рим - соотношение цены импорта

Коэфиц эластичн всегда >0, в случае падения цены на импорт – объемы импорта возрастут и наоборот в случае роста.

Если Еим >1– означает, что падение цены на импорт на 1% привело к росту спроса на них более чем 1%.

Если Еим <1 означает, что падение цены импорта на 1% привело к росту спроса менее чем 1%.

поэтому в случае если Еим >1, то спрос на импорт явл эластичным, а если неэластичным.

Эластичность экспорта – это изменения предложения товара на экспорт, вытекающ из изменений условий торговли.

Ех = дельта Х (%)\дельта Рим (%), где дельта Х – обьемы экспорта в %, а дельта Рим – цены импорта (%)

38. Сучасна структура світового ринку товарів і послуг.

Мировой рынок – (world market) общество стойких товарно-денежных отношений между странами, основой которых является международное деление труда и другие факторы производства.

Мировой рынок характеризуется следующими основными чертами:

- он является категорией товарного производства, который выходит в поисках сбыта своей продукции для национальные рамки;

- он проявляется в межгосударственном перемещении товаров, которые находятся около воздействием не токмо внутреннего, впрочем и внешнего спроса и предложения;

- он оптимизирует использование факторов производства, подсказывая производителю в каких отраслях и регионах они могут являться использованы наиболее эффективно; он выполняет функцию (санубальна), которая позволяет забраковывать из международного обмена товары и почасту их производителей, которые не в состоянии обеспечить международный стандарт качества быть конкурентных ценах;

- на нем существует особенная род цен – мировые цены.

Товар, который находится для мировом рынке в фазе обмена, выполняет информационную функцию, сообщая внутри параметры совокупного спроса и совокупного предложения, посредством которых индивидуальный из участников может оценить и адаптировать параметры своего производства.

Выступая сферой межгосударственного обмена товарами, мировой рынок имеет обратной бремя для производство, показывая ему, что, сколь и для кого надо производить.

Услуги – это экономическая деятельность, непосредственно удовлетворяющая личные потребности членов общества, домашних хозяйств, потребности разного рода предприятий, объединений, организаций, общественные потребности или потребности общества в целом, не воплощенные в материально-вещественной форме. Торговля услугами также широко развита, как и международная торговля товарами (в вещественном понимании этого слова). Международная торговля услугами имеет свою специфику: неосязаемость, невидимость, неразрывность производства и потребления, неоднородность и изменчивость качества, неспособность услуг к хранению

Именно в силу неосязаемости и невидимости большинства услуг торговлю ими иногда называют невидимым экспортом или импортом. Однако и в этом случае существует много исключений. Обычно услуги не имеют овеществленной формы, хотя ряд услуг приобретает ее в виде компьютерных программ на магнитных носителях, кинолент, различной документации.

В отличие от товаров услуги производятся и потребляются в основном одновременно и не подлежат хранению. В связи с этим требуется присутствие за рубежом непосредственных производителей услуг или иностранных потребителей в стране производства услуг. В отличие от операций с товарами они не подлежат таможенному контролю. Услуги могут быть капиталоемкими и наукоемкими, иметь промышленный характер либо удовлетворять личные потребности, могут быть неквалифицированными или требовать очень высокого уровня квалификации исполнителей. Не все виды услуг в отличие от товаров пригодны для широкого вовлечения в международный оборот, например коммунальные услуги. Сфера услуг, как правило, в большей степени защищена государством от иностранной конкуренции, чем сфера материального производства.

Эволюцию форм рынка можно наказывать так:

Внутренний рынок – выкройка хозяйственного общения, быть которой ежесекундно предназначено для продажи, сбывается самим производителем внутри рынка.

Национальный рынок – исконный рынок, опилки которого ориентируется для иностранных покупателей.

Международный рынок – опилки национальных рынков, которая лично связана с зарубежными рынками.

Мировой рынок – общество стойких товарно-денежных отношений между странами, основой которых является международное деление труда и другие факторы производства.

Основным внутренним признаком жизнь мирового рынка является движением товаров и услуг между странами.

На внутреннем рынке – деятель товару вместе был и его продавцом, а клиент – вместе и конечным потребителем товара, одновременно забирал и оплачивал товар.

Тенденції:

1. Збільшується експортна квота, тобто росте частка в-ва що йде на експорт. Збільшується імпортна квота,тобто збільшення частки імпорту в споживанні.

2. Відбувається зовнішняї торгівля (від 20 до 30% всій Мт )

3. Посилюється тенденція витіснення зі світового ринку дрібних і середніх експортерів і імпортерів

4. Спостерігаються зміни в методах конкурентної боротьби, конкуренція переходить від цінової в сферу якості, технічної новизни виробів, економічності, дизайну. Крім того, залежить від реклами, післяпродажного обслуговування.

5. Зростання кримінальних форм торгівлі. (об'єм такої торгівлі в рік = 60 млрд дол.)

6. Мт часто використовується для досягнення певної політичної мети (імбарго)

7. Лібералізація зовнішньоторговельної політики.

Територіальна стр-ра МТ

основні товаропотоки відбуваються в рамках великої тріади (США, Західна Європа, Японія), на долю яких доводиться близько 60 % світового Е. і І., причому, близько половини припадає країни великої сімки, і хоча основний об'єм Мт доводиться на розвинені країни, їх частка дещо зменшується за останні роки за рахунок збільшення частки КЩР.

Осн. гр. вага в Мт серед країн, що розвиваються, доводиться на 2 країни Азії: Китай і Індію.

Крім того швидке зростання торгівлі відбувається в НІК Азії (Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Тайланд.)

Що стосується африканських країн то вони займають найбільш нестабільне положення в Мт

Найбільша питома вага доводиться на ПАР (1/3 всього африканського експорту)

Недостатньо стійке положення країн латинської Америки, оскільки зберігається експортна спрямованість. Найбільш великі: Бразилія, Мексика Аргентина .

10 лідерів експортерів товарів:

1. США, 2. Германія,3. Японія, 4.Франція, 5. В.Б., 6.Италия, 7. Канада, 8. Нідерланди, 9. Гон Конг, 10.Китай

країни з перехідною економікою. (експортери товарів)

1. Росія 2. Польща 3.Чехия 4. Угорщина

Товарна структура МТ

розглядаючи товарну структуру, можна виділити, що найбільшу питому вагу займають:

1. Машини і устаткування (38,6%). Лідирують розвинуті країни

2. До готових виробів відносяться текстильні вироби і одяг. ( текстиль порівнялися розвинуті і що розвиваються, у в-ві одягу лідер - КЩР)

3. Торгівля продукцією хімічної промисловості займає 3-у позицію в М.Е. = 9,5%.(лідер - розвинені за виключення проїз палива)

4. Продовольча група і с/г. сировина. ( лідер - розвинені, окрім троп фруктів)

Основними товарами на ринку продовольства є:

· Зернові і продукти їх переробки

· Маслонасіння

· Рослинне масло

· Овочі і фрукти

· Кава, чай, Цукор

· Риба і морепродукти

39. Міжнародна торгівля послугами та її специфічні риси.

Услуга – экон деятельность, которая предусматривает изменение в положении институциональной единицы, произошедшее в результате действий и на основе взаимного соглашения с другой институциональной единицей.

Рост сферы услуг опережает материального производства. Около 20% приходится в структуре мировой торговли на торговлю услугами. На сферу услуг приходится 64-74% мирового ВВП, а также 63-75% доля занятых.

1970г – 80 млрд $ на сферу услуг.

1995г – 1 триллион $.

2005г – 2 триллиона $.

Причины роста:

- переход индустриальных стран на постиндустриальное развитие;

-революционные технологические изменения;

-увеличение спроса на фин, страх, банк услуги;

-повышение темпов развития технологических программ отрасли телекоммуникаций и информации;

- снижение транспортных издержек;

- увеличение мобильности производства потребления услуг;

-новые формы и средства спутниковой связи позволили в ряде случаев отказаться от личного контакта производства и потребления услуг.

Особенности торговли услугами:

1)Большинство услуг неосязаемы;

2)Невидимость;

3)Нерозрывность пр-ва и потребления;

4)Неоднородность и изменение кач-ва;

5)Услуги, не подлежащие таможенному контролю;

6)На все услуги вовлекаются в международный хоз-нный оборот;

7)Услуги не подлеж таможенному контролю;

8)Услуги больше защищены гос-ом чем сфера матер про-ва.

Способы представления услуг:

1)трансграничная поставка;Осущ передача услуг через границу. При этом поставщик и потребитель услуг не перемещаются.

2)потребление за рубежом. Поставщик не перемещаются, перемещ потребитель.

3)коммерческое присутствие. Поставщик услуг перемещаются – потребитель нет.

4)присутствие физ лиц – переезд физ лиц в другую страну с целью представления там ствоей услуги.

40. Зовнішня торгівля України.

З позицій окремих країн участь в міжнародній торгівлі розглядається як зовнішня торгівля. Для України проблеми оптимізації зовнішньої торгівлі мають найважливіше значення, що обумовлено поряд причин:

по-перше, національна економіка знаходиться у фазі глибоких ринкових трансформацій, в ході яких формується її структура і інституційне середовище, а участь в міжнародній торгівлі робить величезний вплив на інтенсивність і спрямованість перетворень;

по-друге, за останні роки не було досягнуто високого рівня результативності зовнішньої торгівлі, закріпилася сировинна спрямованість експорту, посилилася залежність від імпорту енергоресурсів і високотехнологічних продуктів;

по-третє, на початку 2008 року відбувся вступ до глобальної торгової інституційної системи – СОТ;

по-четверте, Україна активно ініціює включення в євроінтеграційні процеси, не створивши для цього реальних економічних передумов і мотивів; по-п'яте, величезні проблеми зосереджені у сфері конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на світових ринках і в цілому конкурентоспроможності національної економіки.

Таким чином, особливості розвитку зовнішньої торгівлі України на сучасному етапі розглядаються широко. Проте важливість і багатоаспектна виникаючі в цій сфері питань вимагає подальших досліджень, поглиблення аналізу якісних і кількісних параметрів, структурних особливостей і географічних векторів розвитку торгових зв'язків.

Зовнішня торгівля України як і раніше перевершує інші форми зовнішньоекономічних зв'язків. - - по-перше, про узгодженість тенденцій зміни експорту, імпорту і зовнішнього обороту товарів і послуг і ВВП,

- по-друге, про зниження величини сальдо зовнішньої торгівлі і досягнення показників негативної відмітки, по-третє, про стабільне зниження експортної квоти в 2004-2006 рр. і незначні коливання імпортної квоти в той же період, а також про поступове зниження рівня зовнішньоторговельної квоти в 2004-2006 рр.

Відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП по роках склало: 2003 р. – 97,85%, 2004 р. – 101,11%, 2005 р. – 90,94%, 2006 р. – 88,95%. Коефіцієнт покриття імпорту експортом склав: 2003 р. – 1,11; 2004 р. – 1,22; 2005 р. – 1,03; 2006 р. – 0,94. Представлені дані свідчать про різну спрямованість і динаміки тенденцій зміни основних показників. Наголошується і незначне збільшення експортної, імпортної і зовнішньоторговельної квот при тому, що темпи зростання ВВП склали (у фактичних цінах): в 2004 р. – 1,29; в 2005 р. – 1,28; в 2006 р. – 1,22, що забезпечене високою динамікою розвитку внутрішнього споживання. Велику частку зовнішньої торгівлі України складає торгівля товарами. З представлених даних видно, що темпи зростання імпорту істотно перевищують темпи зростання експорту. Украй низьким залишається об'єм інноваційній продукції, реалізованій на експорт (у фактичних цінах, млн. грн.): 2003 р. – 4776,2; 2004 р. – 7984,4; 2005 р. – 12494,8; 2006 р. – 12797,0.

Структура експорту свідчить, що, не дивлячись на позитивні тенденції в зміні його об'ємів, товарне наповнення залишається колишнім – сировинним і низько технологічним. В структурі імпорту переважають енергоресурси і високотехнологічна продукція. Таким чином, і експортний, і імпортний пакет України залишається украй уразливим, все помітніше відставання в торгівлі високими технологіями. Ринки основних експортних товарів України характеризуються структурою, посилюванням суперництва учасників і наростанням цінової конкуренції, що встояла, що може позначитися на об'ємах валютних надходжень зважаючи на зниження норми прибутку (що вимагає постійного збільшенням фізичних об'ємів експорту). Прямими конкурентами України на цих ринках є країни, що володіють великими перевагами чинників, що явно звужує перспективи і знижує доцільність поліпшення позиції нашої країни.).

41. Зовнішня й міжнародна економічна політика. Економічна взаємозалежність. Національна і міжнародна економічна безпека.

Проблеми зовнішньої економічної політики:

1. Підтримка глобальної, багатобічної торгової системи

2. міжнародна конкурентоспроможність США

3. регіональні угоди

4. розвиток нових форм протекціонізму і переслідування власних внутрішніх інтересів, що викликає міжнародну неузгодженість, сопрвождающуюся цілим поряд обмежувальних заходів

5. поява НІК

6. перехід від командно планових економік до ринкової.

7. нестабільність валютних курсів

8. зовнішня заборгованість країн, що розвиваються, яка не дозволяє розвиватися їм повною Свою

9. захист навколишнього середовища

10 контроль над міжнародними корпораціями

Заходи по пристосуванню:

1. диверсифікація торгових зв'язків

2. формування експортних виробництв

3. інтенсифікація різносторонньої співпраці

4. створення резервів

5. натиск (військовий і економічний)

Достатньою умовою порушення економічної безпеки є загроза.

Загроза - це обмеження доступу до матеріальних, трудових, науково-технічних ресурсів і до системи маркетингу

типи погроз:( - силова - загроза економічному добробуту)

інструменти погроз:

- економічна блокада (ситуація, коли країна не має ринків збуту (припинення експорту і імпорту)

- ембарго (на різні види товарів)

- різні методи дискримінації

Національна економічна безпека - це положення, при якому економіка країни захищена від дії зовнішніх чинників, що сприймається як загроза економічному функціонуванню національної економіки

Міжнародна економічна безпека - це забезпечення стійкого госп. розвитку національних економік, регіонів і світового суспільства вцелом.

Типи:

1. Політика вільної торгівлі - це пол-ка мінімального втручання в зовнішню торгівлю.

2.Протекціонізм - політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, за допомогою різних тарифних і нетарифних методів.

Форми протекціонізму:

· селективний направлений на проти окремих країн або окремих товарів.

· галузевий протекціонізм - захищає перш за все галузі с/х.

· колективний протекціонізм в-ляєся об'єднанням країн відносно країн в них що не входять.

· прихований протекціонізм здійснюється методами внутреннй економічної політики

42. Види торгових посередників, їх характеристика.

Методы осуществления МТО

торговля напрямую — не используются услуги посредников;

торговля через посредников

Виды посредников:

- простые посредники — физические и юридические лица частного права, которые способствуют поиску партнеров и заключению международных хозяйственных контрактов, но не участвуют в их выполнении;

поверенные посредники — физические и юридические лица, которые проводят сделки от имени и за счет доверителей, подписавших контракт;

- комиссионеры — физические и юридические лица, заключающие международные хозяйственные контракты от своего имени, но за счет комитентов (продавцов и покупателей), которые несут при этом коммерческий риск;

консигнаторы — физические и юридические лица, которые принимают товар на свой склад (консигнационный), реализуют его, а нереализованный возвращают его владельцу;

- агенты — физические и юридические лица, совершающие операции от имени и за счет своих клиентов, но не подписывающие международный хозяйственный контракт;

сбытовые посредники — физические и юридические лица, которые осуществляют перепродажу товаров от своего имени, оказывают покупателям услуги сервисного характера, рекламируют продукцию, а также сбытовые посредники, которые называются

дистрибьюторами;

- дилеры — независимые физические и юридические лица, которые осуществляют перепродажу товаров доверителей от своего имени и за свой счет.

Наряду с этими видами посредников существуют организационные формы посредников.