16. Екологічні проблеми аес.

Пробл атомної енергетики обумовлені насамперед надій­ністю роботи енергоблока. Головн місцями накопичення радіоактивних відходів є АЕС, на яких здійсн їх первинна переробка та тимчасове зберігання. На АЕС не існує повного циклу первинної переробки відходів відповідно до вимог норм, правил та стандар­тів з ядерної та радіаційної безпеки, що призводить до нераціона­льного використання сховищ та збільшує ризик радіаційних ава­рій.

Не можна не брати до уваги забруднення біосфери малими до­зами радіації. Вони підвищують фоновий рівень радіації, вплив її здійснюється постійно, збільшуючи ризик появи ракових і гене­тичних захворювань. З усіх живих істот на Землі людина найчутливіша до канцеро­генного впливу радіації. Атомна енергетика та виробництво ядерної зброї — два основні джерела радіаційного забруднення. Вони ведуть до утворення со­тень радіоактивних елементів, що починають забруднювати хар­чові ланцюги. Радіоактивний матеріал потрапляє до річок, озер, океанів, де його поглинають риби, підвищуючи його концентра­цію у своїх тілах в тисячу разів. Забруднена вода і ґрунт усмокту­ється рослинами, концентруючи в них токсичні речовини. Це, своєю чергою, призводить до забруднення молока і м'яса, оскіль­ки забрудненою травою живиться худоба. Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіо­активних відходів. Кожна АЕС рано чи пізно сама перетворюється на радіоак­тивні відходи. Після цього її необхідно демонтувати і складові заховати, або ж поховати весь комплекс під тоннами зем­лі та бетону, перетворивши на радіоактивний мавзолей на сотні тисяч років, який до того ж вимагає постійного контролю. Через існування великої кількості штучних і природних дже­рел іонізуючого випромінювання та в результаті Чорнобильської катастрофи в Україні склалася дуже складна радіоекологічна си­туація, яка обумовлює необхідність створити системи заходів ра­діаційного захисту населення та навколишнього природного се­редовища.

17. Еколог пробл водного госп-ва.

Україна — один з регіонів, не забезпечених за існуючих антропогенних навантажень прісною водою у достатній кількості. Водні ресурси України формуються за рахунок притоку транзитних річкових вод із зарубіжних країн, місцевого стоку і підземних вод.

Основний вплив водокористування на водні ресурси зумовлюється безповоротним водозабором і скидом забруднювальних речовин у водні об'єкти. Джерелами забруднення визнаються об'єкти, з яких здійснюється скид або інше надходження у водні об'єкти шкідливих речовин, що погіршують якість поверхневих вод, обмежують їх використання. Аварійне забруднення водних об'єктів виникає при залповому скиді шкідливих речовин у поверхневі водні об'єкти, що спричи­няє шкоду.

Суттєвим чинником забруднення водних об'єктів залишають­ся різні галузі:

Кольорова металургія

Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Голов­ним джерелом утворення стічних вод в галузі є виробництво це­люлози

Нафтопереробна пром.-сть. Поверхневі води забрудн нафтопродуктами, сульфатами, хлоридами та ін.

Хім і нафтох пром.-сть. В прир водні об'єкти скидаються стічні води, разом з якими в водойми потра­пл нафтопродукти, азот, нітрати, хлориди, сульфати, пестициди.

Машинобудув Стічні води травильних та гальванічних цехів забруднені, в першу чергу нафтопродуктами, сульфатами, хлорида­ми, сполуками азоту, солями за­ліза, міді, цинку,.

Легка пром.-сть. Основні забруднення водойм виника­ють від текстильного виробництва та процесів дублення шкіри

Побутові стічні води — це вода із кухонь, туалетних кімнат, душових, бань, пралень, їдалень, лікарень, побутових приміщень виробничих підприємств та ін

З інтенсифікацією сільського виробництва, а надто з такими її напрямами, як хімізація і водна меліорація, велика кількість доб­рив і пестицидів надходить до річок, озер, потрапляє в підземні води.

Значна частина населення України використовує для своїх жит­тєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.

Довготерміновими цілями політики раціонального викорис­тання і відтворення водних ресурсів та екосистем є зменшення антропогенного навантаження на водні об'єкти; забез­печення екологічно стійкого функціонування водного об'єкта як елемента природного середовища; створення ефективної структури управління і механізмів економічного регулювання охорони та відтворення водних ресурсів.