14. Еколог проблеми гес.

Гідравлічні електростанції традиційно вважають екологічно чистими. Проте будівництво дамб на річці обумовлює зміну влас­тивостей екосистем ріки. З проточної системи ріка перетворю­ється на ланцюг водосховищ, де змінюються всі фізичні, хімічні, біологічні властивості. Донні та завислі наноси, що надходять з басейну ріки, раніше служили добривом для за­плавних земель, тепер здебільшого затримуються у водосхови­щах і відкладаються на дні, забруднюючи воду. Будівництво ГЕС на гірських, бурхливих річках приводить до менших змін в екосистемі ріки. Спорудження ж їх на рівнинах, та ще й на великих річках породжує цілу низку як економічних, так і екологічних проблем. Під час нересту гине багато риби, особливо коли на дамбах відсутні рибопропускні пристрої або їхня потужність не­достатня.

На Дніпрі п'ять штучних водосховищ затопили велику кількість зе­мель. Крім прямого затоп­лення земель, де пропали не тільки луки, але й рілля і лісові пло­щі, постійно підтоплені та зруйновані від переформування берегів землі, а також площі, вилучені для розміщення знесених населених об'єктів. Зміню­ється вся структура підземної частини гідросфери, її ґрунтових вод. В надзвичай­них умовах перебуває і вся земля навколо водосховища через підтоплення, осушення, промерзання, зсуви тощо. За розрахун­ками вчених, кубічні кілометри води просочуються й випарову­ються з поверхні водосховищ. Це не тільки призводить до підви­щення вологості повітря у прилеглих до регіону населених пунктах, а й обумовлює дефіцит води. У штучних водосховищах складаються сприятливі умови для явища, що його вчені назвали «біологічним вибухом». Це — ін­тенсивне поширення одноклітинної синьо-зеленої водорості через те, що третина площі штучних водосховищ має глибину меншу ніж 2 м. У невеликій товщі води над родючими угіддями, ба­гатими на органічні речовини, утворюється величезна кількість організмів. Вони швидко відмирають, спливаючи на поверхні водосховищ величезними полями гниючих біологічних решток, і забирають із води кисень, що призводить до масової загибелі іхтіофауни. Влітку во­досховища через це втрачають свої рекреаційні якості. Отже, гідравлічні електростанції не можуть бути достатньою альтернативою тепловим.

15. Еколог проблеми тес.

ТЕС нині є найпоширенішими на земній кулі. Здебільшого вони працюють на вугіллі, торфі, горючих слан­цях, мазуті, природному газі. Природний газ є відносно найчис­тішим видом палива. Електростанції, які працюють на ньому, ви­кидають здебільшого оксиди азоту і сірки, а з упровадженням нових технологій спалювання викиди практично відсутні.

Забруднення атмосфери тепловою енергетикою нині досягає значних масштабів. Найпоширенішими забрудненнями є оксиди сірки та азоту, дрібнодисперсний пил, чадний і вуглекислий гази.

Продуктами згоряння вугілля, торфу і сланців є також жужіль і зола, уловлювання, складування і збері­гання яких вимагає великих витрат, оскільки з господарського використання вилучаються земельні ресурси.

У тих випадках, коли ТЕС використовують низькосортне багатозольне вугілля, для збереження твердих від­ходів великим ТЕС виділяють до 1 тис. га земель. У районах та­ких сховищ забруднюються вода, повітря, ґрунти. Осн компонентами відходів є двоокис кремнію, окис алюмінію, част­ки палива, що не перегоріли. В окремих р-нах концентрації ТЕС накопичено мільйони тонн жужелезольних відходів, хоча вони є сировиною для будівельних матеріалів. З-поміж негативних наслідків роботи ТЕС на викопному вугі­льному паливі слід особливо зважати на небезпеку забрудн біосфери радіоакт речовинами в обсягах, які набагато пе­ревищують можливі радіоакт викиди за норм експлуа­тації АЕС. Річ у тім, що після спалювання ву­гілля в золі, в тому числі і в леткій, залишаються практ всі ізотопи уранорадієвої й торієвої родини, що містяться у вихідно­му вугіллі.