26. Платежі за забруднення природного середовища та критерії їхнього нарахування.

До економічних методів управління процесом природокористування належать також платежі за забруднення, які було впроваджено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України в 1992 році за:

• викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

• скиди забруднювальних речовин у поверхневі води, моря, а також у підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через системи комунальної каналізації;

• розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного ті іншого виробництва у навколишньому середовищі.

Платежі за забруднення поділяють на три групи: податки, штрафні платежі за перевищення викидів, платежі за аварійні викиди.

Плата за забруднення переслідує різні цілі: стимулюючі, координаційні, контролюючі та компенсаційні.

Використовується два види плати: а) за лімітові викиди (скиди) – в межах встановлених лімітів викидів (скидів) забруднювальних речовин. (податки); б) за перевищення лімітів (скидів) розміщення забруднювальних речовин. (штрафні платежі). Крім цього, законом передбачено платежі за пошкодження природних ресурсів (зниження родючості ґрунтів, продуктивності лісу і водоймищ) відповідно до встановлених нормативів.

Критеріями нарахування платежів за забруднення є економічні збитки. Ці збитки як негативні наслідки проявляються в моральному, соціальному, естетичному, натуральному, економічному аспектах. Але здебільшого оцінюються економічні збитки, які завжди є тільки частиною, хоч і дуже вагомою, загальних збитків. Оцінка моральних і соціальних збитків становить певні труднощі через відсутність відповідних методик.

27. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування.

Збитки, заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, відшкодовується підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Методи визначення економічних збитків від забруднення застосовуються у залежності від параметрів забруднення.

Я кщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначають за формулою 1

де :

— питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на 1 особу;

R — чисельність населення в зоні впливу підприємства;

— питомі збитки комунальному господарству, грн. на 1 особу;

— питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн. на 1 га угідь;

S — площа сільськогосподарських угідь, га;

– питомі збитки промисловості, грн.. на 1млн.грн. вартості основних виробничих фондів;

Ф – вартість основних виробничих фондів підприємства-забруднювача.

Якщо параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою:

де: – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдано збитки;

– коефіцієнт, який враховує висоту викиду;

– питомі збитки від однієї тонни шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн./ т;

– маса викиду в атмосферу кожної токсичної речовини.

Стягнення платежів за викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря не звільняє об’єкти від відшкодування збитків за наднормативні викиди (викиди забрудн. речов, які перевищують ГДВ, викиди забр речов. джерелами, які не мають дозволів на викид, викиди забр реч, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення).