
- •Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
- •Екос-ми, структура та види.
- •Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- •Основні етапи природокористування в Україні.
- •Особливості сучасного етапу природокористування в Україні.
- •Затратно-результатна концепція економ оцінки природних ресурсів.
- •Еколог моніторинг,види, рівні
- •Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.
- •Принцип економ зацікавл та його використання у практиці управління.
- •Відповідність антропог навантаж прир-ресурсному потенціалу як принцип природокористування.
- •Дотримання прир кругообігу як принцип природокористування.
- •Збереження прир цілісності екосистем як принцип природокористування.
- •Принцип «нульового рівня» споживання природних ресурсів.
- •Еколог проблеми гес.
- •Еколог проблеми тес.
- •Екологічні проблеми аес.
- •Еколог пробл водного госп-ва.
- •Еколог пробл хім пром.-сті.
- •Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства.
- •Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
- •Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
- •Особливості середовища проживання у великих містах.
- •Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні.
- •Екологічне законодавство України та механізм його чинності.
- •Платежі за ресурси, їхні види та нормативи.
- •Платежі за забруднення природного середовища та критерії їхнього нарахування.
- •Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування.
- •Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування.
- •Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їхнього обрахування.
- •30. Економічні методи управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
- •31. Методи визнач економ ефективності від впровадження природозахисних пристроїв.
- •Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
Агропромисловий комплекс (АПК) є одним із найвідчутніших чинників впливу на довкілля. Деякі вчені навіть віддають йому першість за рівнем антропогенного навантаження. В Україні в післявоєнні роки збільшувалися посівні площі, а відтак зростала розораність території.
Процес механізації сільськогосподарських робіт, який інтенсивно відбувався у XX ст., негативно позначився на якості ґрунту, його родючості. Парк тракторів та автомобілів у с/г в Україні за повоєнні роки значно зросли. Сільськогосподарська техніка, що працювала на полях України, вирізняється громіздкістю, великою вагою і потужністю.За таких умов кожний сантиметр ріллі підпадає під дію ходових систем машин щонайменше 2, а в середньому — від З до 5 разів на рік. Це призводить до переущільнення орного і підорного горизонтів. Через це порушуються водний і повітряний режими, режим живлення ґрунтів, руйнується їхня структура, важчає механічний склад, зменшується водопроникність фунту. Це призводить до збільшення поверхневого стоку, зниження родючості, а значить, і врожаю. Особливо згубно проявляється переущільнення на зрошуваних землях. Утворення штучного підпору води на межі орного і підорного горизонтів веде до порушення режиму ґрунтових вод і утворення різновидності перезволожених земель — мочарів. Розв'язати проблему переущільнення ґрунтів можна лише комплексно: модернізацією техніки, зниженням тиску на ґрунт колісних і гусеничних тракторів, скороченням числа проходів техніки полем. Ця проблема успішно вирішується запровадженням ґрунтозахисних екосистем обробітку землі та відповідної техніки. Але за умов розвалу с/г машинобудування і занепаду аграрного виробництва її розв’язання в Україні розтягується на десятки років.
Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
Транспорт як галузь н/г – один із наймогутніших чинників антропогенного впливу на довкілля. Деякі види цього впливу належать до найсерйозніших техногенних навантажень на компоненти довкілля окремих регіонів, особливо великих міст.
Екологічні проблеми, що виникли у зв’язку з функціонуванням транспортної системи в Україні, є наслідком діяльності не лише окремих видів транспорту, а й інших галузей народного господарства.
Транспорт зумовлює низку проблем, що їх умовно об’єднують в кілька груп:
Транспорт – великий споживач палива. Основний споживач палива у всьому світі – автомобільний транспорт. В Україні переважають бензинові, дизельні, газобалонні двигуни. Значним споживачем палива та енергії є також залізничний транспорт.
Транспорт – джерело забруднення довкілля. Найбільше забруднює довкілля автомобільний транспорт. Забруднення міста викидами автомобільного транспорту – одна з причин підвищеної захворюваності населення. Забруднюють довкілля і аеропорти та залізничний транспорт. Водний транспорт служить джерелом забруднення басейнів річок, Чорного та Азовського морів.
Транспорт – одне із джерел шуму. Шум ослаблює пам’ять і реакцію, порушується нормальний відпочинок і сон, знижує продуктивність фізичної та розумової праці. До 805% усі виробничих шумів створює автомобільний транспорт. Необхідно встановлювати шумопоглинаючі щити. Джерелом шуму є також повітряний та залізничний транспорт.
Транспорт вилучає сільськогосподарські угіддя під шляхи і стаціонарні споруди. В Україні під транспортними спорудами загального користування зайнято близько 600 тис. га.
Транспорт є причиною травмування та смерті людей і тварин.
Отже, назріла гостра потреба у забезпеченні екологічно обґрунтованого планування розвитку транспортних систем на всіх рівнях.