14. Прогресуюча релаксація за Шульцем

1932-го року німецький невропатолог І. Шульц опублікував монографію “Аутогенная тренування – зосереджений розслаблення”. Аутогенная тренування є активний метод психотерапії, психопрофилактики і психогигиены, направлений замінити відновлення динамічного рівноваги системи гомеостатических саморегулюючих механізмів організму людини, порушених внаслідок стресу. АТ має два щаблі – нижчу і вищу. Початковий курс містить шість стандартних вправ. Починається аутотренінг з навчання розслабленню м'язів, після цього йдуть заняття з оволодінню серцево-судинної системою, впливу на вегетативну нервову і косно-суставную системи. Приклад вправ: вправа важкість – на розслаблення мязів, вправа тепло – на розширення судин, вправа пульс – нормалізує дихання та інші.

Аутогенная тренування найефективніша під час лікування неврозів, особливо при неврастенії, функціональних розладів і психосоматичних заболеваний.

Опанування вищої щаблем АТ дає можливість викликати трансові стану різного рівня. Перш ніж приступити до другої щаблі АТ, тренирующийся повинен освоїти першу щабель, навчившись утримувати себе у стані аутогенного занурення годину і більше. Вправи АТ-2 по задуму Шульца повинні навчити викликати складні переживання, що призводять до лікуванню через “аутогенную нейтралізацію” і катарсис. Аналізуючи опис медитативних вправ за Шульцом, можна побачити, що вони зводяться до серії прийомів своєрідного аутопсихоанализа. Сюди входять такі вправи: медитація на колір – концентрація клієнта на образах характерного кольору: зима, пейзажі….. спрямована на засіоння коляру, а не образи; вправана на візуалізацію конкретного коляру та інші. Включає 7 вправ.

Прогресуюча м'язова релаксація по Джекобсону полягає в тому, що з допомогою концентрації уваги спочатку формується здатність вловлювати напруження у м'язах і відчуття м'язового розслаблення, та був відпрацьовується навик оволодіння довільним розслабленням напружених м'язових груп. Усі м'язи діляться на 16 груп. Послідовність вправ – починаючи з м'язів верхніх кінцівок до м'язам нижніх кінцівок. Спочатку виробляється короткочасне напруга групи м'язів, які потім повністю розслаблюються, і увагу зосереджується почутті релаксації у цій галузі. Після повної розслаблення переходять до наступній групі м'язів. На завершальний етап пацієнт після повсякденного аналізу локальних м'язових напруг, що виникають у стресових ситуаціях, самостійно сягає м'язового розслаблення і долає емоційне напряжение.

Використання біофітбеку у самонавіюванні

Біологічний зворотний зв'язок (англ. Bіofeedback) - технологія, що включає в себе комплекс дослідницьких, лікувальних і профілактичних фізіологічних процедур, у ході яких пацієнтові за допомогою зовнішнього ланцюга зворотного зв'язку, організованої переважно за допомогою мікропроцесорної або комп'ютерної техніки, пред'являється інформація про стан і зміну тих або інших власних фізіологічних процесів.

Використаються зорові, слуховые, тактильні й інші сигнали-стимули, що дозволяє розвити навички саморегуляції за рахунок тренування й підвищення лабільності регуляторних механізмів.

Біофітбек це є метод зворотнього зв’язку, який полягає у реєстрації виставних показників( пульс, дихання, функціонування н.с.). Використовується для об’єктивізації процедури розслаблення при самонавіюванні. Коли пацієнт не вірить у дію самонавіювання.

Протипоказання до застосування: стан гострого психозу, фотосенситивна епілепсія, Виражене слабоумство

Переваги технології: не токсичність, надійність,ефективність