69. Принцип позитивної конотації.

Коли пацієнту важко наважитись на консультаці, корисно підкреслити його рішучість і навіть зробити на ній акцент.

При позитивній конотації терапевт повинен строго притримуватися системного погляду на сімю, тобто розглядати будь які поведінкові прояви як конструктивний вклад кожного члена сімї, утримуючи її тим самим в цілісності і «зібраному стані».Під час бесіди основною її ціллю є максимально точне визначення відносин при відсутності загрози обезцінення кого-небудь. Терапевт лише тоді не буде втягнутим в сімейні суперечки, коли буде дотримуватись доповнюючої позиції. При цьому терапевт зобов’язаний зберігати певну конформність своїх висловлювань, смисл яких повинен залишатися близьким до головної тенденції системи, тобто до збереження системою власної стабільності Виразна і чітка підтримка кожного члена сімї допомагає терепевтууникнути можливих ситуацій відмови пацієнта від терапії.

Проте, інколи признання може повернутися образою або приниженням. Наприклад, клієнт може спитати себе: з якої причини терапевт відноситься до мене як до ідіота, чоб пітримувати мене, демонструючи настільки банальне підхалимство.

70. Наративна психотерапія. Методи реконструкції проблемниї історій клієнта.

Виходячи з принципу циркулярності, проблеми людини мають комунікативну природу. Тому в сиси

Темній терапії розрізняють три рівні організацій людини:

1. Соматичний

2. Когнітивний

3. Комунікативний.

Терепевт не має доступу до перших двох рівнів, але змінюючи комунікацію ми змінюємо перші 2

Сімейна терап. Змінює комунікацію між членами сімї, але в системній можна працювати індивідуально. Тоді ми маємо справу з внутрішніми комунікаціями клієнта. Всі люди завжди думають, що про них думають інші. У внутрішньому і реальному діалозі люди постійно розповідають історії, хто вини, і як влаштований світ.

Наративна психотерапія – бесіді, в ході якої люди «пере розповідають», тобто розповідають но новому історії свого життя. Від самого народження ми не знаємо хто ми, тільки поступово дізнаємося це від інших людей. Кожній події у своєму житті людина надає певного смислу. Послідовність подій ми намагаємося скласти у логічний ряд, створюючи свою життєву історію. Події, які стаються з нами протягом життя і не вписуються в логіку нашої історії ми намагаємося витіснити, забути.Ми звертаємо увагу лише на ті події, які підтверджують вже сконструйовані нами домінуючі історії про нас, а протиставлені цим сюжетним лініям події ми відкидуємо, бачачи в них непояснювані випадковості.

Наративні терапевти вважають, що базові «всезагальні» ідеї, які люди приймають за «закони життя», «порядки рече» і «вічні істини»про те, що є людина і соціум, в дійсності міняються по ходу історії. В кожному соціумі є певні домінуючі знання. Терапевт, спілкуючись з клієнтом старається зробити підтримуючі проблемну історію соціальні знання і стереотипи видимими. Тоді клієнт зможе обдумати їх полив на себе, зайняти більш активну позицію, вирішити, на скільки вони є для неї важливиммиі можливо звернутися до якихось інших, альтернативних знань. Так, в ході наративної бесіди міняється репертуар знань, привабливих для людини для інтерпретації її досвіду, а як наслідок міняється досвід і історія.