32. Основні поняття гештальттерапії.

Перлз ввів у свою теорію термін, який запозичив із гештальтпсихології і який дав назву цілому напрямку – гештальт (з нім. - «фігура», «образ»). Це пон., яке відноситься до законів сприйняття та позначає цілісність і структурність, переноситься на мотиваційну сферу людини. Виникнення і задоволення потреби розглядається як процес виникнення і завершення гештальта. Незадоволена потреба або незавершений гештальт забирає енергію в організма, тому прагне до свого завершення. Така потреба буде основною фігурою, а зовнішнє середовище по її відношенні виступатиме фоном. Наприклад, для матері немовля увесь зміст існування буде пов’язаний з доглядом за дитиною, а ін. потреби – відпочинок, професійний ріст, спілкування з друзями – стають фоном.

Основною задачею психотерапії Перлз бачив не в тому, щоб пояснити, чому виникла проблема, а в тому, щоб дати відповідь на пит. «що і як?»: як проблема переживається, який вплив здійснює на стан клієнта в даний момент. Це виражається в основному принципі г.-т. «тут і тепер». Наприклад, акт пригадування далекого минулого буде частинкою «тепер», а те, що відбувалось декілька хвилин тому, уже «тепер» не являється.

Психотерапевт. впливи націлені на повернення клієнту своєї цілісності, інтеграції частин особистості, яка була розщеплена на фрагменти через дію невротичних механізмів. Протилежностями найчастіше виступають дихотомічні якості «сміливість-боягузливість», «жіноче-чоловіче», «чуттєвість-раціональність». Інтеграція таких «субособистостей» веде клієнта до розкриття своєї суті – самості. Саме тому зрілою є та особистість, яка досягла своєї автентичності, неповторності, яка здатна брати на себе відповідальність і самостійно приймати рішення. Зріла особистість відмовляється від стереотипів, не старається відповідати вимогам оточення, відкрита новому досвіду.

33. Основні процедури в гештальттерапії.

Першим технічним прийомом в г.-т. є складення контракту. Таким чином вже на початковій стадії психотерапії клієнт перебирає відповідальність за її результати на себе; вчить приймати за себе і свої дії відповідальність.

Для розширення усвідомлення в г.-т. використовують техніку човника. Дана техніка пов’язана з тим, що терапевт навмисне міняє рівні усвідомлення, фігуру і фон у свідомості клієнта. Наприклад, якщо фігурою виступають тілесні відчуття, а фоном – слова, то терапевт задає питання таким чином, що тілесні відчуття і вербальні конструкції тепер будуть фоном, а фігурою виступатимуть почуття і т. д.

Для інтеграції протилежностей часто використовується техніка «порожнього стільця». Суть полягає в тому, що на ньому розміщують значущу людину, з якою клієнт веде діалог. «Порожній стілець» також використовують для діалогу різних частин особистості, коли клієнт має протилежні установки, які породжують внутрішній конфлікт. Подібною є техніка «гарячого стільця», на якому клієнт розповідає свою проблему і веде діалог з терапевтом, при чому група виступає спостерігачем і не втручається без дозволу терапевта в процес.

Широко використовується техніка діалога з частинами тіла («поговоріть із своєю рукою»). Ще однією інтегративною методикою є техніка роботи з полярностями. Так, враховуючи, що в особистості одночасно співіснують її протилежності, невпевненій людині пропонують поспілкуватись з іншими як людина впевнена, з рішучою походкою і т.д. Ця методика також допомагає розширити зону усвідомлення клієнта таким чином, щоб включити у неї раніше недоступний особистісний потенціал. Техніка експериментального підсилення полягає в тому, об підсилити якийсь із неусвідомлюваних вербальних чи невербальних проявів. Наприклад, психотерапевт може попросити повторяти перед кожним реченням фразу «так, але…», якщо помітив, що клієнт її часто вживає (в результаті приходить розуміння суперництва з оточенням і намагання залишити за собою останнє слово).

Оригінальною гештальттерапевт. технікою є концентрація (фокусоване усвідомлення). Усвідомлення повинне відбуватись на трьох рівнях: усвідомлення зовнішнього світу (що я бачу, чую), внутрішнього світу (емоції, тілесні відчуття), а також думок. Застосовується для підсилення відчуття реальності і усвідомлення способів втечі від неї.

Техніка здійснення кругів застосовується в груповій психотерапії, коли член групи просить певних учасників або й цілу групи сказат про нього свою думку. Іншим її варіантом є висловлення думки самими учасником кожному із членів терапевтичної групи. Найбільш ефективна для подолання опору у роботі з механізмом проекції.