21.Робота сновидіння (за Фройдом).

Робота зі снами поширена в більшості психотерапевтичних шкіл. Сновидіння містить важливу інформацію з несвідомого, а мета снів- донести її до відома сновидця, скоригувати свідомі уявлення про дійсність.

Основна ідея тлумачення снів, сформульована З. Фройдом, і полягає в тому, що сновидіння – це певний текст мовою несвідомого, який потребує інтерпретації. Кожне сновидіння суто індивідуальне, і мають своє значення для кожного окремого сновидця. Сон можна тлумачити тільки залежно від особи.

Є такі універсальні положення, які сприймаються як тлумачення: а) ключова ф-я сну- здійснення бажань, яке може бути відтворене у прямій чи символічній формі, Фройд зауважив, що основним серед усіх є бажання спати, тобто не переривати сон. б) сновидіння відтворює погляд несвідомого на життєву ситуацію сновидця. в) людям не сняться сни щодо власних успіхів чи справ, близьких до щасливого завершення. Тому тлумачення, яке містить заспокійливу інформацію – хибне. г) сни, не сняться людям з приводу проблем інших людей. Кожне сновидіння – це сновидіння для сновидця і про нього. е) сновидіння часто об’єднується в серію. Сновидець знає про зв'язок між ними. Але не може пояснити. Якщо іде серія сновидінь – це свідчить про важливість інформації. д) сни можуть мати прогностичний характер, але при цьому вони попереджують , а не провіщують, інколи сновидіння показує варіанти майбутнього, але сновидець не причетний на жоден із них

Аналіз сновидінь – це бесіда двох підсвідомостей. Часто один і той самий сон доводиться тлумачити кілька разів на різних етапах терапії. Повне і остаточне тлумачення сновидіння – не більш ніж фікція.

22.Перенос і контрперенос.

Перенесенням в аналітичній психології називається окремий випадок проекції. Це поняття використовується при описі несвідомої емоційної зв'язку. Спочатку термін був введений Фрейдом. Психологічний процес перенесення є приватною формою більш загального процесу проектування. Перенесення - це процес, що відбувається між людьми. Несвідомі змісту спочатку незмінно проектуються на конкретних людей і конкретні ситуації. Багато з проекцій зрештою повертаються назад до індивіда, як тільки він розпізнав їх суб'єктивне походження, інші ж противляться такої інтеграції: їх можна відокремити від первинних об'єктів, але тоді вони переносяться на доктора. Серед таких важливу роль грає зв'язок з батьком протилежної статі, тобто зв'язок сина з матір'ю, дочки з батьком, а також брата з сестрою. Перенесення, як і контрперенос, може бути позитивним або негативним. У першому випадку виникає почуття прихильності і поваги, у другому - ворожості й опору. Важливим елементом в перенесенні є емпатія. За допомогою емпатії можна наслідувати спочатку більш здоровою установці аналітика і тим самим вийти на більш значимий рівень адаптації. Фрейд розглядав перенесення і його аналітичну протилежність, контрперенос, як здебільшого явища патологічні в сфері відносин між людьми - ірраціональні, невідповідні, позбавлені реальної орієнтації. У силу цього Фрейд ставився до аналітичного переносу як до матеріалу для постійної, сконцентрованої аналітичної роботи, в якій обидва (і аналітик, і пацієнт) повинні прагнути до усвідомлення відповідно свого контрпереноса і перенесення, до подальшої їх опрацювання та остаточного вирішення. Юнг, проте, розглядаючи психічне як природне явище, виключив перенесення - контрперенос з області психопатології, оскільки вважав їх неминучими, а часом і дуже корисними. З цих причин він відмежовувався від психоаналізу, дотримуючись того погляду, що реальне відношення між аналітиком і пацієнтом набагато більш цілюще у своїй потенції і що відсутність перенесення є позитивним фактором в аналітичних відносинах.