
- •3. Місце юридичної психології в системі наук. Звязок юр.Психології з суміжними дисциплінами.
- •4. Історія юридичної психології.
- •6. Методи юридичної психології.
- •7. Природний та лабораторний експеримент як метод юридичної психології.
- •8. Тестування як метод юридичної психології
- •9. Спостереження як метод юридичної психології
- •10. Метод незалежних характеристик.
- •11. Біографічний метод.
- •12. Метод анкетування та інтерв'ювання. Метод анкетування.
- •13. Поняття та структура діяльності. Уміння танавички.
- •14. Поняття волі і вольові дії.
- •16. Вольові процеси. Етапи формування складноговольового акту.
- •17. Емоції і почуття: поняття та види.
- •18. Поняття про особистість. Співвідношеннясоціального і біологічного в особистості.
- •20. Характеристика та властивості флегматичноготипу темпераменту.
- •21. Характеристика та властивості сангвінічноготипу темпераменту.
- •22. Характеристика та властивості холеричного типутемпераменту.
- •23 Характеристика та властивості меланхолічного типу темпераменту.
- •26 Здібності і обдарованість
- •27 Внутрішнє переконання як необхідний елемент оцінки доказів
- •67.Психологія основи допиту потерпілого.
- •74. Словесна розвідка
- •77. Довільні і мимовільні реакції на подразники.
- •78.Психологія огляду місця події.
- •79.Взаємозвязок особи злочинця і відображень місця злочину.
- •80.Психологія перевірки показань на місці.
- •83. Типи сприйняття і узнавання: характеристика і значення для оцінки результатів пред'явлення для впізнання.
- •84. Оцінка результатів пред'явлення для впізнання.
- •85. Сутність та напрямки судово-психологічноїекспертизи.
- •86. Підстави для призначення судово-психологічної експертизи.
- •87. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза.
- •88. Методи судово-психологічної експертизи.
- •89. Психологічні основи судового слідства.
- •90. Психологія судді.
- •91.Психологія судового процесу.
- •92. Психологія прийняття рішення судом.
- •93. Психологія особи підсудного.
- •94. Психологічні основи очної ставки у суді.
- •95. Психологічні основи судового огляду.
- •96. Психологія перехресного допиту.
- •97. Предмет кримінальної психології.
- •98. Психологія особи злочинця. Класифікація злочинних типів.
- •99. Психологія окремих категорій злочинців.
- •100. Психологія організованої злочинної групи.
- •101. Особа засудженого. Відношення засудженого довизначеної судом міри покарання.
- •102. Особливості психіки людини, яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
- •103.Мікроколективи засуджених в місцях позбавленняволі.
- •104. Методи впливу на особу засудженого в установахпо виконанню покарань.
- •105. Вплив соціальної ізоляції на особу.
- •106.Психологія тюремного побуту.
- •107. Психологічні основи ресоціалізації засудженого.
107. Психологічні основи ресоціалізації засудженого.
Ресоціалізація особи засудженого полягає у формуванні законо¬слухняної поведінки для життя на волі, зміні особистішої спрямова¬ності, відновленні раніше порушених соціальних якостей особи, здій¬сненні необхідної психокорекції. Важливим завданням пенітенціарних установ є підготовка засуджених до повернення на волю, включення їх у нормальне життя суспільства. Ресоціалізуюча функція установ виконання покарань передбачає перебудову насамперед принципів діяльності самих установ. Необхід¬но усунути умови, що сприяють криміналізації особи, її асоціальній поведінці. Існує проблема негативного «впливу в'язниці» на особу за¬судженого. У цьому плані може відбуватися негативна ресоціалізація особи (залучення її до тюремних звичаїв і традицій, бажання стати блатним, криміналізуватися). М. Єнікєєв слушно зазначає, що ієрархія тюремного співтовариства, його «закони», звичайно, добре відомі тюремній адміністрації. Нерідко механізми кримінального середовища використовуються нею для «ефективності» тюремного управління. Звідси негативне ставлення тюремної адміністрації до диференційо¬ваного утримання ув'язнених. Важливим елементом ресоціалізації засуджених є комплексна про¬грама їх підготовки до життя на волі. Складовими такої програми ви¬ступають: 1) правовий аспект (полягає у правовій регламентації про¬цесу підготовки до звільнення з місць позбавлення волі); 2) психоло¬гічний аспект (урахування психологічних особливостей особи засу¬джених); 3) соціальний аспект (побудова позитивних модулів розв'язання соціальних проблем після звільнення); 4) професійний аспект (можливість одержати спеціальність за допомогою навчання в умовах відбування покарання); 5) освітній аспект (можливість під¬вищувати свій освітній рівень); 6) медичний аспект (передбачає збере¬ження здоров'я шляхом певних профілактичних заходів); 7) фізкультурно-оздоровчий аспект (можливість займатися фізкультурою і спортом) . Слід зазначити, що у виправних колоніях діють школи з підготовки засуджених до життя на волі, в яких передбачається проведення занять і соціально-психологічних тренінгів (підвищення впевненості у собі, вироблення навичок раціонального розв'язання конфліктних ситуацій, аутогенні тренування, прогресивна релаксація тощо) . Фактично йдеть¬ся про формування психологічної готовності у засудженого до життя на волі. Підготовка до життя на волі сприяє успішній соціалізації особи після її звільнення з місць позбавлення волі. Слід зазначити, що фак¬тично кожна третя особа, яка звільнилася з колонії, потребує спеціаль¬ної психологічної допомоги. Суспільство здебільшого не бажає «при¬ймати» осіб, які відбули покарання. В осіб, які звільнилися, виникають проблеми соціально-побутового характеру: відсутність житла, роботи, медичного обслуговування та ін.