Тема 9. 4. Суть, види та оцінка довгострокових зобов’язань.

Довгострокові зобов’язання – це кредиторська заборгованість, термін погашення якої перевищує один фінансовий рік. До них відно­сяться: зобов’язання за векселями виданими, з випущених облігацій, з фінансового лізингу та інші.

У процесі опрацювання матеріалу даної теми необхідно акценту­вати увагу на тому, що вартість довгострокових зобов’язань визна­чається основною сумою боргу і сумою відсотків, які нараховуються на суму боргу. При цьому відсотки, як правило, сплачуються періо­дично протягом усього терміну дії довгострокових зобов’язань.

Досвід зарубіжних країн засвідчує важливе значення довгостро­кових зобов’язань у забезпеченні фінансування довгострокових проек­тів, пов’язаних з реальними інвестиціями.

Тема 9. 5. Облік довгострокових векселів.

Довгострокові векселі мають ту ж саму природу, що і короткострокові, але термін їх дії становить більше одного фінансового року. Особливістю цього виду векселів є те, що вони можуть забезпечуватися заставою у виг­ляді активів. Наприклад, заставні векселі використовуються компа­ніями при придбанні об’єктів основних засобів.

Сума боргу за довгостроковими векселями оцінюється за справед­ливою ринковою вартістю ресурсів, які отримані в результаті розмі­щення цього виду довгострокових зобов’язань. Крім того, по векселю розраховуються періодичні витрати на сплату відсотків, виходячи із ринкової ставки відсотка, яка діяла на момент випуску векселя та залишку заборгованості на початок облікового періоду.

Заборгованість по довгострокових векселях може бути сплачена при настанні терміну погашення всією сумою, яка включає основний борг і відсотки.

У Балансі сума довгострокової заборгованості по векселю, яка підлягає сплаті протягом поточного фінансового року, відображається в розділі «Поточні зобов’язання» (як короткострокова заборгованість), а решта заборгованості по довгострокових векселях –у розділі «Непоточні зобов’язання» (як довгострокова заборгованість). Облік довгострокових векселів до сплати ведеться на рахунку «Заставні векселі до сплати». Це реальний, балансовий, пасивний ра­хунок, кредитове сальдо якого показує суму боргу по довгострокових векселях на певну дату. По кредиту цього рахунку відображається виникнення заборгованості по довгостроковому векселю, а по дебету – її погашення.

При отриманні компанією кредиту для фінансування капітальних вкладень, в обліку здійснюється бухгалтерський запис:

Дебет рахунку «Грошові кошти»

Кредит рахунку «Заставні векселі до сплати»

Погашення заборгованості по довгостроковому векселю відобра­жається на рахунках бухгалтерського обліку записом:

Дебет рахунку «Заставні векселі до сплати»

Дебет рахунку «Витрати на сплату відсотків»

Кредит рахунку «Грошові кошти».

Тема 9. 6. Види облігацій і порядок їх випуску.

Довгострокові облігації – це цінні папери, які засвідчують вне­сення їх власниками певних коштів і підтверджують зобов’язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цих цінних паперів у передбачений термін із виплатою відсотків за встановленою ставкою. При цьому слід мати на увазі, що за своєю суттю вони є формою кредитування емітентів юридичними та фізичними особами, котрі придбали довгострокові облігації.

Довгострокові облігації можуть випускатися різних видів. Залежно від мети випуску, процедури виплати відсотків, умов погашення і забезпечення довгострокові облігації класифікуються за такими ознаками:

Залежно від мети випуску:

• розрахункові

• які випускаються для рефінансування

• консолідовані

Залежно від наявності забезпечення:

• забезпечені( заставні) облігації

• незабезпечені

Залежно від порядку реєстрації :

• реєстровані( іменні) без купонні

• на пред’явника або безадресні купонні

Залежно від порядку виплати відсотків:

• прості

• дохідні

• реєстровані (іменні)

• на пред’явника

Залежно від умов погашення

• прості(фіксовані)

• з послідовним погашенням (серійні)

• конвертовані