2.3 Цінова структура туристського продукту

Ціна - це ринкове вираження вартості послуг, товарів, продуктів. Рух цін на ринку відображає динаміку споживчих переваг і платоспроможного попиту. Орієнтуючись на ціни, підприємства та підприємці перерозподіляють ринкову стратегію.

Структура ціни туристичного продукту включає такі основні елементи: собівартість, прибуток, знижки та надбавки.

Собівартість туристського продукту включає в себе вартість:

- проїзду;

- проживання;

- харчування;

- трансферту (транспортного обслуговування);

- екскурсійного обслуговування;

- оформлення візи;

- послуг турфірми.

Страхування - це самостійний вид послуг, не включений у вартість турпакета, а всі відносини в зв'язку з ним турист вирішує безпосередньо зі страховою компанієюДодаток Є.

Аеродромні, консульські та інші збори сплачуються туристами персонально за місцем їх справляння та в вартість туру не включаються.

Сума собівартості і прибутку становить ціну турпродукту для туроператора. Розрахунок собівартості туру на одну людину враховує вартість проживання в одно-або двомісному номері з напівпансіоном, доплатами за обід і кондиціонер, за розміщення дітей різного віку, сезон і т.п. Крім того, у собівартість туру включені витрати на керівника групи та комісія турагентам.

Витрати на поїздку керівника групи сумуються як вартість проживання (якщо готель не надає безкоштовних послуг керівникам груп), авіаквитків, віз, командировочних і страховок16;12.

Кінцева ціна реалізації турпродукту (тобто ціна по якій турист купує тур агентської фірми) відрізняється від ціни туроператора надбавками і знижками.

Надбавка – агентська винагорода за виконання певних послуг, пов'язаних з кінцевою реалізацією турпродукту. Її величина встановлюється в агентській угоді або договорі доручення. Надбавка (або комісійні) може бути виплачена агенту декількома способами:

- у встановлений термін - після перерахування виручки на рахунок туроператора або центрального турагенства (в договорі іменованого Принципалом);

- допомогою вирахування з вартості турпродукту агентом безпосередньо при відправленні виторгу Принципалу;

- на основі системи взаємозаліків, накопичувальних схем, компенсаційних розрахунків.

Комісійна винагорода агенту виплачується:

- за прямі продажі, а також продажу, здійснені Принципалом безпосередньо або через третю особу, але з території, закріпленої за даним агентом;

- за повторні замовлення - пропорційне винагороду (у меншому розмірі), яке визначається за спеціальною шкалою, якщо угода ініційована діями і рекламою агента;

- за кожного туриста, за групу з 10, 20, 50, 100 і 500 туристів за сезон по спеціальним накопичувальним схемами;

- за продаж накопичувальних послуг (страховка і т.п.);

- у вигляді заохочувальних надбавок за отримання плати готівкою і ін

Агентська винагорода з кожного продажу зазвичай становить від 2 до 12% вартості туру або послуг14;82.

У загрніжній практиці страхові компанії за продаж послуг з комплексного туристського страхуванню виплачують агенту комісійні, складові до 40% загальної величини його винагороди.

Знижки застосовуються в наступних випадках:

- при завчасної оплати (більш ніж за три місяці) турагенство може застосовувати знижки або поетапну оплату послуг;

- при придбання авіаквитків за договорами доручення клієнтів, за допомогою чого зменшується вартість власне послуг, що входять до складу тупродукта (це важливо при плануванні оподаткування, так як веде до скорочення оподатковуваної бази).

Крім того, надаються групові знижки для турагенств і агентів за відправлення групи туристів. При цьому доцільно вказувати надання місця без оплати (для турлідера, перекладача і т.п.), а також знижки окремим категоріям туристів (дітям до 7 років - 50%, школярам - 40%, молодятам та корпоративним клієнтам - до 5%).

Формування цін на послуги туризму відбувається на двох рівнях.

На першому рівні визначається стратегія ціноутворення. Вона проявляється через сукупність цін, що підлягають опублікуванню в каталогах, брошурах, путівниках і в інших спеціальних друкованих виданнях. Ці ціни зачіпають питання позиціонування послуг і товарів, їх вартості, довгострокового прибутку на вкладений капітал, а також перспективи розвитку галузі і положення на ринку.

На другому рівні ціноутворення відбиває формування ціни продажу в майбутньому періоді. Ціна змінюється по мірі реалізації, часу виробництва туристського продукту, а також при бронюванні квитків до початку подорожі18;30.

Ціни першого рівня, як правило, широко рекламуються, так як саме вони характеризують пропозицію послуг, про них туроператори регулярно інформують своїх партнерів, але в ряді випадків ці ціни можуть виявитися і ретельно охороняється комерційною таємницею. Вплив на формування цін послуг туризму можливо за допомогою узагальнення стратегії і регулювання їх рівня щодо іміджу та положення турпродукту, зниження витрат, уточнення мети ринкової політики в період встановлення цін і виділення сегменту, на який спрямована діяльність фірми; на формування цін можуть також відбиватися дії конкурентів, напрямки державного регулювання ринку і т.д.

Діяльність окремої фірми і собівартість її послуг безпосередньо залежать від зміни цін і тарифів на інші послуги. Наприклад, підвищення вартості послуг готельного, побутового господарства, транспорту, цін в ресторанах, вартості квитків в музеї, театри веде до зростання вартості туристичних путівок, а значить, і до скорочення контингенту споживачів, послаблення конкурентоспроможності на ринку.

Великі оператори щорічно розробляють і публікують генеральні фірмові каталоги, де даються описи турів, графіки відправки груп, а також відповідні їм ціни, знижки та пільги. У фірмовому каталозі ціни зазвичай вказують при розміщенні в двомісному номері готелю (або також на одну персону при спільному проживанні в апартаментах). При цьому ціни диференційовані по місяцях і за категоріями послуг22;48.

Для індивідуальних турів загальна вартість поїздки визначається як твори числа днів перебування в країні на вартість одного туродня з урахуванням сезону.

На практиці виникають ситуації, коли вартість туру, встановлена ​​в договорах туроператорів з співвиконавцями і перекладачами, вимушено підвищується в зв'язку з підвищенням транспортним тарифів, цін на послуги готелів і ресторанів. Подібне підвищення може бути введено турагенством за умови дотримання передбаченого договором терміну оголошення зміни цін (наприклад, строк не менше тридцяти днів між підтвердженням клієнтові заявки на подорож і початком подорожі). 17;55.