- •1.1. Економічна характеристика
- •1.3. Рельєф
- •1.4. Інженерно геологічні умови
- •1.5. Грунти
- •1.6. Рослиність
- •1.7. Геологічні і гідрогеологічні умови
- •2. План траси
- •3. Відомість прямих, колових і перехідних кривих для всіх варіантів траси
- •4. Опис траси автомобільної дороги
- •5. Визначення керівної робочої відмітки земполотна і контрольних точок для проектування червоної лінії поздовжнього профілю.
- •6. Гідравлічний розрахунок водоперепускної труби.
- •7. Опис поздовжнього профілю основного варіанту.
- •9. Отримані розрахункові технічні норми звести в таблицю і порівняти з вимогами дбн в 2.3-4-2007.
- •10. Визначення об’ємів земляних робіт.
- •Висновок
- •11. Список використаних джерел
4. Опис траси автомобільної дороги
У завданні на проектування вказуються опорні (контрольні) пункти (початковий, кінцевий і проміжні), через які проходження траси є обов'язковим. Прямі, послідовно сполучені опорні пункти називаються повітряними лініями. Вони визначають найкоротший напрям траси. Проте, як правило, численні висотні і контурні перешкоди зумовлюють відхилення траси від найкоротшого напряму. Природні та штучні перепони (контурні — озера, болота тощо; лінійні — залізниці, канави, ріки, трубопроводи тощо; висотні — гори, горби, яри), які виникають під час прокладання траси на місцевості, змушують відхиляти трасу від повітряної лінії, збільшувати довжину дороги.
Взагалі план траси складається з відрізків прямих ліній, з'єднаних між собою кривими, які проектують для забезпечення плавного та безпечного переходу автомобіля з однієї прямої на іншу, суміжну з нею, а також для кращого поєднання дороги з місцевим ландшафтом.
I варіант
Дорога другої технічної категорії проектується із пункту А в пункт Б. Повітряна лінія має довжину 2500 м. Проектна лінія прямує по прямій на північний схід 34° до ПК 9 + 90 і повертає впрво на кут 46°5 та переходить у криву R = 1300 м. З ПК 18 + 20 переходить у пряму, яка прямує на північний захід у точку Б.
Дорога проходить по рівнинній місцевості без перетинання лісів. На ПК 4 + 00 та ПК 23 + 00 траса перетинає грунтову дорогу. Оскільки ми проектуємо дорогу II категорії, то ми можемо проектувати її і в одному рівні з існуючими дорогами. Перший варіант траси має один поворот. Загальна довжина траси становить 2700 м.
II варіант
Повітряна лінія сполучає точки А і Б. Проектна лінія прямує по прямій на північний схід 33° до ПК 7 + 00 і повертає вліво на кут 33° та переходить у криву R = 1300 м. З ПК 13 + 00 траса переходить у пряму і прямує на північний схід до ПК 17 + 10, де повертає вліво на кут 81° і переходить у криву R = 2000 м. З ПК 22 + 40 траса переходить у пряму, яка прямує на північний схід у точку Б.
Дорога проходить по гористій місцевості без перетинання лісів. Інші дороги траса перетинає на ПК 5 + 00 та ПК 24 + 50
Дану трасу ми можемо проектувати на одному рівні з іншими дорогами. Другий варіант траси має два повороти. Загальна довжина дороги становить 2750 м.
Порівняння показників варіантів зручно вести записом результатів у табличній формі (табл. 3).
Таблиця 4.1. Техніко- експлуатаційні показники варіантів траси
Показник |
Варіант |
|||
І |
ІІ |
І |
ІІ |
|
Довжина траси L, км |
2,700 |
2,750 |
+ |
- |
Коефіцієнт подовження траси Кп |
1,08 |
1,1 |
+ |
- |
Число кутів повороту n |
1 |
2 |
+ |
- |
Середній кут повороту αср |
46° |
25,5° |
- |
+ |
Мінімальний радіус повороту Rmin |
1300 |
1300 |
= |
= |
Середній радіус повороту Rcр м |
1300 |
1650 |
- |
+ |
Рельєф місцевості |
Мало пересічений |
Мало пересічений |
= |
= |
Кількість перетинів водостоків: лощин(ліній водозливу) рік
|
0 |
0 |
= |
= |
0 |
0 |
= |
= |
|
Протяжність ділянок дороги, км: нестійких для земляного полотна (болота, зсуви) прокладених у межах населених пунктів |
0 |
0 |
= |
= |
0 |
0 |
= |
= |
|
Всього плюсів |
- |
- |
3 |
2 |
Як свідчать дані таблиці, перший варіант траси має більше плюсів, тобто він більш сприятливий. Отже дальшу розробку (гідравлічні розрахунки водо- перепускних споруд і дорожнього одягу, проектування дороги у поздовжньому та поперечному профілях тощо) проводимо тільки для кращого варіанта.
