
- •1.1. Економічна характеристика
- •1.3. Рельєф
- •1.4. Інженерно геологічні умови
- •1.5. Грунти
- •1.6. Рослиність
- •1.7. Геологічні і гідрогеологічні умови
- •2. План траси
- •3. Відомість прямих, колових і перехідних кривих для всіх варіантів траси
- •4. Опис траси автомобільної дороги
- •5. Визначення керівної робочої відмітки земполотна і контрольних точок для проектування червоної лінії поздовжнього профілю.
- •6. Гідравлічний розрахунок водоперепускної труби.
- •7. Опис поздовжнього профілю основного варіанту.
- •9. Отримані розрахункові технічні норми звести в таблицю і порівняти з вимогами дбн в 2.3-4-2007.
- •10. Визначення об’ємів земляних робіт.
- •Висновок
- •11. Список використаних джерел
3. Відомість прямих, колових і перехідних кривих для всіх варіантів траси
У курсовому проектуванні відомість прямих, колових і перехідних кривих для всіх варіантів траси (Таблиця 2), ведуть розрахунок у табличній формі, або у відомості кутів повороту.
В колонку 1 через рядок записую «ПТ» (початок траси) , номери кутів повороту (послідовно) і «КТ» (кінець траси). На карті вимірюються кути повороту траси і ці величини кутів записуються в колонки 4 і 5. В колонку 6 заносяться призначені радіуси колових кривих, для даного варіанту відповідно 1300м; В колонки 7, 8 заносяться значення тангенсів «Т» і бісектрис «Б» для всіх кутів поворотів, знайдені за допомогою (додатку 3), або таблиць [1].
ВК № 1 при α = 46˚00' для R = 1м
величини Т = 0,55181 м і
Б = 0,11226 м,
так як радіус колової кривої R1 = 1000м, то:
Т = 0, 55181 × 1000 =551,81м;
Б = 0, 11226 × 1000 = 112,26м;
За таблицею (додаток 4),або [1]встановлюють елементи перехідних кривих і записують в колонки 9, 12, 13 і 14. При радіусах колових кривих більше 3000м для доріг І-х категорій і при R > 2000м для всіх інших категорій перехідні криві не передбачаються і колонки відомості 9 ─ 15 не заповнюються. Для кожного кута повороту вираховуються величини α - 2β і записуються в колонку 10. По величині α –2β і R за допомогою таблиць (додаток3), або [1] визначаються довжини скорочених колових кривих «Кск» і записуються в колонку 15.
Величина змінного радіусу в колонці 11 підраховується тільки в тих випадках, коли зсув р ≥ 0,01R. В такому випадку довжина скороченої колової кривої в колонці 15 підраховується за величинами α - 2β і R. При р < 0,01R в колонку 11 записується той самий радіус, що і в колонку 6. Для кожної вершини кута повороту вираховуються елементи повного заокруглення:
─ довжина заокруглення Кп = Кск + 2L = 943,61+ 200 = 1143,61м.
─ тангенс Тп = Т + t = 551,81 + 50 = 601,81м.
─ домір Дп = 2Тп – Кп = 1203,62 - 1143,61 = 60,01м.
─ бісектриса Бп = Б + р = 112,26 + 0,32 = 112,58м.
Результати розрахунків записуються відповідно в колонки 16, 19. На карті вимірюються відстані від «ПТ» до «ВК № 1».Ця відстань складає 1600м.
Отже, пікетажне значення
ВК № 1 = ПТ +1600 = 00,00 + 1600 = 1600 => ПК 16 + 00.
Воно записується в колонки 2 і 3.Вираховуються пікетажні положення головних точок заокруглення, які записуються в колонки 20 ─ 27. Формули для розрахунків записані в заголовковій частині колонок 20 ─ 27 відомості.
Відстані між початком, вершинами кутів та кінцем траси вимірюються лінійкою: «S1»; «S2»; «S3»; «S4» і заносяться в колонку 28.
Пікетажне положення «ВК № 1» відповідає відстані, яка виміряна лінійкою, а всі наступні пікетажні положення вершин кутів і кінця траси
вираховуються.Від відомого пікетажного положення лінійкою
виміряємо відстані:
від «ВК№1» до «КТ» ─ S2 ─ 1100м.
Вираховуються положення головних точок на цих заокругленнях:
«ПЗ»початку заокруглення;
«КЗ» кінця заокруглення;
«ПКК» початку колової кривої;
«ККК» кінця колової кривої.
Пікетажні положення всіх ВК, ПК і КТ заносяться в колонки 2 і 3.
Визначаються довжини прямих вставок і заносяться в колонку 29. Довжина першої прямої вставки відповідає пікетажному значенню початку першого заокруглення, в даному випадку 991,05м. Довжина прямої вставки між заокругленнями вираховується різницею між пікетажними значеннями початку наступного і кінця попереднього заокруглень. Румб першої лінії вимірюється безпосередньо по карті від найближчого меридіана і записується в
колонку 30. Румб кожної наступної лінії вираховується за румбом попередньої лінії і значенню кута повороту і записується в колонку 31. За колонками 4, 5, 16, 17, 19, 28 і 29 підводяться загальні підсумки і робиться контроль
правильності складання відомості. Другий варіант траси прокладений також
традиційним полігональним методом, тому для нього відомість складається за аналогічною методикою.
Перевірка проводиться за такими формулами:
∑П + ∑Кп = Lтр 1556,39 + 1143,61 = 2700 м.
де, Lтр ─ довжина траси;
∑П ─ сума довжин прямих вставок;
∑Кп ─ сума довжин кривих повних.
∑Дп = ∑2Тп - ∑Кп 60,01 = 1203,62 - 1143,61 .
де, Дп ─ довжина доміру повного;
Тп ─ довжина тангенсу повного;
Кп ─ довжина кривої повної.
∑αл - ∑αп = Ак ± Ап ,
46° - 0° = 78° - 32° ; 46° = 46°
де, αл ─ величина кута лівого напряму траси;
αп ─ величина кута правого напряму траси;
Ак ─ величина кута азимута кінцевого;
Ап ─ величина кута азимута початкового.