66. Порівняння методів чорної та білої скриньки.

Тестирование чёрного ящика (black box)-состоит в том, что тесты проектируются на основе внешних спецификаций программ и модулей либо специфика¬ций сопряжения модуля с другими модулями, программа при этом рассматривается как «черный ящик». Смысл теста заключа¬ется в том, чтобы проверить, соответствует ли программа внеш¬ним спецификациям. При этом содержание модуля не имеет значения. Такой подход получил название —- стратегия «черного ящика».

Тестирование белого ящика (white box)-стратегия «белого ящика», основан на ана¬лизе логики программы. При таком подходе тестирование за¬ключается в проверке каждого пути, каждой ветви алгоритма. При этом внешняя спецификация во внимание не принимается.

Метод чорної скриньки.

• Поведінка на вході/виході

-Контрольний список із специфікації

-Тестування очікуваної поведінки

-Кінцеві автомати

• Застосування

-Застосовують на пізніх стадіях розробки

-Підходить як для верифікації так і валідації

-Сумісна з ОО програмуванням та повторним використанням

• Критерій зупинки

-Традиційний – на основі покриття

-На основі використання

Метод білої скриньки.

• Знання про програмний компонент/структуру

-Контрольний список виразів чи компонентів

-Тестування шляхів у коді (потік управління)

-Тестування залежності по даним (потоки даних)

• Застосування

-Тестування на ранніх стадіях

-Подвійна роль програміста – тестувальника

• Критерій зупинки

-В основному задачі покриття

-Інколи інші задачі по якості та надійності

67. Аналіз граничних значень.

Під граничними умовами розуміють ситуації, що виникають безпосередньо на границі певної вхідної або вихідної умови, вище або нижче її. Метод аналізу граничних умов відрізняється від методу класів еквівалентності наступним:

- вибір будь-якого представника класу еквівалентності здійснюється таким чином, щоб перевірити тестом кожну границю цього класу;

- при побудові тестів розглядаються не тільки вхідні умови, але й вихідні (тобто певні специфіковані обмеження на значення вхідних даних).

Загальні правила методу аналізу граничних умов:

побудувати тести для границь множини допустимих значень вхідних даних і тести з недопустимими значеннями, що відповідають незначному виходу за межі цієї множини.

Якщо множина допустимих значень вхідних даних дискретна, то будуються тести для мінімального й максимального значення вхідних умов і тести для значень, більших або менших цих величин.

1) використовувати перше правило для кожної вихідної умови;

2) якщо вхідні й вихідні дані програми являють собою впорядковану множину (послідовний файл, лінійний список та ін.), то при тестуванні зосередити увагу на першому й останньому елементі множини;

3) повторити процедуру для всіх знайдених граничних умов.

Аналіз граничних умов - один з найбільш корисних методів проектування тестів. Але він часто виявляється неефективним через те, що граничні умови іноді ледь вловимі, а їхнє виявлення досить важко.