- •1.Поява людини й первісних форм життя на території України.Трипільська культура.
- •3.Східні словяни
- •5.Політичний і суспільний устрій Русі
- •7.Місце і значення Київської Русі в історії Укріїни
- •8.Причини і наслідки занепаду Киїівської Русі
- •9.Формування Галицько-Волинського Князівства.
- •10.Діяльність князів Романа і Данила.
- •12.Українські землі у складі іноземних держав
- •13.Політичний лад і економічний розвиток українських земель в литовську добу.
- •14.Духовне життя,культура України за Литовської доби.
- •15.Кревська унія
- •16.Українські землі в складі Речі Посполитої.Люблінська унія.
- •17.Соц економічний розвиток україни в 16-17 ст
- •18.Берестейська унія
- •9.Загарбання турками і татарами Південної України
- •20.Виникнення українського козацтва
- •21.Заснування й основні етапи історії запорізської Січі
- •22.Військово адміністративний устрій Січі
- •23.Козацтво у другій половині 16-першій половині 17 ст
- •25.Культурне життя україни 16-17 ст
- •26.Причини і основні етапи визвольної війни укр. Народу проти Польщі
- •27.Зборівський договір
- •24.Козацько-селянські повстання 16-першої третини 17 ст
- •28.Битва під Берестечком.Укладення Білоцерківського мирного договору.
- •29.Переяславська Рада 1654 року.
- •30.Березневі статті 1654
- •32.Україна за часів Руїни
- •31.Дипломатична діяльність Богдана Хмельницького
- •33.Соціально-економічна та політична ситуація на Правобережній та Лівобережній Україні
- •34.Відновлення козацтва на правобережній україні 80х років 17 ст.Семен Палій
- •36.Гетьманщина на початку 18 ст.Іван Мазепа
- •38.Пилип Орлик.Конституція.
- •39.Соціально-економічний розвиток лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •42.Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •43.Декабристський рух в Україні.
- •46.Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця,,
- •44.Відродження української національної свідомості в 19 ст.Кирило-мефодіївське братство.
- •45.Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •47.Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні
- •48.Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •50.Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст
- •51.Активізація національного руху в україні на початку 20 століття
- •52.Українські політичні партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика
- •53.Україна в роки першої світової війни
- •54.Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки
- •55.Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика
- •56.Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність
- •57.Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки
- •60.Варшавський договір спільні бойові дії польських і українських військ проти червоної армії
- •61. Ризький договір 1921 р. Та його наслідки для України
- •62.Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух
- •63.Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні
- •64.Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу
- •66.Унаїнський націонал-комунізм
- •69.Суспільно-політичне життя українського народу в 1920-1930 роки
- •70.Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-1930 роки
- •67.Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера
- •72.Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі.
- •73.Напад німецьких війсь на срср.Оборонні бої
- •74.Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля
- •79.Операція Вісла
- •76.Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання
- •77.Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва
- •78.Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •80.Розвиток економіки урср в 50 - 60 роках
- •81.Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х рр. Та їх суперечливий характер
- •82.Наростання кризових явищ у соціально-економічному, політичному та культурному житті (друга половина 60-х - середина 80-х років).
- •83.Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення
- •84.Курс на перебудову: плани та реальності його здійснення в Україні
- •85.Проголошення незалежності України. Розпад срср
- •86.Суперечності в політичному і соціально-економічному розвитку України в умовах незалежності
- •89.Зовнішньополітичні процеси незалежної України
- •90.Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі
7.Місце і значення Київської Русі в історії Укріїни
Могутня держава середньовічної Європи Київська Русь прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов'ян, стала етапом формування східнослов'янських народностей, відстояла свої землі від ворожих вторгнень кочівників, а також зазіхань імператорів Візантії. 3авдяки державній єдності руських земель взаємозбагачувалися уклад життя, мова, матеріальна й духовна культура їхнього населення.
Київська Русь сприяла економічному й культурному розвитку багатьох неруських народів, які здавна проживали на її території або по сусідству.
Велике і міжнародне значення Київської Русі. За свідченням сучасника-літописця, Київська Русь була відома «в усіх кінцях землі». Вона впливала на політичні події і міжнародні відносини в Європі і Азії, на Близькому Сході. Руські князі підтримували династичні зв'язки з Францією, Швецією, Англією, Польщею, Угорщиною, Норвегією, Візантією. Зокрема, дочка Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля Генріха І. Після смерті короля вона правила Францією до повноліття свого сина Філіппа. (Про діяльність цих королів йдеться в підручнику з історії середньовіччя).
Важливе місце посідали міжнародні торговельні зв'язки Київської Pyci Центром міжнародної торгівлі залишався Київ. Руські купці торгували в багатьох країнах світу. Іноземні купці торгували в руських містах.
Разом з тим Київська Русь не стала єдиною і монолітною державою. Це була клаптикова країна без точно визначених кордонів, утворена з численних слов'янських і неслов'янських племен, неміцна і недостатньо централізована, складена з кількох територій і політичних центрів-суперників (Київ, Галич, Чернігів, Новгород). Київ найзначніший вплив справляв на прилеглу до нього територію в басейні Дніпра: там проживали споріднені слов'янські племена, які стали основою формування української народності. Усе це наштовхує на справедливу думку, що Російська імперія пізніших часів не могла претендувати на роль спадкоємниці Київської Русі і домагатися переходу України і Білорусі «під високу царську руку».
Загалом в історичний період Київської Русі на Подніпров'ї, в Галичині й на Волині, в Причорномор'ї та Приазов'ї закладалися традиції незалежної державності на території України. Саме в цей час українська народність отримала могутній стимул для свого господарського, політичного, етнічного й культурного розвитку. І На думку Михайла Грушевського, «Київська Русь е першою формою української державності». Племена, які населяли територію України, виступили творцями східнослов'янської держави Київської Русі. А це засвідчувало їх високу цивілізацію, провіщало давнім українцям вільне й незалежне існування.
8.Причини і наслідки занепаду Киїівської Русі
XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель.У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва. Серйозними причинами роздробленості можна назвати й великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці. Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Поступово знижувалася роль народного віча. Хоча в Новгороді та Пскові формою правління була боярська республіка.Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу. Деякі вчені називають її федеративною монархією, бо основні питання внутрішньої та особливо зовнішньої політики вирішувалися колективно найбільш впливовими князями. Важливим аргументом на користь подібної політики була постійна загроза з боку половців. У 60- 70 роки XII ст. виділяються два центри, які намагаються об'єднати навколо себе руські землі, - Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства знову викликає загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. Тим і скористалися зовнішні вороги - лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи. У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Данила Галицького - Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич. Завдяки багаточисельності та міцній організації татаро-монгольських військ, з одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого, Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь. Окрім татаро-монголів, Русь воліли завоювати ще лицарі-хрестоносці, польські та угорські феодали. Проте Данилові Романовичу, галицько-волинському князю, вдалося вгамувати їхні зазіхання. Татаро-монгольська навала значною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови. Виконавши роль буфера для країн Західної Європи (у татаро-монголів вже не було сил її здобувати), Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність,визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.