- •1.Поява людини й первісних форм життя на території України.Трипільська культура.
- •3.Східні словяни
- •5.Політичний і суспільний устрій Русі
- •7.Місце і значення Київської Русі в історії Укріїни
- •8.Причини і наслідки занепаду Киїівської Русі
- •9.Формування Галицько-Волинського Князівства.
- •10.Діяльність князів Романа і Данила.
- •12.Українські землі у складі іноземних держав
- •13.Політичний лад і економічний розвиток українських земель в литовську добу.
- •14.Духовне життя,культура України за Литовської доби.
- •15.Кревська унія
- •16.Українські землі в складі Речі Посполитої.Люблінська унія.
- •17.Соц економічний розвиток україни в 16-17 ст
- •18.Берестейська унія
- •9.Загарбання турками і татарами Південної України
- •20.Виникнення українського козацтва
- •21.Заснування й основні етапи історії запорізської Січі
- •22.Військово адміністративний устрій Січі
- •23.Козацтво у другій половині 16-першій половині 17 ст
- •25.Культурне життя україни 16-17 ст
- •26.Причини і основні етапи визвольної війни укр. Народу проти Польщі
- •27.Зборівський договір
- •24.Козацько-селянські повстання 16-першої третини 17 ст
- •28.Битва під Берестечком.Укладення Білоцерківського мирного договору.
- •29.Переяславська Рада 1654 року.
- •30.Березневі статті 1654
- •32.Україна за часів Руїни
- •31.Дипломатична діяльність Богдана Хмельницького
- •33.Соціально-економічна та політична ситуація на Правобережній та Лівобережній Україні
- •34.Відновлення козацтва на правобережній україні 80х років 17 ст.Семен Палій
- •36.Гетьманщина на початку 18 ст.Іван Мазепа
- •38.Пилип Орлик.Конституція.
- •39.Соціально-економічний розвиток лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •42.Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •43.Декабристський рух в Україні.
- •46.Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця,,
- •44.Відродження української національної свідомості в 19 ст.Кирило-мефодіївське братство.
- •45.Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •47.Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні
- •48.Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •50.Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст
- •51.Активізація національного руху в україні на початку 20 століття
- •52.Українські політичні партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика
- •53.Україна в роки першої світової війни
- •54.Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки
- •55.Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика
- •56.Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність
- •57.Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки
- •60.Варшавський договір спільні бойові дії польських і українських військ проти червоної армії
- •61. Ризький договір 1921 р. Та його наслідки для України
- •62.Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух
- •63.Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні
- •64.Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу
- •66.Унаїнський націонал-комунізм
- •69.Суспільно-політичне життя українського народу в 1920-1930 роки
- •70.Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-1930 роки
- •67.Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки
- •71. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера
- •72.Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі.
- •73.Напад німецьких війсь на срср.Оборонні бої
- •74.Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля
- •79.Операція Вісла
- •76.Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання
- •77.Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва
- •78.Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •80.Розвиток економіки урср в 50 - 60 роках
- •81.Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х рр. Та їх суперечливий характер
- •82.Наростання кризових явищ у соціально-економічному, політичному та культурному житті (друга половина 60-х - середина 80-х років).
- •83.Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення
- •84.Курс на перебудову: плани та реальності його здійснення в Україні
- •85.Проголошення незалежності України. Розпад срср
- •86.Суперечності в політичному і соціально-економічному розвитку України в умовах незалежності
- •89.Зовнішньополітичні процеси незалежної України
- •90.Громадсько-політичне життя України на сучасному етапі
52.Українські політичні партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика
На противагу антинародній колонізаторській політиці російського царизму на поч XX ст. розгорнулася масова політична боротьба. У національно-визвольному русі зросла роль трудового населення. Продовжувала культурницьку діяльність українська інтелігенція. Вона намагалася легальне, з дозволу царських властей розвивати національну освіту й культуру.
В 1897 р. виникає Українська загальна організація, до якої увійшло бл. 20 громад, значна кількість студентських гуртків і окремих діячів. У 1900 р. з ініціативи групи харківських активістів культурницького і студентського руху: Д.Антоновича, П.Андріевського, М.Русова, Л.Маціевича, Б.Камінського та ін. була створена Революційна українська партія (РУП). Фактично її маніфестом стала виголошена М.Міхновським промова «Самостійна Україна», де було виразно сформульовано ідеали українського самостійництва на радикалістських засадах, для яких характерними є безкомпромісність, рішучість, глибоке усвідомлення трагічної долі народу, позбавленого свого історичного шляху розвитку, державницьких засад і прагнення поліпшити цю долю нагальними політичними засобами. З 1903 р. фактичним керівником РУП став М.Порш. Рупівці поширювали відозви, листівки, прокламації, в яких проповідували в основному мирні форми дій. У 1902 р від РУП відкололася Українська народна партія (УНП) -організація націоналістичного напрямку, яку очолював Махновський. Так званих «10 заповідей» партії проголошували самостійну демократичну республіку, шанування української мови, традицій. Після 1907 р. діяльність НУП занепала. У грудні 1904 р. з РУП вийшла і створила Українську соціал-демократичну спілку (УСДС) група, яку очолював М.Меленевський. Вона намагалася перетворити партію на автономну організацій Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), що об'єднувала б усіх робітників України, незалежно від національної, належності. Члени РУП, які залишилися після виходу з неї «Спілки», у грудні 1905 р. на своєму з'їзді перейменували РУП в Українську соціал-демократмч-ну робітничу партію (УСДРП). її лідерами стали В.Винниченко, С Петлюра, М.Порш, Л.Юркевич та ін. УСДРП виступала за автономію України в складі Російської держави, проповідувала поділ соціал-демократичних партій за національною ознакою. Вона проголосила себе представником «українського пролетаріату». Напередодні революції 1905 р, в Українґактивізувалися ліберальні сили. 1904 р. вони створили в Києві Українську демократичну партію (УДП). її лідерами були О.Лотоцький, Є.Тимченко, Є.Чикаленко. Восени 1904 р. окремі члени УДП, які вийшли з неї, поклали початок новій - Українській радикальній партії (УРП). її лідерами стали Б.Грінченко і С.Єфремов. Обидві партії - УДП і УРП, нечисленні за складом, в одному з документів особливого відділу департаменту поліції віднесені до типу «конституційно-демократичних». З ряду питань УДП і УРП стояли на радикальніших позиціях (наприклад, вимога автономії України, визнання соціалістичної перспективи тощо). В умовах революції 1905-1907 рр. пройшла консолідація УДП і УРП, які відзначалися ідейною близькістю платформ, Наприкінці 1905 р.у Києві зорганізувалась Українська демократично-радикальна партія (УДРП)(автономія). Най-видатнішими її представниками були Б.Грінченко, С.Єфремов, М.Левицький, Ф.Матушевський, В.Науменко, Є.Чикаленко та ін. УДРП була партією парламентського типу, але після червневого перевороту 1907 р. припинила свою діяльність.