20.Виникнення українського козацтва

Слово козак прийшло зі сходу. Переклад – вільна людина. Вперше згадано у 1482р. Укр козацтво виникло, коли землі У були розділені між кількома державами, що ворогували між собою. Отже, мешканці прикордонних територій У мусили опановувати мистецтво оборони. Козаки були постійно готовими до нападу. Козаками ставали не лише мешканці прикордонних територій, а й втікачі з інших територій У. (причина – гніт влади, поширення панщини та запровадження кріпацтва). Оновні причини виникнення козацтва: соціальна (посилення національного та релігійного гніту, оформлення кріпацтва) , економічна (захоплення польськими та литовськими феодалами земаль , нестача землі , панщина , переселення селян на нові землі) , лицарська (наявність героїчних постатей , захист народу від татар і турків), національно-релігійна, політична. Джерела: селяни втікачі , селяни і міщани(уходники) , що переселялись на вільні землі ,частина української шляхти , позбавлена власності , різноманітні категорії служилих людей)

Городове , реєстрове і нереєстрове. Сигізмунд ІІ Август 1572р.

21.Заснування й основні етапи історії запорізської Січі

У 1553-1554 рр. Вишневецький зібрав розрізнені козацькі ватаги і збудував на віддаленому, стратегічно розташованому острові за дніпровими порогами острові Мала Хортиця форт, що мав стати заслоном від татар. Так Вишневецький заснував Запорозьку Січ, яка вважається колискою українського козацтва. Незабаром він із своїми козаками організував кілька походів у Крим і навіть мав зухвалість напасти на самих турків-оттоманців. Протягом 16ст козацтво збільшувалося кількісно, розширило свій вплив поступово перетворювалося на провідну верству укр народу. За свідченням існували 8 січей: Хортицька (1556-1557) Томаківська (1563-1593) Базавлуцька (1593-1638) Микитинська (1639—1652) Чортомлицька (1652—1709) Кам'янська (1709—1711) Олешківська (1711—1734) Нова (Підпільненська) (1734—1775).

22.Військово адміністративний устрій Січі

Запоріжжя стало зародком нової української державності. Козаки створили органи влади, які поступово зосереджувалися в руках козацької адміністративної та судової влади. Остання поширювалась як на козаків, так і на тих людей, що мешкали за межами Запоріжжя в укріпленнях — "паланках". Кіш очолював виборний кошовий отаман. Йому допомагали виборний суддя, писар, обозний, осавул, хорунжий. Найважливіші питання військового та політичного характеру розглядалися на засіданнях Військової ради. Згідно із звичаєвим правом на них міг бути при сутнім будь-який козак. Збиралася Військова рада тоді коли для вирішення того чи іншого питання потрібна була воля всього товариства, але два рази на рік — 1 січня і 1 жовтня — вона збиралася обов'язково.Існували також ради на рівні куренів, які звали "сходками", і вони збиралися для вирішення питань місцевого значення. Для таких же цілей скликали і сходки в паланках. Підкреслимо такий факт: на Запорізькій Січі державна система народилася з військової організації, тому державні органи, адміністративно-територіальна система, посади були як військовими одиницями, так і державними. Кошовий отаман (гетьман), військовий суддя і військовий писар складали так звану військову старшину. Вони обиралися Військовою радою щорічно 1 січня. В мирний час військова старшина виконувала адміністративні та судові функції, а під час військових походів очолювала Запорізьке Військо, передаючи свої повноваження наказній старшині.

Протягом 16-18 ст. Запорізька Січ мала ознаки держави: вона конролювала величезну територію степової України, мала свій уряд, військово-адміністративний устрій, суд, дипломатичні відносини з іншими країнами. Козацтво поділялося на полки чисельністю 500- 1000 осіб. Полки складалися з сотень. А декілька сотень у свою чергу складали курінь(38, за територією). Козацтво поділялось на січове , реєстрове , паланкове, нереєстрове Усе козацьке військо очолював гетьман, а запорожців – кошовий отаман. У військовому плані Січ складалася з куренів. Уся повнота влади належала Січовій (Військовій) раді. Ради відбувалися двічі-тричі на рік: на початку січня, другого-третього дня після Великодня, 1 жовтня (на свято Покрови). За потреби ради могли скликатися і в інший час. Вона керувала всіма важливими справами Січі: провадила внутрішню і зовнішню політику, укладала мир і оголошувала війну, приймала і надсилала посольства, чинила суд, обирала козацьку військову старшину.

Поступово формується козацька адміністрація – кошовий отаман, військовий суддя, військовий писар, хорунжий, гармаш, полковник, писар, осавула та ін. Кошовому отаману належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Він поєднував у своїх руках воєнну, виконавчу, адміністративну, судову та духовну владу. У воєнний час кошовий виступав верховним командувачем. Відав військовим скарбом, ухвалював судові вироки. Військовий суддя – друга після кошового особа у владній ієрархії Січі. У своїх рішеннях суддя керувався не писаним законом, а традиційним, звичаєвим правом. Військовий писар віда діловодством і мав значний вплив на адміністративну діяльність. Отримував усю офіційну кореспонденцію, що находила на Січ, на імʼя кошового отамана і всього війська запорозького низового. Осавул слідкував за порядком у Січі. Проводив розслідування злочинів. контролював виконання судових вирокув. Керував нанесенням караульної служби, відав заготівлею й розподілом провіанту тощо. Помічниками осавула обиралися під осавул та обозний, під командою якого перебувала артилерія і військове продовольство. За військовою старшиною йшли військові служителі: довбиш, пушкар, товмач, кантаржей, шафар, канцеляристи та шкільні отамани.