22. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція.

Показники повітрообміну та вентиляції приміщень.!

Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини. Природня вентиляція здійснюється за рахунок різниці температур повітря у приміщенні та зовніш-нього повітря (тепловий напір) або дії вітру (вітровий напір). Природна вентиляція може бути організованою та неорганізованою. Неорганізована природна вентиляція (провітрювання) здійснюється за рахунок витиснення зовнішнім холодним повітрям через вікна, щілини та двері внутрішнього теплого повітря. При неорганізованій природній вентиляції невідомі обсяги повітря яке вводиться та виводиться з приміщення і повітрообмін залежать від випадкових факторів (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Штучна вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. Найбільш досконалою системою штучної вен­тиляції є кондиціювання, тобто очищення повітря і створення та автоматичне регулювання в приміщенні оптимальних мікрокліма­тичних параметрі. Вентиляцію (повітрообмін) характеризують вентиля­ційний об'єм і кратність повітрообміну. Необхідний об’єм вентиляція – кількість свіжого повітря, яке повинно поступати в приміщення, щоб концетрація СО2 не перевищувала норми. Необіхна кратність вентиляції – число, яке показує скільки разів повітря приміщення повинно замінюватись свіжи, щоб концетрація СО2 не перевищувала норми.

22. Гігієнічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров'я

населення. Системи водопостачання.!

Гiгiєнiчне значення води: 1.фiзiологiчна роль.2. епiдемологiчна та ендемiчна роль, токсикологiчний вплив.3. бальнеологiчна роль.4. господарстко-побутова та народно- господарська роль. Фiзiологiчна роль : пластична, участь в обмiнi речовин, та енергiї, транспортна, участь в тепло обмiнi i терморегуляцiї, пiдтримка осмотичного тиску i кислотно-лужної рiвноваги.Епiдемологiчна роль:1.основнi типии захв., що передаються через воду:1.захв., викликанi збудниками кишкових iнфекцiй: гепатит А, амеби, дизентерiя 2.захв. шкiри та слизових оболонок:сибiрка,мiкози.3.гельмiнтози- шистисома, дракункульоз 4.трансмiсивнi iнфекцiї- малярiя, жовта лихоманка. Ендемiчна роль:може викликати флюороз, карiєc(нестача F), водно-нiтратна метгемоглобiнурiя(надлишок нiтратiв), молiбденова подагра( надлишок Мо), ендемiчний зоб(нестача I), уровська хвороба, селеновi хвороби, борний ентерит( надлишок бору). Бальнеологiчна роль:використання мiнеральних вод, використання води як фактору загартовування. Господарська роль:приготування їжi, зрошування,водний транспорт, пiдтримання чистоти одягу, тiла, примiщення.Системи водопостачання:1.централiзована.2.децентралiзована.3.змiшана.

22. Класифікація джерел водопостачання, їх характеристика. Класи джерел водопостачання.!

Класифiкацiя джерел водопостачання:I.Атмосфернi.II.Пiдземнi:1.мiжпластовi напiрнi(артезiанськi) та ненапiрнi води.2.грунтовi води(колодязi)3.джерельна вода.III.Поверхневi:1.проточнi.2.непроточнi. Мiжпластовi напiрнi(артезiанськi) та ненапiрнi води залягають у водоносних горизонтах мiж водонепроникними шарами грунту ,тому надiйно захищенi вiд проникнення забруднень з поверхнi.Такi води епiдемiчно безпечнi та не потребують знезараження.Грунтовi води, якi залягають у водоносному горизонтi над першим непроникним шаром грунту,характеризуються сезонними коливаннями хiмiчного та бактерiального складу, рiвня стояння, дебiту.Запаси грунтових вод незначнi, тому, щоб використати їх як джерело водопостачання, передбачають їх штучне поповнення водою за допомогою спецiальних iнженерно-технiчних споруд. Проточнi- рiчки,водоспади.Непроточнi-озера, ставки,, штучнi вiдкритi водосховища.Вiдкритi водойми легко забруднюються ззовнi, тому з епiдемiчної точки зору є потенцiйно небезпечними.У рядi маловодних та безводних мiсцевостей використовують привiзну та метеорну( атмосферну) воду( дощову, снiгову), яку зберiгають у закритих водосховищах, наливних колодязях.