22. Причини недостатності мінеральних речовин в організмі. Демінералізуючі чинники.!

Демінералізуючі чинники — сполуки, які знижують адсорбцію мі­неральних компонентів їжі внаслідок утворення важкорозчинних, не- засвоюваних компонентів при надмірному вживанні або порушенні балансу між мінеральними речовинами їжі.

Демінералізуючим чинником для кальцію є щавлева кислота, з якою він утворює нерозчинні солі, що осідають у вигляді каменів у нирках та суглобах. Фітин (солі фітинової кислоти) та харчові волокна знижують всмоктування більшості мінеральних речовин у кишечнику

Мінеральна недостатність: заліза (залізодефіцитні стани, включаючи анемію); - Недостатність заліза виникає при наявності в дієті великих кількостей неорганічного фосфору, з яким воно утворює погано розчинні сполуки, або при запальних процесах в кишечнику, які поєднуються з порушенням феррітінового механізму.Йоду (ендемічний зоб, уключаючи природжену недостатність йоду, або кретинізм); Недостатність в цинку виникає при вживанні їжі, приготовленої зі злаків з великим вмістом фітинової кислоти, яка перешкоджає всмоктуванню солей цинку з кишечника

фтору ( гіпофтороз, включаючи карієс зубів); цинку (гіпоцинкоз, уключаючи хворобу Прасада); селену (гіпоселеноз, уключаючи хворобу Кешана); недостатність кальцію, фосфору, магнію, натрію, хлору, міді, хрому, марганцю

22. Класифікація аліментарних захворювань.!

Класифікація аліментарних захворювань

1)Захворювання пов*язані з нераціональним харчуванням

1.1.Захворювання пов*язані з повним голодуванням або недоїданням

1.2.захворювання часткової недостатності харчування.(білкової або білково-енергетичної,вітамінної,мінеральної,недостатність ПНЖК)

1.3.хвороби надлишкового харчування(енергетичний надлишок,білковий,жировий,вітамінний,мінеральний)

1.4.хвороби неправильного поєднання харчових продуктів(жир+холодна вода)

1.5 хвороби неправильного режиму харчування

2) хвороби з аліментарним фактором ризику(атеросклероз)

3) хвороби пов*язані з впливом недоброякісної їжі

4) вторинні аліментарні захворюванняпри порушенні травлення та всмоктування нутрієнтів.

5) Ферментопатії(галактоземія)

6) Харчова алергія

22. Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань. Карієсогенні

чинники.!

Правильне харчування - запорука здоров’я, в тому числi й здорових зубiв. Всім треба вживати продукти, що мiстять бiлки. Для формування та збереження структури зубiв необхiдно вживати продукти, в яких багато кальцiю, фосфору, фтору, мiкроелементiв та вiтамiнiв групи В. Одна з головних вимог до їжi - вона має бути в мiру жорсткою. Обов’язковi для всiх - вживання сирих овочiв та фруктiв, салатiв iз зеленi та активна жувальна робота. Неприпустимо вживання великої кількості солодощiв, борошняної вуглеводистої їжі.

22. Поняття про харчовий статус, методика оцінки, різновиди.!

Харчовий статус –фізіологічний стан організму,обумовлений його харчуванням.

Визначають співвідношенням маси тіла з віком,статтю,конституцією людини,біохімічні показники обміну речовин,наявність ознак аліментарних та аліментарно-обумовлених розладів і захв.

В класифікації харчового статусу є кілька категорій:

1) оптимальний(коли фізіологічний стан і маса тіла відповідаюит віку,зросту,важкості,інтенсивності та напруженості виконуваної роботи.

2) надлишковий(обумовлений спадковою схильністю,перїданням)

3) недостатній(коли маса тіла відстає від віку,зросту)

4) передхворобливий(обумовлений порушеннями фізіологічного стану організму)

5) хворобливий-схуднення,обумовлене голодуванням.

Вивчення харчового статусу за комплексом показників:суб’єктивні та об’єктивні.

Анкето-опитувальні дані повинні включати інформацію про: паспортні дані,стать,вік,професію; шкідливі звички; умови праці,умови побуту,ступінь та якість комунального обладнання,заняття фізичною ;культурою,спортом; характер харчування за 1-3 доби.

Об’єктивні показники:соматоскопічні,соматометричні,фізіометричні,клінічні.

Харчовий статус може бути оцінений шляхом порівняння енерговитрат організму та розрахованих на їх основі потреб у харчових речовинах і розрахунками кількості та якості компонентів добового харчового раціону.