22. Гігієнічне значення фтору питної води. Карієс, ендемічний флюороз; умови їх виникнення та заходи профілактики.!

Ендемічний флюороз - захворювання, симптомом, якого є ураження зубів у вигляді плямистості емалі. Загальноприйнято, що плямистість не є наслідком місцевої дії фтору. Фтор, потрапляючи в кров, общетоксичну дію, в першу чергу викликає деструкцію дентину. Добовий харчовий раціон допускає 0,8 мг фтору, а вміст фтору у питній воді нерідко становить 2-3 мг / л. Є чіткий зв'язок між тяжкістю ураження емалі та кількістю фтору у питній воді.

Профілактичними заходами щодо дії фтору можна вважати:

• вживання води з великим вмістом мінеральних солей; вживання їжі та рідини з підвищеним вмістом кальцію (овочі і молочні продукти), так як кальцій пов'язує фтор і переводить його в нерозчинний комплекс;

• захисну роль вітамінів;

• УФО;

• дефторуванню води ( реагентні та фільтраційні методи дефторування )

Карієс - захворювання, що розвивається при вживанні води з малим - 0,5-0,7 мг / л - вмістом фтору. Карієс проводить до порушення травлення та хронічних захворювань шлунка, серця і суглобів. Переконливим доказом антікаріесние дії фтору є практика фторування води.

22. Показники органолептичних властивостей води, їх гігієнічне значення і використання при санітарному обстеженні джерел водопостачання.!

Органолептичні властивості води поділяються на 2 підгрупи:

- фізико органолептичні – сукупність органолептичних ознак, що сприймаються органами чуття і оцінюються за інтенсивністю сприйняття ( запах, сма і присмак, кольоровість, каламутність, прозорість, температура, сухий залишок, загальна жорсткість ).

-хіміко-органолептичні – вміст певних хімічних речовин, здатних подразнювати рецептори відповідних аналізаторів і викликати ті чи інші відчуття ( хлориди та сульфати, залізо, марганець, мідь, цинк ).

22. Бактеріологічні (епідемічні) та хімічні показники забруднення питної води, їх характеристика.!

Показники, що характеризують епідемічну безпечність води поділяють на 2 підгрупи: санітарно - хімічні та саністарно – хімічні показники.

Санітарно – мікробіологічні: використовують два непрямих санітарно – мікробіологічних показники – загальне мікробне число і вміст санітарно – показових мікроорганізмів. Наявність і кількість бактерї групи кишкової палички у воді свідчить про фекальне походження забруднення і контаміцію води патогенними мікроорганізмами.

Санітарно – хімічні показники:

• Перманганатна окислювальність

• Біохроматна окислювальність

• Біохімічна потреба у кисні

• Азот амонітних солей, нітратів.

22. Методи обробки води, їх характеристика. Гігієнічна характеристика методів знезараження води.!

1) Загальні:

- Освітлення та знебарвлення (коагуляція та фільтрація);

- Знезараження (хлорування, озонування, УФ-опромінення);

2) Спеціальні: дезодорація, пом’якшення, опріснення.

Для зменшення каламутності та колірності води треба провести знебарвлення шляхом фільтрування з попереднім відстоюванням, видалення заліза, марганцю, сірководню проводиться шляхом аерації. У разі підвищеного вміту фтору воду треба дефторувати.