Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Оригінал.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
09.12.2019
Размер:
88.35 Кб
Скачать

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра обліку

та аналізу

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «Стратегічний аналіз»

Варіант - 42

Виконала:

Студентка групи ЕОАм-11

Третяк Н.Б.

Перевірила:

к.е.н. доц. Кіндрацька Г.І.

Львів-2012

ЗМІСТ

ВСТУП

3

1.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

4

1.1.

Аналіз майнового потенціалу підприємства. Вертикальний і горизонтальний аналіз майна підприємства та джерел його утворення

4

2.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

8

2.1.

Загальна характеристика ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»

8

2.2.

Стратегічна діагностика середовища ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»

17

2.2.1.

Аналіз макрооточення ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»

17

2.2.2.

Аналіз безпосереднього оточення ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»

21

2.2.3.

Аналіз внутрішнього середовища ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»

25

2.2.4.

SWOT-аналіз ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»

28

ВИСНОВОК

33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

34

ДОДАТКИ

Додаток А

Фінансова звітність ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій» за 2009–2011 рр.

Додаток Б

Матриця SWOT середовища ПАТ «Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій»

ВСТУП

Управління підприємством в умовах ринкової економіки неможливе без планування господарської діяльності на всіх її стадіях. Стратегічний аналіз посідає важливе місце в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень, є невід’ємною частиною планування господарської діяльності підприємств усіх форм власності та господарювання.

В міру розвитку економіки керівники підприємств, головні бухгалтери та менеджери різних рівнів мають дедалі більше уваги приділяти розв’язанню стратегічних проблем, які зумовлюються перспективами розвитку підприємства.

Стратегічний аналіз ґрунтується на матеріалах інших економічних дисциплін і його метою є засвоєння знань і методики та техніки проведення аналітичних досліджень для обґрунтування управлінських рішень, виявлення можливостей підвищення ефективності виробництва, фінансової та інвестиційної діяльності.

Слід зазначити, що стратегічний аналіз використовує інформацію, яка характеризується високим рівнем невизначеності, його проведення вимагає глибокого системного дослідження фактів та явищ з метою формулювання певних правил і критеріїв для проведення досліджень і га їх основі здійснення оцінки стратегій діяльності підприємства.

Метою розрахунково-графічної роботи є збирання необхідної економічної інформації, її належної обробки, самостійного виконання аналітичних досліджень, оформлення його результатів та прийняття відповідних рішень.

Розрахунково-графічна робота складається з теоретичної та практичної частин. У теоретичній частині розглянуто аналіз майнового потенціалу підприємства. Вертикальний та горизонтальний аналіз майна підприємства та джерел його утворення. В практичній частині здійснено оцінку основних зовнішніх та внутрішніх чинників підприємства, на основі якої здійснено SWOT-аналіз. В результаті цього аналізу сформовані можливі варіанти подальшого розвитку підприємства.

1. Теоретична частина

1. Аналіз майнового потенціалу підприємства. Вертикальний і горизонтальний аналіз майна підприємства та джерел його утворення.

На будь-якому підприємстві в кінці звітного періоду проводиться комплексне дослідження результатів діяльності за даний звітний період. Це дослідження передбачає різносторонній аналіз діяльності підприємства. Одним з таких напрямів є аналіз майнового потенціалу підприємства.

Майновий потенціал характеризується величиною, складом та станом активів (перш за все, довгострокових), якими володіє і розпоряджається комерційна організація для досягнення своєї мети.

Майновий потенціал в загальному вигляді можна розуміти як сукупність засобів підприємства, які перебувають під його контролем [1].

Аналіз майнового потенціалу починається з загальної оцінки майна підприємства за даними активу балансу.

Необхідно визначити розмір, склад і стан активів, якими володіє і розпоряджається підприємство для досягнення своїх цілей (з подальшим підрозділом на такі процедури, як побудова аналітичного балансу, вертикальний аналіз балансу, горизонтальний аналіз балансу, аналіз якісних зрушень у майновому потенціалі) [2].

Основними найбільш інформативними показниками, які характеризують майновий потенціал, є:

1. Сума господарських коштів, що знаходяться на балансі підприємства (активи підприємства, валюта балансу). Показник, що дає узагальнену вартісну оцінку величини підприємства як єдиного цілого.

2. Вартість чистих активів підприємства

Показник визначається як різниця між власним капіталом компанії та сумою накопичених збитків (за балансом). Цей показник особливо важливий у діяльності акціонерних товариств, оскільки від його значення може залежати величина і структура джерел коштів, і виплата дивідендів акціонерам.

3. Частка активної частини основних засобів

Активна частина основних засобів це машини, обладнання та транспортні засоби, тобто активи, безпосередньо задіяні у виробничо-технологічному процесі.

4. Коефіцієнт зносу, коефіцієнти оновлення та вибуття

Формули розрахунку коефіцієнтів розглянуто у статті Аналіз структури і динаміки основних засобів

5. Коефіцієнти структури оборотних активів

Оборотні активи умовно поділяються на: матеріальні оборотні активи (виробничі запаси), кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість), грошові кошти та їх еквіваленти [3].

Аналітичне значення тут має як структура оборотних активів (наприклад, співвідношення важколіквідних і швидколіквідних активів), так і частка того виду активів, який найбільш значущий для функціонування даного підприємства.

При аналізі майнового стану та потенціалу підприємства ставляться такі основні завдання:

1) виявити наявність та розміщення засобів на підприємстві, встановити зміни, які відбулися у їх складі і джерелах утворення за звітний період, дати оцінку цим змінам;

2) визначити платоспроможність підприємства і фактори, які впливають на неї;

3) вивчити швидкість обігу товарів;

4) проаналізувати стан дебіторської і кредиторської заборгованості;

5) визначити ступінь використання кредитів банку та своєчасність їх погашення;

6) перевірити підстави утворення і використання коштів фондів спеціального призначення;

7) встановити, як виконується бізнес-план підприємства;

8) встановити, як здійснені розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами;

9) визначити реальну вартість підприємства і його акцій;

10) зіставити баланс, який аналізується, з даними інших підприємств тієї ж галузі економіки [2,4].

Дане дослідження в основній своїй масі представлено вертикальним і горизонтальними аналізами. Сутність вертикального і горизонтального аналізу полягає у визначенні ступеня результативності діяльності підприємства. Таким чином, встановлюється динаміка розвитку підприємства, тенденції зростання виробництва і виявляються економічні моменти, які потрібно відкоригувати. Сутність дослідження полягає в ретельній перевірці всієї фінансової звітності та аналізування статей цієї звітності, як відносно один одного, так і порівнюючи їх зі звітністю минулих періодів.

Горизонтальним називають такий аналіз, коли роблять оцінку змін окремих статей балансу в часі, порівнюють вартість їх на початок та на кінець року і роблять оцінку цих змін.

Вертикальним називають структурний аналіз. За 100 % беруть валюту (підсумок) балансу і визначають питому вагу кожної статті у відсотках до підсумку. Роблять оцінку структури активів та джерел їх утворення, оцінку структурних змін за рік. Порівнюють фактичну структуру з оптимальною.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох  аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.  Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та надання послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях бухгалтерського балансу.  Варіантом горизонтального аналізу є аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз), при якому кожна позиція звітності порівнюється з рядом попередніх періодів, і визначається тренд, тобто основна тенденція динаміки показника, очищена від випадкових впливів і індивідуальних особливостей періодів. Цей аналіз носить перспективний прогнозний характер [6,7].

Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів. 

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників [10].

Можна зробити висновок, що здійснюючи будь-яку діяльність необхідно проводити аналіз основних фінансових показників, наявності і руху активів та майна підприємства. Джерелом такої інформації є фінансова звітність, яка надає користувачам інформацію про наявні у підприємства активи, зобов’язання та капітал, тобто є структурованим відображенням фінансового стану підприємства. Найбільш доступним зображенням результатів діяльності підприємства та тенденцій його розвитку підприємства є порівняльний аналітичний баланс, який формується в результаті проведення горизонтально та вертикального аналізу фінансової звітності.