- •1. Предмет і метод історії економічних вчень
- •2. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •6. Теорія і практика меркантилізму
- •7. Ідейно–теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку
- •8. Маржиналізм як переосмислення цінностей класичної політекономії
- •9. Неокейнсіанство: причини виникнення, методологічна основа, позитивні і негативні риси
- •10. Виникнення монетаризму
- •11. Історична школа
- •12. Економічні погляди на перехід від адміністративного до економічного господарства
- •13. Зародження політичної економії у. Петті, п. Буагільбера
- •14. Фізіократичні теорії ф. Кене
- •15. Економічні погляди ж. Тюрго
- •16. Економічна теорія а. Сміта
- •17. Основні ідеї економічного вчення д. Рікардо
- •19. Теорія послуг і концепція економічної гармонії ф. Бастіа
- •20. Вчення Мальтуса про реалізації суспільного продукту
- •21. Основні ідеї маржиналістських підходів і. Джевонс, Дж.С. Міль
- •22. Економічне вчення к. Маркса та його вплив на суспільне життя
- •23. Теорія споживчої поведінки. Інтерпретація і. Фішера
- •25. Неолібералізм у поглядах о. Бем–Баверка
- •28. Менгер к.: погляди та економічні концепції
- •30. Підприємництво й інновації й. Шумпетер
- •31. Кейнс: модель сукупної пропозиції
- •32. Кейнсіанська теорія попиту на гроші та модель загальної економічної рівноваги
- •33. Кейнсіанська та монетаристська концепції грошової політики
- •35. Л. Ерхарт як представник школи неолібералізму
- •36. Неолібералізм сучасної австрійської школи. К. Менгер
- •37. Теорія перманентного доходу Фрідмена
- •38. Монетарна концепція економічного регулювання м. Фрідмена
- •39. Інституціонально–соціальні погляди Дж. Гелбрейта та р.Коуза
- •40. Інститутціональні підходи до державного регулювання економіки. Теорема Коуза
- •41. Інституціональні ідеї т.Веблена
- •42. Інституціоналізм поглядів у. Мітчелла
- •43. Теорія сучасного інституціоналізму Дж. Б’юкенена
- •44. Економіко–юридичні концепції Дж. Коммонса
- •45. Теорія «життевого циклу» Модельяні
- •46. Модель Манделла–Флемінга (рівновага товарного, грошового і зовнішнього ринків)
- •47. Модель економічного зростання Харрода–Домара
- •48. Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •49. Модель міжнародної торгівлі Хекшера–Оліна
- •50. Парадокс Леонтьєва
- •51. Модель в. Леонтьєва «витрати–випуск», її особливості
- •52. Неотехнологічні теорії міжнародної торгівлі
- •53. Класифікація ринків Робінсона
- •54. Характеристика ревізіонізму е. Берштейна та центристських поглядів к.Каутського та р. Гіфельдінга
- •55. Значення економічних праць м. Зібера
- •56. Основні теорії суспільства за Друкером
- •57. Теорія розрива з минулим а. Тофлера
- •58. Альтернативні теорії о.В. Чаянова та м.Д. Кондратьєва
- •59. Економічні ідеї в.І. Леніна
- •60. Представники суб’єктивно–психологічного напрямку на Україні: Орженцький та Білимович
- •61.Школа економічної кон’юнктури. М.І. Туган–Барановський
- •62. Економіко–математична школа. Є.Є. Слуцький
- •63. Теорія «кібернетичної революції» р. Тібольда
- •64. Теорія індустріально–технократичного суспільства д. Белла
40. Інститутціональні підходи до державного регулювання економіки. Теорема Коуза
Теорема Коуза в сучасній науковій літературі має безліч трактувань. Зупинимося на колі проблем і понять, які фігурують в теоремі Коуза.
Зовнішні ефекти (экстерналии) – додаткові витрати або вигоди, що не одержали віддзеркалення в цінах.
Позитивні зовнішні ефекти виникають тоді, коли діяльність одних економічних суб’єктів приводить до виникнення додаткових вигод для інших суб’єктів, причому це не відображується у цінах на вироблюване благо.
Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли діяльність одних економічних суб’єктів викликає додаткові витрати для інших.
Традиційно в неокласичній теорії проблема зовнішніх ефектів пов’язувалася з «провалами ринку», що виправдовувало державне втручання, і розв’язувалася за допомогою «податка Пігу».
«Податок Пігу» повинен бути рівний MEC, тоді MSB=MSC.
Коуз запропонував оригінальну гіпотезу, відповідно до якої негативні зовнішні ефекти можуть бути інтерналізовані за допомогою обміну правами власності на об’єкти, що породжують екстерналії, за умови, що і права чітко визначені і витрати обміну незначні. І в результаті ринковий механізм приведе сторони до ефективної угоди, яка характеризується рівністю приватних і соціальних витрат.
Труднощі при реалізації положень даної теореми полягають: 1) у чіткому визначенні прав власності; 2) у високих трансакційних витратах.
Найбільш поширеним є формулювання теореми Коуза, дане Стіглером: «в умовах довершеної конкуренції приватні і соціальні витрати будуть рівні».
Формулювання Коуза дещо відмінне: розмежування прав є істотною передумовою ринкових трансакцій, кінцевий результат не залежить від правового рішення при припущенні нульових трансакційних витрат.
Дев’яності роки 20 століття принесли успіх економістам на шляху дослідження ринку, власності, фірми, корпорації. Утворився своєрідний синтез неокласики та інституціоналізму, «чистої» теорії і прикладних розробок, макро– і мікроекономічного аналізу. Коуз свою нагороду «за піонерні роботи з проблем трансакційних витрат і прав власності» одержав у дуже похилому віці, коли 80–літній професор Чикагського університету вже більш 10 років як вийшов у відставку.
Праці Коуза є блискучим спростуванням незаперечної думки, що успіху в економічних дослідженнях можна домогтися тільки застосовуючи математичні методи, конструюючи багатофакторні моделі. У працях Коуза немає формалізованих моделей, чи математичних викладень, або хоча б графіків і діаграм. Однак вони зробили переворот у баченні економічної дійсності, послужили джерелом парадигмальних змін у сучасному економічному аналізі, породили цілий ряд наукових концепцій.
Не відразу ідеї Коуза були зрозумілі і прийняті. Опублікована в 1937 р. стаття «Природа фірми» не справила у свій час ніякого враження. Увагу вчених у той час було прикуто до макроекономічної теорії Кейнса, до праць, що аналізують «провали ринку» і обґрунтовують неминучість державного регулювання ринкової системи. Коуз же в цій і наступній публікаціях підходив до проблем ринку, фірми, держави зовсім з іншої сторони. Зрештою, його ідеї почали викликати серйозні заперечення багатьох американських економістів. Теорії «прав власності» і «трансакційних витрат», розроблені вченим, починають завойовувати визнання, і що особливо важливо, їхнє застосування на практиці виявляється ефективним.
