- •1. Предмет і метод історії економічних вчень
- •2. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •6. Теорія і практика меркантилізму
- •7. Ідейно–теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку
- •8. Маржиналізм як переосмислення цінностей класичної політекономії
- •9. Неокейнсіанство: причини виникнення, методологічна основа, позитивні і негативні риси
- •10. Виникнення монетаризму
- •11. Історична школа
- •12. Економічні погляди на перехід від адміністративного до економічного господарства
- •13. Зародження політичної економії у. Петті, п. Буагільбера
- •14. Фізіократичні теорії ф. Кене
- •15. Економічні погляди ж. Тюрго
- •16. Економічна теорія а. Сміта
- •17. Основні ідеї економічного вчення д. Рікардо
- •19. Теорія послуг і концепція економічної гармонії ф. Бастіа
- •20. Вчення Мальтуса про реалізації суспільного продукту
- •21. Основні ідеї маржиналістських підходів і. Джевонс, Дж.С. Міль
- •22. Економічне вчення к. Маркса та його вплив на суспільне життя
- •23. Теорія споживчої поведінки. Інтерпретація і. Фішера
- •25. Неолібералізм у поглядах о. Бем–Баверка
- •28. Менгер к.: погляди та економічні концепції
- •30. Підприємництво й інновації й. Шумпетер
- •31. Кейнс: модель сукупної пропозиції
- •32. Кейнсіанська теорія попиту на гроші та модель загальної економічної рівноваги
- •33. Кейнсіанська та монетаристська концепції грошової політики
- •35. Л. Ерхарт як представник школи неолібералізму
- •36. Неолібералізм сучасної австрійської школи. К. Менгер
- •37. Теорія перманентного доходу Фрідмена
- •38. Монетарна концепція економічного регулювання м. Фрідмена
- •39. Інституціонально–соціальні погляди Дж. Гелбрейта та р.Коуза
- •40. Інститутціональні підходи до державного регулювання економіки. Теорема Коуза
- •41. Інституціональні ідеї т.Веблена
- •42. Інституціоналізм поглядів у. Мітчелла
- •43. Теорія сучасного інституціоналізму Дж. Б’юкенена
- •44. Економіко–юридичні концепції Дж. Коммонса
- •45. Теорія «життевого циклу» Модельяні
- •46. Модель Манделла–Флемінга (рівновага товарного, грошового і зовнішнього ринків)
- •47. Модель економічного зростання Харрода–Домара
- •48. Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •49. Модель міжнародної торгівлі Хекшера–Оліна
- •50. Парадокс Леонтьєва
- •51. Модель в. Леонтьєва «витрати–випуск», її особливості
- •52. Неотехнологічні теорії міжнародної торгівлі
- •53. Класифікація ринків Робінсона
- •54. Характеристика ревізіонізму е. Берштейна та центристських поглядів к.Каутського та р. Гіфельдінга
- •55. Значення економічних праць м. Зібера
- •56. Основні теорії суспільства за Друкером
- •57. Теорія розрива з минулим а. Тофлера
- •58. Альтернативні теорії о.В. Чаянова та м.Д. Кондратьєва
- •59. Економічні ідеї в.І. Леніна
- •60. Представники суб’єктивно–психологічного напрямку на Україні: Орженцький та Білимович
- •61.Школа економічної кон’юнктури. М.І. Туган–Барановський
- •62. Економіко–математична школа. Є.Є. Слуцький
- •63. Теорія «кібернетичної революції» р. Тібольда
- •64. Теорія індустріально–технократичного суспільства д. Белла
22. Економічне вчення к. Маркса та його вплив на суспільне життя
Головним твором економічного вчення марксизму стала праця К. Маркса «Капітал». Метою цього твору стало узагальнене і систематизоване пояснення «законів руху» капіталізму, розкриття суті капіталістичного способу виробництва і обміну.
За своєю структурою «Капітал» складається з чотирьох томів. Перший том, що вийшов з друку у 1867р. під назвою «Процес виробництва капіталу», присвячено розгляду змісту самого процесу виробництва стосовно до умов вільної конкуренції. Назва другого тому – «Процес обігу капіталу» – визначає мету дослідження. У третьому томі, що має заголовок «Процес капіталістичного виробництва, взятий у цілому, у єдності всіх його сторін», аналізуються конкретні форми капіталістичних відносин, в яких ці форми «виступають на поверхні суспільства». Четвертий том «Теорія додаткової вартості» розглядає історію економічних концепцій, містить їх критичний огляд.
Структура «Капіталу» не випадкова, вона не відповідає методу дослідження від абстрактного до конкретного, а також матеріалістичному підходу до вчення економічних процесів, якого дотримувався К. Маркс. Так, у першому томі вивчаються початкові економічні категорії в їх найбільш загальній формі; у другому – процес відтворення окремого капіталу в масштабі суспільства, в третьому аналізується процес розподілу додаткової вартості між різними групами капіталістів та землевласників.
При розробці економічної концепції К. Маркс виходив із трьох наукових джерел: англійської класичної політичної економії Сміта–Рікардо, німецької класичної філософії Гегеля–Фейєрбаха і французького утопічного соціалізму. Центральне місце в методології досліджень Маркса займає концепція про базис і надбудову.
Теорія класів, за Марксом, полягає в наступному: це система, де працюють заради прибутку, має місце експлуатація одного класу іншим, а людина стає чужою сама собі, тому що не може самореалізуватися у праці, яка перетворилась лише у засіб існування в умовах непередбачуваного ринку і жорсткої конкурентної боротьби.
Маркс прагнув довести, що капіталізм отримає неминучу поразку, проте певних доказів цьому не надав. Основним є не порушення ринкових принципів розподілу доходів між класами суспільства, а те що ця система не забезпечує цілковитої занятості, тяжіє до колоніальної експлуатації і війн.
Основа його класової теорії полягала в наступному:
існування класів повязане лише з певними історичними фазами розвитку виробництва;
класова боротьба неминуче веде до перемоги пролетаріату;
диктатура пролетаріату становить собою лише перехід до знищення класів і до суспільства без класів.
Маркс у теорію капіталу ввів нове поняття «органічна будова капіталу», яке являє собою вартісне співвідношення між постійним і змінним капіталом. Далі він вивів поняття «норма експлуатації», яка визначається як відношення між додатковою вартістю і змінним капіталом.
Маркс запропонував трудову теорію вартості, концепцію двоїстого характеру праці, втіленої в товар, концепцію «ціни виробництва», теорію додаткової вартості, теорію ренти, концепцію простого і розширеного відтворення, доктрину економічної кризи.