МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА ФІЛІЯ

НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ ІСТОРІЇ

СЕКЦІЯ ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО

Селянське господарство поділля у добу непу (1921-1929рр.)

Виконала:

Барабанова Діана Анатоліївна,

учениця 11 класу

Кам’янець-Подільського ліцею

Науковий керівник:

Пристай Андрій Васильович,

учитель історії, вища категорія,

старший учитель

2013р.

Тези

наукової роботи “Сільське господарство Поділля у добу непу

(1921-1929рр.)"

Барабанової Діани, учениці 11 класу Кам’янець-Подільського ліцею, члена Кам’янець-Подільського наукового товариства ман.

Керівник: вчитель історії Кам’янець-Подільського ліцею

Пристай Андрій Васильович

Наукова робота визначає закономірності та регіональні особливості сількогосподарського виробництва та відтворює загальну картину економічних перетворень 20-х рр.XX ст. у сільському господарстві краю.

Актуальність роботи зумовлена необхідністю складових, які відтворюють цілісну картину реалізації непівської моделі аграрного розвитку в загальнодержавному масштабі. Слід зазначити, що на сьогоднішній час дана проблема, крім наукової, має і соціально-економічну актуальність.

Метою роботи є комплексне дослідження документів та матеріалів, аналіз практики реалізації нової економічної політики в подільському селі, розкриття її впливу на соціально-економічні та громадсько-політичні процеси, з’ясування значення та наслідків цієї політики для подальшого розвитку сільського населення Поділля.

Робота передбачає виконання поставлених завдань:

- проаналізувати розвиток сількогосподарської кооперації, її основних форм діяльності, завдань, що покладалися на неї радянською владою;

- вивчити теоретичні принципи нової економічної політики, способи і методи її реалізації в контексті вирішення основних завдань радянської держави.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в сучасній українській історіографії зроблено спробу комплексного вивчення сількогосподарського виробництва на Поділлі в роки непу.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її фактологічний матеріал, основні положення та результати можуть залучатися при підготовці історичних праць краєзнавчого характеру, написанні навчальних посібників із аграрної історії України, викладанні спецкурсу з історії Поділля.

Зміст

ВСТУП…………………………………………………...………………….………..….4

РОЗДІЛ І. Становище сільського господарства на Поділлі напередодні введення непу ………………………………………………..8

РОЗДІЛ ІІ. Індивідуальне селянське господарство в умовах непу 1921-1929рр. ……………………………….……………………………………..…11

РОЗДІЛ ІІІ. Повсякденне селянське господарювання на Поділлі....18

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..…….25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….….27

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..………29

ВСТУП

Актуальність теми. З проголошенням Україною незалежності відкрилася нова сторінка національного розвитку. Становлення суверенної демократичної Української держави відбувається на фоні складних і досить суперечливих явищ соціально-економічного і громадсько-політичного життя суспільства. Глибокі трансформаційні зміни, які мають місце в сучасній Україні, пов’язані з ринковими перетвореннями народного господарства і включають науково обґрунтовану розробку та реалізацію нових концепцій і моделей розвитку. У зв’язку з цим особливий інтерес становлять суперечливі особливості перебігу аграрних перетворень, що відбувалися в подільському селі у добу нової економічної політики, які багато в чому подібні до нинішніх.

Потреба отримання достовірної інформації про сільськогосподарське виробництво в Україні визначає підвищену увагу до особливостей розвитку різних її регіонів. Однак аналіз історичного доробку із зазначеної проблематики свідчить, що в історичній літературі місцевий матеріал залучається переважно з ілюстративною метою, а регіональні особливості розчиняються в загальноісторичному контексті. У той же час, на Поділлі існували досить відмінні від інших частин України специфічні риси розвитку сільського господарства, які позначилися на становленні, розвитку та впровадженні нової економічної політики в регіоні. Таким чином, актуальність обраної для вивчення теми зумовлена необхідністю складових, які відтворюють цілісну картину реалізації непівської моделі аграрного розвитку в загальнодержавному масштабі. Отже, обрана для вивчення тема актуальна як з науково-практичної, так і соціально-економічної точок зору, чим і зумовлене звернення автора до неї.

Об’єктом дослідження є індивідуальне сільськогосподарське виробництво на Поділлі в добу непу.

Предметом дослідження є соціально-економічні та громадсько-політичні процеси в подільському селі у 1921-1929 рр., зумовлені новою економічною політикою.

Хронологічні межі дослідження охоплюють березень 1921 - листопад 1929 рр., тобто період нової економічної політики. Вибір нижньої хронологічної межі (1921р.) обумовлений проголошенням і переходом до нової економічної політики, а верхньої (листопад 1929 р.) - остаточним згортанням непу і переходом до колгоспно-радгоспної системи сільського господарства.

Територіальні межі дослідження стосуються території Поділля як історико-етнографічного регіону в межах 1921-1929 рр. В окреслений період до його складу входили сучасні Вінницька, Хмельницька та частина Одеської областей. В адміністративному плані Подільська губернія поділялася на шість округ: Кам’янецька, Проскурівська, Вінницька, Могилів-Подільська, Тульчинська, Гайсинська.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного дослідження документів та матеріалів проаналізувати практику реалізації нової економічної політики в подільському селі, розкрити її вплив на соціально-економічні та громадсько-політичні процеси, з’ясувати значення та наслідки цієї політики для подальшого розвитку сільського населення Поділля.

Об’єкт, предмет і мета дослідження обумовили такі завдання:

- проаналізувати заходи та їхні результати щодо інтенсифікації землеробства;

- розкрити можливості внутрішнього і зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції та встановити його вплив на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва;

- вивчити теоретичні принципи нової економічної політики, способи і методи її реалізації в контексті вирішення основних завдань радянської держави;

- проаналізувати розвиток сільськогосподарської кооперації, її основних форм діяльності, завдань, що покладалися на неї радянською владою.

Методологічну основу дослідження становить принцип історизму, який тісно пов’язаний з конкретно-історичним і хронологічним методами, що дало змогу визначити оптимальну структуру наукової роботи, що в свою чергу забезпечило максимальну повноту та об’єктивність відображення сільськогосподарського виробництва, а також дало можливість виявити сутність та масштаби змін у структурі сільськогосподарських угідь.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

- вперше в сучасній українській історіографії зроблено спробу комплексного вивчення сільськогосподарського виробництва в роки непу;

-///визначено закономірності та регіональні особливості сільськогосподарського виробництва;

- відтворено загальну картину економічних перетворень 20-х рр. ХХ ст. у сільському господарстві краю.

Історіографія дослідження. Обрана тема привертала увагу багатьох партійних, радянських працівників, фахівців сільського господарства, економістів та істориків. Цим роботам притаманні власні спостереження авторів, нерідко суб’єктивний підбір об’єктивних фактів. Чимало із робіт ґрунтуються на значному статистичному матеріалі, що значно підсилювало ґрунтовність та фундаментальність досліджень. Серед них варто назвати Десятнікова О. , який визначив сільське господарство як “господарчу діяльність людини, спрямовану на створення потрібних їй предметів шляхом використання ґрунтів, рослин та тварин” [8]. Значну увагу головним напрямам розвитку сільського господарства України приділив у працях М.Кондратьєв [13]. Зокрема, він намагався визначити перспективи розвитку сільського господарства республіки і намітити шляхи його реконструкції. Розв’язанню нагальних проблем сільськогосподарського виробництва його оптимізації та модернізації присвячені праці Калініченка В.[12], Лойка О.[16] , Лазуренка В.[15], Волощенко А.[3] Досить важливою для розуміння розвитку сільського господарства у 20-ті роки є праця Рибака І. [22]. Він обґрунтував тезу про необхідність помірної податкової політики стосовно сільськогосподарського виробництва, вбачаючи в цьому можливість його інтенсифікації. Чимало аспектів вивчення сільськогосподарського виробництва знаходимо в роботі Нечитайла В. [18] , де показано економіку села, забезпеченість селян худобою, реманентом і будівлями, стан землеробства і тваринництва. Проблема розвитку сільськогосподарського виробництва на Поділлі здійснено у працях Олійника І. [19], Рибака І. [21] , Стадник О. [25] . Вони звертали увагу на регіональні проблеми сільськогосподарського виробництва, його забезпеченість трудовими ресурсами та тягловою силою, недоліки і вади селянського землекористування, невикористані можливості в рільництві, тваринництві. Праці вчених України сприяли розробці сучасної концепції сільськогосподарського виробництва у добу непу, переоцінці багатьох подій та явищ, а також наслідків на підставі неупорядженого аналізу.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її фактологічний матеріал, основні положення та результати можуть залучатися при підготовці історичних праць краєзнавчого характеру, викладанні спецкурсу із історії Поділля.