4. Багатоаспектність факторів алергії.

Алергенність. Перебуваючи в оточенні різноманітних Речовин, людина виявляє до багатьох чи окремих із них підвищену чутливість. Такі чужорідні речовини, що зу­мовлюють алергію — хворобливу реакцію, називають алергенами, під дією яких розвивається алергенність.

Алергенність — підвищена чутливість організму до впливу певних агентів навколишнього середовища.

Особливого поширення вона набула у XX ст. Найчастіше алергенність спричинюють: несприятливий вплив забрудненого довкілля; комплекс захворювань (адинамія, аритмія); хімізація сільськогосподарського виробництва, повсюдне використання засобів побутової хімії; заміна натуральних продуктів консервованими; штучне харчування дітей; використання антибіотиків.

Основою алергічних реакцій є імунні механізми, спрямовані на нейтралізацію, руйнування і видалення з організму генетично чужих речовин, що потрапили до нього Найчастіше алергени надходять до організму з їжею, під час дихання, через шкіру, слизові оболонки, медичне об­ладнання, їх поділяють на побутові (пил, пух), харчові (мо­локо, риба, раки, суниця, ікра), медичні (антибіотики, пре­парати йоду, брому, вакцини, сироватки) і бактеріальні.

Алергенами може бути вражений будь-який орган людини. При ушкодженні органів дихання виникають алергічний риніт (запалення слизової оболонки носа), бронхіальна астма; серцево-судинної системи — міокар­дит, васкуліт; шлунково-кишкового тракту — алергічний стоматит, гастрит, коліт, гепатит; нервової системи — міг­рень, порушення мозкового кровообігу, втрата свідомості. Наслідком повторного введення алергену в організм може бути анафілактичний шок — миттєва алергічна реакція. її проявом можуть бути зниження артеріального тиску, температури тіла, судоми, втрата свідомості, пору­шення ритму дихання і серцевої діяльності. Такі реакції можуть спричинити антибіотики (пеніцилін, еритромі­цин, стрептоміцин), сульфаніламідні препарати (сульфа­димезин, сульфалін, етазол), анальгін, новокаїн, а також вітаміни групи В, препарати з бромом, йодом.

Однією з найпоширеніших алергічних хвороб є бронхі­альна астма, збудником якої є домашній пил. При контак­ті шкіри з алергічними речовинами, передусім з такими синтетичними полімерами, як каучук, епоксидні і полі­хлорвінілові смоли, скипидар, цемент, фарби текстильної промисловості, формаліни, мінеральні добрива, пестициди виникає алергічний дерматит.

5. Фізичні фактори небезпеки товару (випромінювання).

Рентгенівські і у-промені мають здатність за рахунок енергії вивільняти з атомів електрони. В результаті цього утворюються іони (електрично заряджені частинки речо­вини, утворені з атомів або атомних груп унаслідок при­єднання до них електронів). Випромінювання, що супро­воджує такий процес, називають іонізуючим. Утворені іони зумовлюють зміни в клітинах, які зазнали опромі­нення. Для іонізуючих випромінювань немає перешкод, вони проникають через будівельні матеріали, метали то­що. Для іонізації більшості елементів необхідно мінімум 10—15 еВ (електрон-вольт).

Іонізуюче випромінювання поділяють на електромаг­нітне і корпускулярне (утворене з дрібненьких частинок — корпускул). До електромагнітного іонізуючого випромі­нювання належать рентгенівські і у-промені. Всі інші види іонізуючих випромінювань мають корпускулярну приро­ду. Ними є негативно заряджені р-частки електронів, по­зитивно заряджені р-частки (протони), дейтрони (ядра важкого водню), р-частки (ядра гелію) і важкі іони (ядра інших елементів).

Без перешкод у глибину тканин організму проникають окремі кванти (порції) гамма- і рентгенівських променів. Ефекти в опромінених живих організмах за різних поглинутих доз можуть бути різними. Особливо критично реагу­ють на радіаційні ефекти кістковий мозок, тонкий кишеч­ник, центральна нервова система. Опромінення в дозах до 1000 Р (ренген) зумовлює кістково-мозковий синдром. На 7—15 день після опромінення настає смерть організму, спричинена пошкодженням системи кровотворення. При дозах від 1000 до 10 000 Р спостерігається кишковий син­дром, а через 3—5 днів організм гине. При дозах 15 000 Р проявляється церебральний синдром, гинуть нервові клі­тини. Людина помирає протягом першої години після оп­ромінення у важких судомах. При 100 000 Р смерть настає миттєво внаслідок денатураційної інактивації клітин.

За малих доз з часом проявляються віддалені наслідки опромінення (скорочення тривалості життя, передчасне ста­ріння і виникнення пухлин). Нижчі летальних дози поро­джують детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, променева катаракта, променеве безпліддя, аномалії в розвитку плода) і стохастичні (випадкові) ефекти (злоякісні пухлини, лейкози, спадкові хвороби).

Вплив електромагнітного оточення на організм люди­ни. Дія електромагнітних полів на організм людини неза­перечна. До природного сонячного випромінювання люди­на адаптувалася давно (акумуляція меланіну у шкірі аф­риканців, освітленість шкіри у північних народів тощо), а до новітніх, як правило, негативних впливів, не виробила захисних реакцій. Однак унаслідок дії різних факторів во­на стала об'єктом впливу «електромагнітного смогу», що нерідко спричинює розбалансованість центральної нерво­вої системи.

Несприятливі дії на організм екологічних факторів є наслідком перевантаження антиоксидантної системи (за­хищає організм від небажаних окислювальних процесів) вільними радикалами (атомами або їх групами, які мають неспарені електрони і тому надто активно вступають в ре­акції), що генеруються зовнішнім і внутрішнім середови­щами організму. Не менш важливим для здоров'я є підтри­мування нормального фонового стану електромагнітної сти­муляції біохімічних і біофізичних процесів в організмі. Для біологічної рівноваги організму людини необхідно забезпе­чити оптимальний щодо його потреб обсяг електромагніт­них хвиль. Саме з його недостатністю пов'язане активне по­ширення захворювань у зимово-весняний період і зміцнен­ня сил (оздоровлення) організму влітку.

У процесі спрямованої дії на біологічний субстрат електромагнітних хвиль видимої частини спектра від­бувається енергетичне поповнення компонентів елект­ронних орбіт і перехід їх на вищі рівні, що сприяє підви­щенню хімічної активності атомів. При проходженні по­ляризованих електромагнітних хвиль через клітинну мембрану відбувається пряма доставка енергії до міто-хондрій та їх поляризація.

За висновками вчених, магнітне поле Землі з кожним роком знижується. З урахуванням цього деякі вчені ствер­джують, що до початку першого тисячоліття його напруже­ність була у 2 рази вищою, ніж тепер, унаслідок чого жит­тя тривало 120 і більше років. Зниження напруженості маг­нітного поля Землі зумовлює передчасне набуття людьми захворювань старості (гіпертонія, інфаркт, стенокардія, атеросклероз головного мозку, захворювання очей тощо), зниження середньої тривалості життя. Тому компенсуван­ня ефекту, спричиненого зниженням магнітного поля Зем­лі, є одним із найважливіших напрямів оздоровлення.

У пошуках компенсаторних технологій встановлено, Що, крім магнітного поля Землі, негативно впливає на стан здоров'я людей техногенна насиченість простору різ­ними за частотами і величинами фізичними полями елек­тромагнітної природи.