
- •Курс лекцій
- •«Екологія людини»
- •Екологія людини як наука
- •Предмет, об'єкт і завдання екології людини
- •Місце екології людини в системі природних і гуманітарних наук
- •Зародження і розвиток екології людини
- •Предмет, об'єкт і завдання екології людини
- •Місце екології людини в системі природничих і гуманітарних наук
- •Зародження і розвиток екології людини
- •Методи досліджень екології людини
- •Походження життя і еволюція людини.
- •Гіпотези походження життя.
- •Еволюція людини.
- •Поняття «людина».
- •Гіпотези походження життя.
- •Еволюція людини.
- •Поняття «людина».
- •Чинники середовища в контексті взаємостосунків людини і природи
- •Чинники середовища і їх вплив на людину.
- •Самопочуття людини.
- •«Магнітні бурі».
- •Біоритми.
- •Антропогенні чинники. Адаптація.
- •Антропогенні чинники зниження екологічної безпеки людини.
- •Еволюційний адаптаційний механізм.
- •Чинники виживання людини.
- •Антропогенні фактори зниження екологічної безпеки людини.
- •Еволюційний адаптаційний механізм.
- •Фактори адаптації
- •Фази розвитку процесу адаптації людини до навколишнього середовища
- •Фактори виживання людини.
- •Лекція 5 Еколого-демографічний стан людства
- •Демографо-екологічні дослідження.
- •Регіональні еколого-демографічні проблеми.
- •Світові та регіональні показники народжуваності.
- •Планування сім’ї.
- •Екологічні фактори здоровя людини
- •Поняття «здоров’я».
- •Рівні здоров’я як показник якості населення.
- •Негативні наслідки паління, алкоголізму, токсикоманії, наркоманії.
- •Раціональне харчування.
- •Служба державної статистики захворюваності людини.
- •Якість трудового середовища
- •Поняття «якість трудового середовища». Наука ергономіка.
- •Гігієнічні та соціальні аспекти праці людини.
- •Професійні захворювання.
- •Поняття «якість трудового середовища» .
- •Гігієнічні та соціальні аспекти праці людини.
- •Професійні захворювання.
- •Медико-екологічні дослідження
- •Медико-екологічні дослідження.
- •Медико-екологічне картографування.
- •Мутагенез. Природні та штучні антимутагени.
- •Медико-екологічні дослідження.
- •Медико-екологічне картографування.
- •Мутагенез. Природні та штучні антимутагени.
- •Гігієнічна регламентація
- •Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
- •Гігієнічна регламентація (нормування).
- •Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
- •Отрута.
- •Інтоксикація.
- •Гігієнічна регламентація (нормування).
- •Якість міського середовища.
- •Якість міського середовища.
- •Проблеми відеоекології.
- •Екологія житла.
- •Чинникі житлового простору
- •4.1 Забруднювачі повітря в квартирах.
- •4.2 Фізичні чинники житлового простору.
- •Наслідки урбанізації
- •Вплив міських шумів на людину
- •Адаптація та захист людини від шуму.
- •Біологічні реакції на штучні електромагнітні поля (емп).
- •Типові захворювання жителів міст.
- •Факторі тератогенності – алкоголь, чай кава.
- •Канцерогенність харчових товарів.
- •Багатоаспектність факторів алергії.
- •Фізичні фактори небезпеки товару (випромінювання).
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах.
- •Нітрати, нітріти, нітрозаміні в харчових продуктах.
- •Наслідки використання детергентів.
Багатоаспектність факторів алергії.
Алергенність. Перебуваючи в оточенні різноманітних Речовин, людина виявляє до багатьох чи окремих із них підвищену чутливість. Такі чужорідні речовини, що зумовлюють алергію — хворобливу реакцію, називають алергенами, під дією яких розвивається алергенність.
Алергенність — підвищена чутливість організму до впливу певних агентів навколишнього середовища.
Особливого поширення вона набула у XX ст. Найчастіше алергенність спричинюють: несприятливий вплив забрудненого довкілля; комплекс захворювань (адинамія, аритмія); хімізація сільськогосподарського виробництва, повсюдне використання засобів побутової хімії; заміна натуральних продуктів консервованими; штучне харчування дітей; використання антибіотиків.
Основою алергічних реакцій є імунні механізми, спрямовані на нейтралізацію, руйнування і видалення з організму генетично чужих речовин, що потрапили до нього Найчастіше алергени надходять до організму з їжею, під час дихання, через шкіру, слизові оболонки, медичне обладнання, їх поділяють на побутові (пил, пух), харчові (молоко, риба, раки, суниця, ікра), медичні (антибіотики, препарати йоду, брому, вакцини, сироватки) і бактеріальні.
Алергенами може бути вражений будь-який орган людини. При ушкодженні органів дихання виникають алергічний риніт (запалення слизової оболонки носа), бронхіальна астма; серцево-судинної системи — міокардит, васкуліт; шлунково-кишкового тракту — алергічний стоматит, гастрит, коліт, гепатит; нервової системи — мігрень, порушення мозкового кровообігу, втрата свідомості. Наслідком повторного введення алергену в організм може бути анафілактичний шок — миттєва алергічна реакція. її проявом можуть бути зниження артеріального тиску, температури тіла, судоми, втрата свідомості, порушення ритму дихання і серцевої діяльності. Такі реакції можуть спричинити антибіотики (пеніцилін, еритроміцин, стрептоміцин), сульфаніламідні препарати (сульфадимезин, сульфалін, етазол), анальгін, новокаїн, а також вітаміни групи В, препарати з бромом, йодом.
Однією з найпоширеніших алергічних хвороб є бронхіальна астма, збудником якої є домашній пил. При контакті шкіри з алергічними речовинами, передусім з такими синтетичними полімерами, як каучук, епоксидні і поліхлорвінілові смоли, скипидар, цемент, фарби текстильної промисловості, формаліни, мінеральні добрива, пестициди виникає алергічний дерматит.
Фізичні фактори небезпеки товару (випромінювання).
Рентгенівські і у-промені мають здатність за рахунок енергії вивільняти з атомів електрони. В результаті цього утворюються іони (електрично заряджені частинки речовини, утворені з атомів або атомних груп унаслідок приєднання до них електронів). Випромінювання, що супроводжує такий процес, називають іонізуючим. Утворені іони зумовлюють зміни в клітинах, які зазнали опромінення. Для іонізуючих випромінювань немає перешкод, вони проникають через будівельні матеріали, метали тощо. Для іонізації більшості елементів необхідно мінімум 10—15 еВ (електрон-вольт).
Іонізуюче випромінювання поділяють на електромагнітне і корпускулярне (утворене з дрібненьких частинок — корпускул). До електромагнітного іонізуючого випромінювання належать рентгенівські і у-промені. Всі інші види іонізуючих випромінювань мають корпускулярну природу. Ними є негативно заряджені р-частки електронів, позитивно заряджені р-частки (протони), дейтрони (ядра важкого водню), р-частки (ядра гелію) і важкі іони (ядра інших елементів).
Без перешкод у глибину тканин організму проникають окремі кванти (порції) гамма- і рентгенівських променів. Ефекти в опромінених живих організмах за різних поглинутих доз можуть бути різними. Особливо критично реагують на радіаційні ефекти кістковий мозок, тонкий кишечник, центральна нервова система. Опромінення в дозах до 1000 Р (ренген) зумовлює кістково-мозковий синдром. На 7—15 день після опромінення настає смерть організму, спричинена пошкодженням системи кровотворення. При дозах від 1000 до 10 000 Р спостерігається кишковий синдром, а через 3—5 днів організм гине. При дозах 15 000 Р проявляється церебральний синдром, гинуть нервові клітини. Людина помирає протягом першої години після опромінення у важких судомах. При 100 000 Р смерть настає миттєво внаслідок денатураційної інактивації клітин.
За малих доз з часом проявляються віддалені наслідки опромінення (скорочення тривалості життя, передчасне старіння і виникнення пухлин). Нижчі летальних дози породжують детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, променева катаракта, променеве безпліддя, аномалії в розвитку плода) і стохастичні (випадкові) ефекти (злоякісні пухлини, лейкози, спадкові хвороби).
Вплив електромагнітного оточення на організм людини. Дія електромагнітних полів на організм людини незаперечна. До природного сонячного випромінювання людина адаптувалася давно (акумуляція меланіну у шкірі африканців, освітленість шкіри у північних народів тощо), а до новітніх, як правило, негативних впливів, не виробила захисних реакцій. Однак унаслідок дії різних факторів вона стала об'єктом впливу «електромагнітного смогу», що нерідко спричинює розбалансованість центральної нервової системи.
Несприятливі дії на організм екологічних факторів є наслідком перевантаження антиоксидантної системи (захищає організм від небажаних окислювальних процесів) вільними радикалами (атомами або їх групами, які мають неспарені електрони і тому надто активно вступають в реакції), що генеруються зовнішнім і внутрішнім середовищами організму. Не менш важливим для здоров'я є підтримування нормального фонового стану електромагнітної стимуляції біохімічних і біофізичних процесів в організмі. Для біологічної рівноваги організму людини необхідно забезпечити оптимальний щодо його потреб обсяг електромагнітних хвиль. Саме з його недостатністю пов'язане активне поширення захворювань у зимово-весняний період і зміцнення сил (оздоровлення) організму влітку.
У процесі спрямованої дії на біологічний субстрат електромагнітних хвиль видимої частини спектра відбувається енергетичне поповнення компонентів електронних орбіт і перехід їх на вищі рівні, що сприяє підвищенню хімічної активності атомів. При проходженні поляризованих електромагнітних хвиль через клітинну мембрану відбувається пряма доставка енергії до міто-хондрій та їх поляризація.
За висновками вчених, магнітне поле Землі з кожним роком знижується. З урахуванням цього деякі вчені стверджують, що до початку першого тисячоліття його напруженість була у 2 рази вищою, ніж тепер, унаслідок чого життя тривало 120 і більше років. Зниження напруженості магнітного поля Землі зумовлює передчасне набуття людьми захворювань старості (гіпертонія, інфаркт, стенокардія, атеросклероз головного мозку, захворювання очей тощо), зниження середньої тривалості життя. Тому компенсування ефекту, спричиненого зниженням магнітного поля Землі, є одним із найважливіших напрямів оздоровлення.
У пошуках компенсаторних технологій встановлено, Що, крім магнітного поля Землі, негативно впливає на стан здоров'я людей техногенна насиченість простору різними за частотами і величинами фізичними полями електромагнітної природи.