4.2 Фізичні чинники житлового простору.

До числа шкідливих фізичних дій відносять:

• іонізуючі випромінювання — радіаційні дії високого рівня енергії (потоки а-, Р- і у-частиц, що утворюються при радіоактивному розпаді або в прискорювачах), електромагнітні випромінювання довжиною хвилі менше 107 см;

• неіонізуючі випромінювання — частина електромагнітного спектру довжиною хвилі більше 107 см в діапазоні від низьких до лазерних частот, малі дози радіоактивного випромінювання;

• вібрація.

Іонізуючі випромінювання характеризуються високим ступенем біологічної дії на рівні молекул і кліток, окремих органів і організму в цілому. При цьому відбувається поглинання біосубстратом енергії випромінювання, іонізація атомів і молекул, пошкодження молекулярних з'єднань і утворення активних вільних радикалів. Реакції організму, які включають як соматичні, так і генетичні зміни, залежать від виду випромінювання, швидкості поглинання енергії, поглиненої дози випромінювання, розподіли енергії опромінювання в організмі, індивідуальних особливостей організму.

Неіонізуючі випромінювання не надають такої швидкої руйнуючої дії на живі організми, проте віддалені наслідки його дії часто виявляються достатньо небезпечними.

Радіаційна дія

При опромінюванні людей від джерел радіоактивних випромінювань в дозах до 1 гріючи (Гр) підвищується вірогідність розвитку онкологічних захворювань і прояву генетичних дефектів. Ці наслідки значно видалені в часі від моменту опромінювання. При дії великих доз опромінювання наслідки виявляються швидко у формі гострої променевої хвороби, причому чим вище одержана доза опромінювання, тим швидше і гостріше виявляється її згубний ефект.

Впливаюче на живий організм випромінювання підрозділяється на зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє опромінювання припускає, що джерело дії знаходиться зовні організму. Воно пов'язано в основному з бета- і гамма-випромінюванням, мають високу проникаючу здатність. У випадку, якщо радіоактивні речовини з їжею або з повітрям, яким дихають, потрапляють всередину організму, з'являється джерело внутрішнього опромінювання. При внутрішньому опромінюванні на клітки організму впливають альфа-частки.

Радіоактивне опромінювання пов'язано з дією джерел як природного походження, так і створених людиною. Основна частина одержуваної жителями Землі дози опромінювання обумовлена природними джерелами. Середня річна індивідуальна еквівалентна доза від них складає для землян 2 миллизиверта (мЗв). Для жителів України цей показник вище і рівно, за даними Міністерства охорони здоров'я України, 4,46 мЗв.

Дози опромінювання населення від природних джерел радіації залежать від висоти міст над рівнем моря, геологічної будови і плани-ровочно-архітектурних особливостей території.

Для жителів гірських місцевостей зростає частка космічного випромінювання в одержаній за рік еквівалентній індивідуальній дозі. Так, при підйомі від рівня моря до 2000 м опромінювання від космічного проміння зростає у декілька разів.

Підвищення дози опромінювання може бути викликано використовуванням при будівництві будівель, доріг або плануванню територій матеріалів з високим змістом радіонуклідів.

Лекція 11