
- •Курс лекцій
- •«Екологія людини»
- •Екологія людини як наука
- •Предмет, об'єкт і завдання екології людини
- •Місце екології людини в системі природних і гуманітарних наук
- •Зародження і розвиток екології людини
- •Предмет, об'єкт і завдання екології людини
- •Місце екології людини в системі природничих і гуманітарних наук
- •Зародження і розвиток екології людини
- •Методи досліджень екології людини
- •Походження життя і еволюція людини.
- •Гіпотези походження життя.
- •Еволюція людини.
- •Поняття «людина».
- •Гіпотези походження життя.
- •Еволюція людини.
- •Поняття «людина».
- •Чинники середовища в контексті взаємостосунків людини і природи
- •Чинники середовища і їх вплив на людину.
- •Самопочуття людини.
- •«Магнітні бурі».
- •Біоритми.
- •Антропогенні чинники. Адаптація.
- •Антропогенні чинники зниження екологічної безпеки людини.
- •Еволюційний адаптаційний механізм.
- •Чинники виживання людини.
- •Антропогенні фактори зниження екологічної безпеки людини.
- •Еволюційний адаптаційний механізм.
- •Фактори адаптації
- •Фази розвитку процесу адаптації людини до навколишнього середовища
- •Фактори виживання людини.
- •Лекція 5 Еколого-демографічний стан людства
- •Демографо-екологічні дослідження.
- •Регіональні еколого-демографічні проблеми.
- •Світові та регіональні показники народжуваності.
- •Планування сім’ї.
- •Екологічні фактори здоровя людини
- •Поняття «здоров’я».
- •Рівні здоров’я як показник якості населення.
- •Негативні наслідки паління, алкоголізму, токсикоманії, наркоманії.
- •Раціональне харчування.
- •Служба державної статистики захворюваності людини.
- •Якість трудового середовища
- •Поняття «якість трудового середовища». Наука ергономіка.
- •Гігієнічні та соціальні аспекти праці людини.
- •Професійні захворювання.
- •Поняття «якість трудового середовища» .
- •Гігієнічні та соціальні аспекти праці людини.
- •Професійні захворювання.
- •Медико-екологічні дослідження
- •Медико-екологічні дослідження.
- •Медико-екологічне картографування.
- •Мутагенез. Природні та штучні антимутагени.
- •Медико-екологічні дослідження.
- •Медико-екологічне картографування.
- •Мутагенез. Природні та штучні антимутагени.
- •Гігієнічна регламентація
- •Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
- •Гігієнічна регламентація (нормування).
- •Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
- •Отрута.
- •Інтоксикація.
- •Гігієнічна регламентація (нормування).
- •Якість міського середовища.
- •Якість міського середовища.
- •Проблеми відеоекології.
- •Екологія житла.
- •Чинникі житлового простору
- •4.1 Забруднювачі повітря в квартирах.
- •4.2 Фізичні чинники житлового простору.
- •Наслідки урбанізації
- •Вплив міських шумів на людину
- •Адаптація та захист людини від шуму.
- •Біологічні реакції на штучні електромагнітні поля (емп).
- •Типові захворювання жителів міст.
- •Факторі тератогенності – алкоголь, чай кава.
- •Канцерогенність харчових товарів.
- •Багатоаспектність факторів алергії.
- •Фізичні фактори небезпеки товару (випромінювання).
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах.
- •Нітрати, нітріти, нітрозаміні в харчових продуктах.
- •Наслідки використання детергентів.
Екологія житла.
Сучасне житло (будинок, квартира, кімната) крім свого основного призначення все більше придбаває функцію «психологічного притулку», що дуже важливе в умовах зростаючого темпу і напруженості життя, особливо у великих містах. Умови мешкання залежать як від розмірів житла, так і від кількості кімнат, їх планування і орієнтації на сторони світла. Оптимальною вважається наявність у кожного члена сім'ї індивідуальної кімнати, плюс, принаймні, ще однієї загальної кімнати, де сім'я може збиратися разом, а також кухні і санітарного вузла (обладнаних всіма необхідними санітарними приладами), централізованого водопостачання гарячою і холодною водою і опалювання при загальній орієнтації житла на південь, південний схід або південний захід. Планування житла і його облаштування визначаються культурно-побутовими традиціями і особливостями клімату і можуть бути істотно різними в різних регіонах країни. Проте незалежно від цього в житлі будь-якого типу повинні бути відповідні умови для приготування їжі, підтримка особистої гігієни, спокійного відпочинку.
Основні гігієнічні вимоги, що пред'являються до житла: забезпечення необхідного об'єму чистого повітря; створення в житлі так званої зони комфорту - оптимального для організму поєднання температури, вогкості і швидкості руху повітря; забезпечення найсприятливішого освітлення і максимально можливої звукоізоляції від шумів ззовні; повсюдна підтримка чистоти; дотримання особистої гігієни.
Сприятливе повітряне середовище в житлі створюється організованим повітрообміном, при якому забруднене повітря замінюється більш чистим. Повітрообмін може бути природним і штучним. Природний повітрообмін забезпечується провітрюванням (вентиляцією) житлових приміщень, обумовленим перепадом температур зовні і усередині приміщення, швидкістю і напрямом вітру. Для провітрювання використовують кватирки і фрамуги вікон, через які зовнішнє повітря потрапляє в приміщення, нагрівається до потрібної температури. Штучна, або примусова, вентиляція здійснюється за допомогою електричних вентиляторів і може бути, у свою чергу, або витяжної (тільки для видалення повітря з приміщення), або приточування (тільки подаючої повітря в приміщення), або приточування-витяжної (одночасно подаючої повітря в приміщення і видаляючої його). Найдосконаліший вид штучної вентиляції - кондиціонування повітря за допомогою кондиціонерів. Крім загальної чистоти повітря істотне значення має насиченість його іонами (аероіонами), особливо негативними, надаючими стимулюючу і лікувальну дію на організм людини, оскільки підвищують працездатність, зменшують кисневу недостатність організму, сприяють підвищенню опірності організму хворобам. Для насичення повітря житлових приміщень негативними аероіонами застосовують іонізатори (точніше аероіонізатори), а також електричні зволожувачі повітря.
Мінімальні гігієнічні норми освітленості, що забезпечують нормальні умови освітлення в житлових приміщеннях, 50 - 100 люкс. При природному освітленні освітленість приміщення залежить як від часу доби і року, географічної широти місцевості, полягання атмосфери, так і від розмірів вікон, їх розташування, запорошеної скла і т.д. Оптимальне природне освітлення виходить в приміщеннях, орієнтованих вікнами на південь і забарвлених в світлі тони; якнайкраща освітлений ность - в кімнатах, глибина яких не перевищує подвоєної відстані від верхнього краю віконного отвору до підлоги.
Велике значення має мікроклімат житла - комплекс метеорологічних умов в приміщенні (температура, вогкість, швидкість руху повітря і ін.). Оптимальними для мікроклімату житлових і суспільних приміщень в теплі періоди року вважаються: температура повітря 20 - 25°С, відносна вогкість 30 - 60%; в холодну пору року ці показники складають відповідно 20 - 22°С, 30 - 45%. Вогкість повітря залежить як від системи опалювання, так і від типу вентиляції. Підвищення температури в приміщенні, особливо взимку, як правило, супроводжується зменшенням вогкості. В цьому випадку рекомендується використовувати електричні зволожувачі повітря, які не тільки збільшують вміст вологи в атмосфері кімнати, але і насищають її негативними аероіонами.
Значний вплив на умови мешкання роблять шуми. Житлові будинки часто будуються з недостатньою звукоізоляцією стін і перекриттів. Мешканцям нерідко самим доводиться вживати заходів до зниження рівня шумів в квартирі: наприклад, біля стін, що розділяють квартири, розташовують меблеві стінки, книжкові шафи або стелажі, підлоги застилають килимовими покриттями, стіни з вікнами по всій ширині закривають щільними шторами, а самі вікна роблять з потрійним склінням, вхідні двері оббивають звукопоглинальним матеріалом. Зниженню рівня шумів сприяють крім звукопоглинальних матеріалів специфічні архітектурно-конструктивні рішення, що використовуються при проектуванні і будівництві житлових будівель. Житлові квартири, наприклад, не повинні примикати до шахт і машинних відділень ліфтів, бути сусідами із сміттєпроводом; не можна встановлювати сантехнічне устаткування на внутрішньоквартирних перегородках, що захищають житлові кімнати; в житлових будівлях забороняється розміщувати трансформаторні підстанції, столові і кафе (від 100 місць і більш) і т.д.