
- •Курс лекцій
- •«Екологія людини»
- •Екологія людини як наука
- •Предмет, об'єкт і завдання екології людини
- •Місце екології людини в системі природних і гуманітарних наук
- •Зародження і розвиток екології людини
- •Предмет, об'єкт і завдання екології людини
- •Місце екології людини в системі природничих і гуманітарних наук
- •Зародження і розвиток екології людини
- •Методи досліджень екології людини
- •Походження життя і еволюція людини.
- •Гіпотези походження життя.
- •Еволюція людини.
- •Поняття «людина».
- •Гіпотези походження життя.
- •Еволюція людини.
- •Поняття «людина».
- •Чинники середовища в контексті взаємостосунків людини і природи
- •Чинники середовища і їх вплив на людину.
- •Самопочуття людини.
- •«Магнітні бурі».
- •Біоритми.
- •Антропогенні чинники. Адаптація.
- •Антропогенні чинники зниження екологічної безпеки людини.
- •Еволюційний адаптаційний механізм.
- •Чинники виживання людини.
- •Антропогенні фактори зниження екологічної безпеки людини.
- •Еволюційний адаптаційний механізм.
- •Фактори адаптації
- •Фази розвитку процесу адаптації людини до навколишнього середовища
- •Фактори виживання людини.
- •Лекція 5 Еколого-демографічний стан людства
- •Демографо-екологічні дослідження.
- •Регіональні еколого-демографічні проблеми.
- •Світові та регіональні показники народжуваності.
- •Планування сім’ї.
- •Екологічні фактори здоровя людини
- •Поняття «здоров’я».
- •Рівні здоров’я як показник якості населення.
- •Негативні наслідки паління, алкоголізму, токсикоманії, наркоманії.
- •Раціональне харчування.
- •Служба державної статистики захворюваності людини.
- •Якість трудового середовища
- •Поняття «якість трудового середовища». Наука ергономіка.
- •Гігієнічні та соціальні аспекти праці людини.
- •Професійні захворювання.
- •Поняття «якість трудового середовища» .
- •Гігієнічні та соціальні аспекти праці людини.
- •Професійні захворювання.
- •Медико-екологічні дослідження
- •Медико-екологічні дослідження.
- •Медико-екологічне картографування.
- •Мутагенез. Природні та штучні антимутагени.
- •Медико-екологічні дослідження.
- •Медико-екологічне картографування.
- •Мутагенез. Природні та штучні антимутагени.
- •Гігієнічна регламентація
- •Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
- •Гігієнічна регламентація (нормування).
- •Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
- •Отрута.
- •Інтоксикація.
- •Гігієнічна регламентація (нормування).
- •Якість міського середовища.
- •Якість міського середовища.
- •Проблеми відеоекології.
- •Екологія житла.
- •Чинникі житлового простору
- •4.1 Забруднювачі повітря в квартирах.
- •4.2 Фізичні чинники житлового простору.
- •Наслідки урбанізації
- •Вплив міських шумів на людину
- •Адаптація та захист людини від шуму.
- •Біологічні реакції на штучні електромагнітні поля (емп).
- •Типові захворювання жителів міст.
- •Факторі тератогенності – алкоголь, чай кава.
- •Канцерогенність харчових товарів.
- •Багатоаспектність факторів алергії.
- •Фізичні фактори небезпеки товару (випромінювання).
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах.
- •Нітрати, нітріти, нітрозаміні в харчових продуктах.
- •Наслідки використання детергентів.
Гігієнічна регламентація
Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
Гігієнічна регламентація (нормування).
Імунітет людини. Отрута. Інтоксикація.
Імунітет — здатність живих істот протистояти дії шкідливих агентів, зберігаючи свою цілісність і біологічну індивідуальність; захисна реакція організму.
Залежить імунітет від кількості антитіл у крові. При ослабленні його виникають інфекційні, алергічні, імунні та інші захворювання, у т. ч. й онкологічні. Спадковий імунітет зумовлений вродженими особливостями організму, набутий — формується у відповідь на інфекцію або введення вакцин. Немовля може бути носієм набутого пасивного імунітету, отримавши антитіла з молоком матері.
Несприятлива екологічна
ситуація, зумовлена наявністю у
навколишньому середовищі шкідливих
хімічних
речовин,
негативно позначається на стані імунної
системи людини. З цих причин в Україні,
наприклад, у кожного третього мешканця
зафіксовано прояви імунодефіциту.
Свідченням цього є хронічна втома,
забудькуватість, дратівливість,
перманентні простуди. Як відомо, організм
людини захищений чотирма ступенями
захисту, які дублюють один одного. При
порушенні функціонування імунної
системи різко знижується підтримка
його генетичної постійності і виникає
реальний ризик розвитку патологічного
стану інфекційної природи.
Одним із реальних методів підвищення імунітету є оздоровлююче харчування, яке передбачає вживання щодня свіжої непереробленої рослинної їжі і не менше 2 л вод, а за необхідності і роздільне харчування. Стимулюють імунну систему заправлені різними спеціями страви, інтенсивно ароматизована їжа. Це зумовлено тим, що іноформація про смак і запах їжі надходить у відділи головного мозку, які контролюють вироблення захисних речовин і антитіл. Корисним є кисломолочний біфідумбактерин, біологічно активні добавки. При цьому рекомендують виконувати оздоровчий комплекс фізичних вправ, займатися йогою тощо.
Важливим фактором підвищення імунітету є загартовування (обливання холодною водою або застосування контрасного душу, тривале перебування на свіжому повітрі), ходіння босоніж по сирій землі (відбувається інтенсивний масаж ніг, обмін зарядами між землею й організмом, термічна дія на рецептори шкіри ніг).
Зміцнення імунної системи відбувається при психологічному налаштовуванні на тривале повноцінне життя без захворювань, оскільки, як свідчать дослідження, існує прямий зв'язок між психологічним настроєм і секрецією деяких гормонів, що впливають на імунітет. Тому бадьорість, оптимізм, приязність є ефективними засобами протидії захворюванням.
Умовою збереження високого рівня імунітету є повноцінний, здоровий сон.
Для підвищення імунітету використовують лікарські рослини, дозоване вживання яких нейтралізує нервову напругу, поліпшує роботу печінки, зміцнює серцевий м'яз, знімає спазми і больові відчуття.
Найефективнішим є застосування різних засобів підвищення імунітету в комплексі.
Отрута.
Токсичність — це здатність хімічних речовин викликати отруєння, яке супроводжується порушенням стану організму і його функцій. Отруйні властивості можуть проявляти майже всі речовини. Наприклад, токсично діють на людину спожита у великих дозах звичайна сіль або кисень за високого тиску. Однак отруйними вважають лише ті речовини, які проявляють шкідливу дію у звичайних умовах і потрапляють в організм у відносно малих кількостях.
До організму людини отрута може потрапляти через легені, шлунково-кишковий тракт, шкіру. З огляду на умови, в яких виникають отруєння, їх поділяють на побутові, медикаментозні та професійні. Найчастіше трапляються отруєння снодійними пігулками, фосфорорганічними сполуками та наркотиками. Дію отрути класифікують за ступенями токсичності.
Хімічні речовини класифікують і за ступенем небезпеки, тобто за ступенем загрози для життя людського організму.
Класифікація речовин за ступенем небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76)
Показники |
Клас небезпеки |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
ГДК в повітрі виробничої зони мг/м3 |
<0,1 |
0,1 - 1,0 |
1,1- 10,0 |
>10 |
Середня смертельна доза при потраплянні до шлунку DL5о, мг/кг |
1,5 |
15-150 |
151- 5000 |
>5000 |
Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру DL 5о, мг/кг |
<100 |
100-500 |
501- 2500 |
>25000 |
Середня смертельна концентрація в повітрі СL 50, мг/кг |
<500 |
500- 5000 |
5001- 50000 |
>50000 |
Зона гострої дії zас |
<6 |
6-18 |
18,1-54 |
>54 |
Чим менша зона токсичної дії, тим вища небезпека гострого отруєння.
Відомо, що ефект токсичної дії різних речовин залежить від того, в якій кількості і якими шляхами вони пот-рапляють до організму, наскільки тривала їх атака на організм, а також від їх фізичних властивостей, хімічної взаємодії з кров'ю і ферментами, що залежить від статі, віку інколи від індивідуальної чутливості людини.
Отруті властива вибіркова токсичність. За цим критерієм розрізняють:
серцеві отрути з перевагою кардіотоксичної дії (лікарські препарати, рослинні отрути, солі калію, кобальту, кадмію і барію);
нервові отрути, що спричинюють порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, алкоголь, наркотики);
печінкові отрути (хлоровані вуглеводи, отруйні гриби, феноли, адельгіди);
ниркові отрути (сполуки важких металів, етиленгліколь, щавлева кислота);
кров'яні отрути (анілін, нітрати);
легеневі отрути (оксиди азоту, озон, фостен).
За характером дії (ГОСТ 12.0.003-74) шкідливі речовини поділяють на:
— токсичні речовини (спричинюють отруєння всього
організму або пошкоджують окремі системи і
зумовлюють
патологічні зміни печінки, нирок);
— подразнюючі речовини (викликають подразнена слизових оболонок дихальних шляхів, очей, легенів);
— алергенні речовини (провокують напади астми);
мутагенні речовини (зумовлюють порушення генетичного коду; така дія характерна для свинцю, марганцю, радіоактивних ізотопів);
— канцерогенні речовини (наслідком їх дії є розвиток злоякісних новоутворень. До цього призводить потрапляння в організм небезпечних доз циклічних амінів, ароматичних вуглеводів, хрому, нікелю, азбесту);
— речовини, що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію організму (ртуть, свинець, стирол, радіоактивні ізотопи).
Отруєння, що настає внаслідок надходження токсичних речовин до організму, відбувається в гострій, підгострій і хронічних формах. Гострі отруєння виникають внаслідок дії великих доз отрути і супроводжуються порушенням функції життєво важливих органів. Хронічні отруєння проявляються поступово внаслідок тривалого надходження невеликих кількостей отрути в організм.
Токсичність речовин встановлюють за результатами клінічних, лабораторних та епідеміологічних досліджень. Клінічні дослідження проводять у зв'язку з випадковими отруєннями, передозуванням лікарських препаратів, вбивством і самовбивством. Під час лабораторних досліджень (на пацюках, мишах, морських свинках) встановлюють токсичність різних речовин, а отримані дані використовують в гігієнічному нормуванні шкідливих факторів. Епідеміологічні дослідження проводять у процесі вивчення історії хвороби, з'ясовуючи, чому одна група людей хворіє, а інша ні. Завдяки цьому вдається встановити статистичний зв'язок (сильний, помірний, слабкий) між речовиною і захворюванням. Однак ці дослідження не можуть бути використані як доказ, що конкретна речовина є причиною хвороби.
Профессиональные или производственные яды — это химические вещества, которые в виде сырья, промежуточных или готовых продуктов встречаются в условиях производства и при проникновении в организм вызывают нарушение его нормальной .жизнедеятельности. Наряду с развитием выраженных профессиональных болезней промышленные яды могут обусловить пониже-лпе устойчивости организма и вызвать повышение общей забо--леваемостп тех рабочих, которые в течение длительного времени .подвергаются их воздействию.
В организм промышленные химические вещества могут проникать через органы дыхания, желудочно-кишечный тракт и неповрежденную кожу. Однако основным путем попадания являются легкие.
В решении задач оздоровления окружающей среды и охраны : здоровья человека большая роль принадлежит гигиене и токсико-.логпи, главной целью которых является предупреждение, распо-.знавание и лечение заболеваний химической этиологии, а также .предупреждение п устранение отдаленных последствий вредного действия химических веществ.
На основании материалов гигиенических и токсикологических ,-псследованпй в нашей стране осуществляются государственные мероприятия по оздоровлению окружающей среды (внедрение в промышленность автоматизированных и герметизированных технологических процессов, малоотходных и безотходных произ- водств, создание высокоэффективных очистных систем, использование в производстве'наименее опасных для здоровья веществ и