Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mova_ekzamen.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
113.75 Кб
Скачать

11. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора

Мова має величезний запас мовних засобів, якими треба послуговуватися, враховуючи ситуацію, сферу спілкування, статусні ознаки співбесідників. Усі ці засоби мають бути мобілізовані на досягнення комунікативної мети. Ці питання передовсім становлять комунікативний аспект культури мови.

Етичний аспект культури мовлення вивчає лінгвістична дисципліна - мовний етикет: типові формули вітання, побажання, запрошення, прощання. Неабияке значення мають і тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему.

Отже, високу культуру мовлення фахівця визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності. Важливе значення для удосконалення культури мовлення має систематичне й цілеспрямоване практикування в мовленні - спілкування рідною мовою із співробітниками, колегами, знайомими, приятелями, оскільки вміння і навички виробляються лише в процесі мовленнєвої діяльності.

Культура мовлення - невід'ємна складова загальної культури особистості. Володіння культурою мовлення - важлива умова професійного успіху та фахового зростання.

12. Типологія мовних норм

Мовна норма – це сукупність загально визначених мовних засобів, які вважаються правильними і зразковими на певному історичному етапі.

Типи мовних норм:

  1. Орфоепічні

  2. Акцентуаційні

  3. Лексичні

  4. Морфологічні

  5. Синтаксичні

  6. Стилістичні

  7. Орфографічні

  8. Пунктуаційні

13. Орфоепічні норми української мови в професійному спілкуванні

Орфоепічні норми – норми правильної мови. Основні норми:

  1. Ненаголошений -о ніколи не переходить в -а

  2. Голосний -е у ненаголошеній позиції змінюється на [еи]

  3. В укр. мові не наголошують дзвінких приголосних

  4. Шиплячі вимовляють твердо

  5. Вимова звука ґ

13. Акцентуаційні норми української мови в професійному спілкуванні

Акцентуаційні норми – норми правильного наголошування.

  1. У дієслівних іменниках на - ання, - ення частіше наголошено суфікс

  2. Абстрактні іменники на - ина утворені від прикметників мають наголос на закінчені

  3. Складні слова з компонентом – писк мають наголос на голосному,що стоїть перед цим компонентом

  4. У словах іншомовного походження компонент - метр є наголошеним. Проте , у назвах приладів наголос падає на сполучний голосний.

  5. У словах іншомовного походження з компонентом -лог, він є наголошеним.

15.Лексичні норми української мови в професійному спілкуванні

Лексичні норми – це правила слововживання, які регулюють вибір слова: 

Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980 рр), "Новий тлумачний словник української мови" (1998 р.),

Лексичні  (норми правильного слововживання), наприклад:

Правильно:                                            Неправильно: зіставляти                                             співставляти численний                                               багаточисельний 

навчальний                                            учбовий

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]