
- •Державна мова – мова професійного спілкування.
- •Мовне законодавство в Україні.
- •Правовий статус української мови.
- •Державна мова. Офіційна мова. Критерії надання мові державного або офіційного статусу.
- •5. Мовна політика.
- •6. Природа і функції мови.
- •7. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- •8. Професійна мовнокомунікативна компетенція
- •9.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •10. Культура мови. Комунікативні ознаки культури мови.
- •11. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора
- •12. Типологія мовних норм
- •13. Орфоепічні норми української мови в професійному спілкуванні
- •13. Акцентуаційні норми української мови в професійному спілкуванні
- •15.Лексичні норми української мови в професійному спілкуванні
- •16.Морфологічні норми української мови в професійному спілкуванні
- •17.Синтаксичні норми української мови в професійному спілкуванні
- •18.Стилістичні норми української мови в професійному спілкуванні
- •19.Орфрграфічні норми української мови в професійному спілкування
- •20.Пунктуаційні норми української мови в професійному спілкування
- •21.Словники та їх роль у професійному спілкуванні. Типи словників
- •23.Функціональні стилі укр.Мови та сфера їх застосування . Основні ознаки функціональних стилів.
- •25.Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •26.Офіційно діловий стиль, його особливості та різновиди.
- •27. Науковий стиль, його особливості та різновиди.
- •28.Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •29.Види,форми усного професійного спілкування
- •30.Основні закони спілкування і вимоги до усного професійного мовлення
- •31. Невербальні компоненти спілкування.
- •32. Риторика як мистецтво і наука. Ораторська( риторична) компетенція
- •33.Види і жанри публічного мовлення.
- •34. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •35. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування
- •36. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.
- •37. Підготовка до публічного виступу.
- •39. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
- •40. Ділова бесіда.Функції та види ділових бесід.Співбесіда з роботодавцем.
- •41. Дискусія. Ділова суперечка.
- •42. Наради, збори,переговори, мозкові штурми як форми колективного обговорення професійної проблеми.
- •43.Документ. Класифікація документів
- •45. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів
- •46. Оформлювання сторінки. Вимоги то тексту документа.
- •48. Довідково-інформаційні документи. Службова записка. Доповідна записка. Пояснювальна записка. Довідка. Протокол, витяг із протоколу. Прес-реліз. Повідомлення про захід. Звіт.
- •49. Службовий лист. Етикет службового листування.
- •50. Наукова комунікація як складник фахової діяльності.
- •51. Українська термінологія в професійному спілкуванні. Специфіка термінології обраного фаху.
- •52. Історія і сучасні проблеми української термінології
- •53. Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •54.Способи творення термінів.
- •55. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціальна термінологія.
- •56.Кодифікація і стандартизація термінів.
- •57. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.
- •58. Оформлювання результатів наукової діяльності. Жанри наукових праць
- •59. План, тези, конспект як важливі засоби організації розумової праці
- •60. Анотування і реферування наукових текстів.
- •61. Основні правила бібліографічного опису, формулювання покликань
- •64.Основні вимоги до мови та оформлення курсової та бакалаврської роботи.
- •65.Рецензія,відгук
- •66.Науковий етикет
- •67.Суть і види перекладу.
- •68. Особливості науково-технічного перекладу та його види.
60. Анотування і реферування наукових текстів.
Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває логічну структуру і зміст та інші особливості тексту джерела( не більше 8%). Анотація використовується для стислої характеристики наукової статті, дисертації, бібліографічної діяльності тощо.
Найпоширеніша модель анотації:
1. Вступна частина(вихідні дані джерела: автор, назва, жанр, місце і рік видання, структура, обсяг)
2. Основна часнина(перелік основних проблем та висновків тексту джерела)
3. Підсумкова(актуальність та адресат)
Реферування – це процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документа, знаходження найвагоміших у змістовому відношенні даних. Реферування має на меті скоротити фізичний обсяг первинного документа та збереження його основного смислового змісту, використовується у науковій, видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.
61. Основні правила бібліографічного опису, формулювання покликань
Бібліографія – це список літератури з певного питання. У книзі бібліографія слугує для поглиблення і розширення знань читачів з певної галузі науки чи техніки, якій присвячено основний зміст книги.Правила цитування наукових текстів: Вибір автором певного типу бібліографії залежить від характеру та призначення видання.
Способи розташування бібліографічних відомостей:
1. алфавітний,
2. хронологічний,
3. тематичний (усередині тематичних рубрик слід дотримуватись алфавітного або хронологічного принципу розташування назв).
Укладають бібліографію відповідно до вимог державного стандарту.
1. Книгу для цитування обирають за останнім виданням.
2. Бажано не вилучати окремих слів чи фраз із тексту, цитату не скорочувати, скорочуючи цитати […]
3. Використану цитату беруть у лапки і відповідно нумерують.
4. Цитату взяту не із першоджерела, і з іншої літератури, вказують авторів [ цит. за.].
62. Реферат як жанр академічного письма. Складники реферату.
Реферат – це короткий письмовий виклад змісту наукової праці, результатів наукової діяльності, що складається на основі огляду літературних та інших джерел, які викладають найголовніше із обраної теми, подають як чужі так і власні думки та оцінки, роблять висновки.
Реквізити:
1. Титульна сторінка ( Назва міністерства, якому підпорядкована установа; назва закладу; назва кафедри на якій виконано роботу; назва дисципліни; тема реферату; назва виду документа(реферат); посада(студент та номер групи,у якій навчається автор); прізвище, імя, по-батькові автора; місто і рік написання).
2. План
3. Текст(вступ, основна частина, висновки)
4. Список використаної літератури.
63. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
Наукова стаття – невеликий за обсягом твір у збірнику чи журналі, у ній поєднується аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми.
Структурними компонентами кожної статті є:
1. заголовок;
2. анотація й ключові слова (особливо для фахових видань);
3. текст статті;
4. література.
Елементи наукової статті:
1. Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
2. Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання конкретної проблеми і на які спирається автор, виділення тих частин загальної проблеми, яким присвячено статтю.
3. Формулювання мети та завдань статті.
4. Виклад основного матеріалу дослідження із повним обґрунтуванням одержаних наукових результатів.
5. Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.
Ознаками мови наукової статті є логічність, ясність, стислість, точність наукової термінології, вірогідність вихідної інформації, критичність у відборі фактів, доказовість змісту тексту, завершеність (цілісність розкриття одного або кількох питань), логічність і обґрунтованість висновків, наявність міркувань і покликань.