6. Природа і функції мови.

В науці і снує три погляди на природу мови:

- мова – це явище біологічне (вважали науковці);

- мова – це явище психічне;

- мова – це явище соціальне чи суспільне.

Функції мови у суспільстві:

1)комунікативна – мова є засобом обміну інформацією між людьми;

2)експресивна – людина презентує себе через мову;

3)пізнавальна;

4)державотворча.

7. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.

Жодне суспільство, на якому б рівні воно не існувало, не може існувати без мови. Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує низку функцій, основною з якої є комунікація. Комунікативна функція мови полягає в тому, що вона — найважливіший засіб спілкування людей і забезпечення інформаційних процесів у сучасному суспільстві (у науковій, технічній, політичній, діловій, освітній та інших галузях життя людства). У цій ролі мова має універсальний характер: нею можна передавати все те, що виражається, наприклад, мімікою, жестами чи символами, тоді як кожен із цих засобів спілкування не може конкурувати з мовою за степенем виразності.

8. Професійна мовнокомунікативна компетенція

Формування професійної мовнокомунікативної компетенції передбачає:

1. Глибокі професійні знання і оволодіння термінологією професій.

2. Досконале володіння сучасною українською мовою.

3. Уміння працювати з різними типами текстів.

4. Знання етикетних формул. Вміння ними користуватись.

5. Уміння знаходити, вибирати, сприймати, аналізувати й використовувати інформацію профільного спрямування.

6. Володіти інтерактивним спілкуванням.

7. Володіти основами риторики.

9.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.

Національна мова – це мова певного народу в усіх її вимог( літер. мова, діалекти. жаргони, просторіччя)

Літературна мова – це унормована загально прийнята форма національної мови, що має розвинену систему стилів, усну і писемну форму і багатий лексичний фон.

Ознаки літер. мови:

1.Унормованість

2. Стандартність

3. Наддіалектність

4. Поліфункціональність

5. Стилістична диференціація

6. Наявність усної і писемної мови

Основні тенденції розвитку літ. мови:

1. Поповнення укр. мови значною кількістю найменувань(соціалізація, інформармаційний простір)

2. Поява нових,активізація вживання та розширення раніше відомих слів дозвілля.

3. Інтенсивне збагачення за розрахунок запозичення, технічне(принтер, факс, дискета)

4. Встановлення тісних контактів укр. мови з різними мовами світу, посилення інтернаціолізації.

5. Звільнення від нашарувань умісної русифікації.

10. Культура мови. Комунікативні ознаки культури мови.

Культура мови – це прагнення знайти найкращу форму для висловлення думок, які ґрунтуються на бездоганному знанні мовних норм. Це ступінь відповідності мовам вимогами,слово вживання установленим для певної мови, здатність наслідувати кращі зразки у своєму індивідуальному мовленні.

Мовленнєва культура особистості великою мірою залежить від її зорієнтованості на основні риси бездоганного, зразкового мовлення. Головними комунікативними ознаками (критеріями) культури мовлення є: правильність, змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність і доцільність.