52. Історія і сучасні проблеми української термінології

Основні етапи розвитку наукової термінології

1. Період нагромадження термінологічної лексики (9- перша половина 19 ст.).

2. Період 2 пол. 19ст. початку 20ст. Діяльність Наукового товариства ім.. Тараса Шевченка. 1873 р. – засновано Наук. товар. Ім.. Т.Шевченка у Львові з 1892 р. НТШ стає першим науковим центром на зразок європейських академій.

3. Третій період пов'язаний з утворенням наукових товариств у східній Україні.(1913 р. – у Києві, 1918р. – у Луганську).

4. Період діяльності Інституту укр.. наукової мови створеного у 1921 р. шляхом обєднання 2-ох термінологічних комісій .

1921 – 31 р.р. «Золоте десятиліття укр.. термінології». За цей період було опубліковано близько 50 словників.

5. Період функціонування укр.. термінології 1932 – 1990 років. Видавали одного типу словники – перекладені ( з рос. на укр..)

6. Сучасний період розвитку укр. Термінології 90-ті роки 20 ст. – початок 21 ст.

53. Термін та його ознаки. Термінологія як система.

Термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини. Напр.: видатки, мінералізація, вапнування ґрунтів.

Термінологія – 1)це розділ мовознавства, який вивчає терміни.2)Це сукупність термінів певної мови або галузі.

Галузеві термінології називають терміносистемами.

Кожна термінологія ґрунтується на 2-ох типах системних зв’язків: логічних і мовних.

1) Логічні зв’язки – якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв’язки, то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними.

2) Мовні зв’язки – термінам властиві такі зв’язки, які характерні для загальновживаних слів – синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні і т.д.

Основні ознаки терміна:

1. Системність. Кожен термін входить до певної терміносистеми у якій має термінологічне значення . Напр. ножиці цін «розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів» і значення загальновживаного слова ножиці.

2. Точність. Термін повинен якнайточніше і найповніше передавати суть поняття яке він означає:поверхневий іригаційний стік, чекодавець.

3. Наявність дефініції. Кожен термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежовує його значення. Напр. аудиторський висновок – це документ, що містить результати аудиторської перевірки.

4. Тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми

5. Відсутність синонімів (краєвид-ландшафт).

6. Стислість.

54.Способи творення термінів.

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1 . Вторинна номінація - використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: блюдце, пасмо, барабан).

2. Словотвірний - утворення термінів за допомогою префіксів (надвиробництво, перезволоженість), суфіксів (підгортальник, оборотність), складанням слів і основ (вакуум-помпа, матеріаломісткість, сумішоутворювач), скороченням слів (СЕП (система електронних платежів), МК (магістральний канал).

3. Синтаксичний - використання словосполучень для називання наукових понять: планування виробництва, оренда земель, картограф. вишукування.

4. Запозичення - називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг, ліверидж, седиментація, картридж, бюргшафт.

(малоземелля, віддалемір, ДЗК, земле відділ, землекористування).

Причини запозичення термінів різноманітні:

- запозичення терміна разом з новим поняттям: бонус “додаткова винагорода”, “додаткова цінова знижка”, “комісійна винагорода”;

- паралельне використання власного і запозиченого терміна в різних сферах (наприклад, науковій і навчальній): іригація - зрошення; рамбурсувати повертати борг; процент – відсоток; суфозія – вимивання; імпорт ввіз;

- пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно існують запозичені й власні терміни: пролонгація продовження терміну чинності угоди;

- відсутність досконалого власного терміна, який би відповідав вимогам до терміна: ліквідат -юридична особа-боржник, до якої висунуто фінансові вимоги в зв’язку з її ліквідацією.

Джерелами укр.. термінології ДЗ та К стали греко – латинські запозичення франц., німецької, італійської, англійської, іспанської, арабської та польської мов.