
- •Державна мова – мова професійного спілкування.
- •Мовне законодавство в Україні.
- •Правовий статус української мови.
- •Державна мова. Офіційна мова. Критерії надання мові державного або офіційного статусу.
- •5. Мовна політика.
- •6. Природа і функції мови.
- •7. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- •8. Професійна мовнокомунікативна компетенція
- •9.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •10. Культура мови. Комунікативні ознаки культури мови.
- •11. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора
- •12. Типологія мовних норм
- •13. Орфоепічні норми української мови в професійному спілкуванні
- •13. Акцентуаційні норми української мови в професійному спілкуванні
- •15.Лексичні норми української мови в професійному спілкуванні
- •16.Морфологічні норми української мови в професійному спілкуванні
- •17.Синтаксичні норми української мови в професійному спілкуванні
- •18.Стилістичні норми української мови в професійному спілкуванні
- •19.Орфрграфічні норми української мови в професійному спілкування
- •20.Пунктуаційні норми української мови в професійному спілкування
- •21.Словники та їх роль у професійному спілкуванні. Типи словників
- •23.Функціональні стилі укр.Мови та сфера їх застосування . Основні ознаки функціональних стилів.
- •25.Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •26.Офіційно діловий стиль, його особливості та різновиди.
- •27. Науковий стиль, його особливості та різновиди.
- •28.Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •29.Види,форми усного професійного спілкування
- •30.Основні закони спілкування і вимоги до усного професійного мовлення
- •31. Невербальні компоненти спілкування.
- •32. Риторика як мистецтво і наука. Ораторська( риторична) компетенція
- •33.Види і жанри публічного мовлення.
- •34. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •35. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування
- •36. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.
- •37. Підготовка до публічного виступу.
- •39. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
- •40. Ділова бесіда.Функції та види ділових бесід.Співбесіда з роботодавцем.
- •41. Дискусія. Ділова суперечка.
- •42. Наради, збори,переговори, мозкові штурми як форми колективного обговорення професійної проблеми.
- •43.Документ. Класифікація документів
- •45. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів
- •46. Оформлювання сторінки. Вимоги то тексту документа.
- •48. Довідково-інформаційні документи. Службова записка. Доповідна записка. Пояснювальна записка. Довідка. Протокол, витяг із протоколу. Прес-реліз. Повідомлення про захід. Звіт.
- •49. Службовий лист. Етикет службового листування.
- •50. Наукова комунікація як складник фахової діяльності.
- •51. Українська термінологія в професійному спілкуванні. Специфіка термінології обраного фаху.
- •52. Історія і сучасні проблеми української термінології
- •53. Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •54.Способи творення термінів.
- •55. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціальна термінологія.
- •56.Кодифікація і стандартизація термінів.
- •57. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.
- •58. Оформлювання результатів наукової діяльності. Жанри наукових праць
- •59. План, тези, конспект як важливі засоби організації розумової праці
- •60. Анотування і реферування наукових текстів.
- •61. Основні правила бібліографічного опису, формулювання покликань
- •64.Основні вимоги до мови та оформлення курсової та бакалаврської роботи.
- •65.Рецензія,відгук
- •66.Науковий етикет
- •67.Суть і види перекладу.
- •68. Особливості науково-технічного перекладу та його види.
48. Довідково-інформаційні документи. Службова записка. Доповідна записка. Пояснювальна записка. Довідка. Протокол, витяг із протоколу. Прес-реліз. Повідомлення про захід. Звіт.
Прес-реліз – це документ в якому організація чи публічна особа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації(ЗМІ). Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з подією, актуальним способом вирішення суспільних потреб, новинкою і подальше висвітлення її у найбільш вигідному або важливому для організації аспекті. За функціональним призначенням є такі: анонс, запрошення, інформація, резюме. Реквізити: дата подання; назва виду документа; назва і логотип установи, яка підготувала прес-реліз; контактна особа, номер телефону та адреса для отримання подальшої інформації; заголовок тексту який містить відомості про зміст події, організаторів, місце події, час, причини, значення події.
49. Службовий лист. Етикет службового листування.
Службовий лист – це поширений вид документації, один із засобів обміну інформацією. Службові листи належать до основних засобів встановлення офіційних службових контактів між підприємствами, установами, фірмами та закладами. Реквізити:1.Державний герб (посередині бланка або ліворуч над серединою рядка з назвою організації) 2.Логотип або емблема організації, підприємстві, установи (поряд з назвою організації) 3.Зображення державних нагород (у верхньому лівому кутку або посередині) 4.Код організації, установи чи підприємства 5.Код документа за ОКУД (якщо є) 6.Найменування організації 7.Поштова та телеграфна адреса 8.Номер телефону 9.Номер факсу, телетайпа 10.Номер рахунку в банку 11.Дата (день, місяць, рік, переважно словесно-цифровим способом) 12.Індекс документа 13.Посилання на індекс та дату вихідного документа 14.Адресат 15.Заголовок до тексту 18.Текст листа 19.Підпис 20.Прізвище та телефон виконавця
Типові мовні звороти:
Лист нагадування: -дозвольте Вам нагадати, - звертаємо Вашу увагу, - доводимо до відомства, що…..
Лист-запрошення: - запрошуємо Вас взяти участь у… - просимо Вас взяти участь у…- маємо честь запросити Вас… - прийміть наше запрошення..
Лист-прохання: - просимо Вас повідомити… - просимо Вас надіслати - звертаємося до Вас із проханням щодо
Лист-вимога: - вимагаємо виконати взяті на себе зобов'язання – терміново вимагаємо виконати – вимагаємо негайного виконання
Супровідний лист: - надсилаємо для відома і використання в роботі – відповідно до попередньої домовленості надсилаємо Вам – подаємо Вам на погодження проект наказу….
50. Наукова комунікація як складник фахової діяльності.
У розвитку сучасного суспільства важливу роль відіграє наукова інформація, отримана в результаті наукового пізнання, її отримання, поширення та використання мають суттєве значення для розвитку науки. Наукова інформація поширюється в часі та просторі певними каналами, засобами, методами. Особливе місце в цій системі належить науковій комунікації. Наукова комунікація (НК) — обмін науковою інформацією (ідеями, знаннями, повідомленнями) між ученими і спеціалістами.
У процесі НК виділяють п'ять основних елементів:
1) комунікант — відправник повідомлення (особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує наукову інформацію та передає її).
2) комунікат — повідомлення (фіксована чи нефіксова-на наукова інформація, закодована певним чином за допомогою символів, знаків, кодів).
3) канал (спосіб передачі наукової інформації).
4) реципієнт — отримувач повідомлення (особа, якій призначена інформація і яка певним чином інтерпретує її, реагує на неї).
5) зворотний зв'язок — реакція реципієнта на отримане наукове повідомлення.
Є багато підходів до класифікації наукової комунікації, її поділяють на пряму (безпосереднє спілкування фахівців, зайнятих у науково-дослідницькому процесі); опосередковану (комунікація між ученими через їхні наукові публікації); вертикальну (між науковим керівником і дисертантом); горизонтальну (пов'язує здобувача з представниками наукової школи) та ін. Однак найпоширенішим є поділ наукових комунікацій на формальні і неформальні, документні і недокументні, між якими встановлено тісний взаємозв'язок.
Формальна НК — обмін науковою інформацією через спеціально створені структури для генерації, оброблення і поширення наукового знання. Це — видавництва, редакції газет і журналів, науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади, радіо, телебачення, бібліотеки, інформаційні центри, музеї, архіви тощо. В наукознавстві формальну комунікацію часто розглядають як опублікування статті в журналі або наукової монографії і посилання. Пряме цитування одного автора іншим свідчить про створення формального каналу комунікації між ними — від цитованого автора до того, хто цитує. Якщо два дослідники цитують третього, то створюється формальна комунікація між першим і третім автором шляхом цитування. Ефективність формальної НК визначається кількістю та якістю опублікованих наукових результатів.
Неформальна НК — це комунікація, що встановлюється між комунікантом (відправником) і реципієнтом (отримувачем) шляхом особистих контактів, зустрічей, бесід, телефонних розмов, листування тощо. Позитивним аспектом такої комунікації є економія часу, забезпечення глибшого взаєморозуміння. Ефективність неформальних НК визначається через самозвіти, опитування, спостереження. Окремі неформальні обміни науковою інформацією стають очевидними, коли науковці у співавторстві публікують результати свого дослідження.
Документна НК — комунікація, опосередкована науковим документом, побудована на обміні документованою інформацією (ідеями, повідомленнями, знаннями). Науковий документ — це публікація результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовка науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів та літературних текстів. Він містить зафіксовану на матеріальному носієві наукову інформацію для передачі її в просторі і часі.