ЗМІСТ с.

Вступ ………………………………………………………………………

1 Методи оцінки ефективності управлінських рішен та їх

характеристика …………………………………………………………..

1. 1 Моделі прийняття управлінських рішень та їх

характеристика …………………………………………………………..

1. 2 Критерії оцінки ефективності управлінських рішень …………….

1. 3 Оцінка управлінських рішень та її показники …………………….

2 Управлінські дослідження ефективності упрвлінських

рішень у територіальній громаді у Круглоозерській

сільській раді …………………………………………………………….

2.1 Характеристика сільської ради та її діяльність ……………………

2.2 Менеджмент організаційної структури територіальної

громади ………………………………………………………………….

2.3 Оцінка ефективності управлінських рішень в менеджменті

територіальної громади………………………………………………….

3 АРМ менеджера у прийнятті управлінських рішень

на підприємстві …………………………………………………………..

Висновки…………………………………………………………………..

Список використаних джерел……………………………………………

Додаток А………………………………………………………………….

Додаток Б………………………………………………………………….

Додаток В………………………………………………………………….

Вступ

В сучасних умовах ще не до кінця вивчені ті чи інші методи оцінки управлінських рішень. Вироблення наукового підходу до ухвалення рішення визначають необхідним розробити визначений план у виді взаємозалежних між собою процесів підготовки, обґрунтування, прийняття, введення і т.д. рішення в дію.

Одним з найбільш актуальних досліджень принципів та методів сучасної оцінки ефективних рішень є створення умов ефективного і динамічного переходу до ринкових відносин.. Для оцінки ефективності системи упраління може бути в повній мірі використано ресурсний показник ефективності - модифікований показник ресурсовіддачі, який враховує поряд з іншими факторами ринкові фінансово-кредитні відношення та інфляційні процеси. Також слід використовувати такі показники як рівень виробничих зв'язків, діапазон управління, ступінь стабільності кадрів, тощо.Оцінка ефективності базується на обліку праці працюючих (управлінців) та особливостей прояви його результатів

Тема курсової роботи є актуальною, тому що оцінка ефективності виступає важливим фактором розвитку підприємницької активності, діяльність підприємств і організацій, спрямована на споживача і кінцевий результат - прибуток. Успіхи чи невдачі ринкових перетворень в економіці України багато в чому будуть залежати від людей, які здійснюватимуть ці перетворення та керуватимуть цими процесами. Йдеться про підготовку нової генерації фахівців та керівників, здатних організувати виробництво і управління за законами ринку.

Метою написання курсової роботи є дослідження діяльності територіальної громади як процесу аналітичного забезпечення розробки і реалізації управлінських рішень. Здійснення процесу управління передбачає виконання основних його етапів: підбір інформації про управлінський об'єкт, аналіз цієї інформації, прийняття за його результатами рішення, яке в управлінському процесі є головним етапом, розкрити сутність ефективності управлінської діяльності, розглянути шляхи її формування, визначити теоретико-методологічні основи прийняття управлінських рішень на підприємстві, знайти спеціальні наукові підходи до вивчення проблеми принципів та методів оцінки ефективних управлінських рішень, знайти системні підходи до прийняття управлінських рішень, провести аналіз стану та методів оцінки ефективності управлінських рішень в сучасних умовах.

Отже, проведення якісного аналізу дає можливість підібрати найобґрунтованіший метод (методику) побудови моделі управлінського рішення і процесу управління для розв'язання проміжних і кінцевих задач, пов'язаних з розробкою та реалізацією управлінських рішень.

Предметом дослідження є принципи та методи оцінки управлінських рішень за допомогою яких на підприємствах ефективно можна вирішити комплекс проблем.

В результаті виконання курсової роботи були використані такі основні джерела:

1. Глухов в.В. Основи менеджменту.-- Сант-Петербург: Спеціальна література, 1995.-- 327 с.

2. Ігалов I. T. Основи менеджменту і управлінської діяльності: Підручник. К·: Вища школа. 1994.-- 224 с.

1. Методи оцінки ефективності управлінських рішень та їх характеристика

1 Поняття процесу управлінських рішень та фактори що його визначають.

Цілісність процесу управління ресурсозбереженням забезпечується організаційними комунікаціями та прийняттям управлінських рішень. Спеціалісти у галузі менеджменту по-різному розуміють сутність поняття „управлінське рішення”, визначаючи його як вибір альтернативи [1], кінцевий результат управлінської діяльності [3], дію суб'єкту управління [5], практичне вирішення проблеми [7]. Проте, разом з тим, незважаючи на існуючі дослідження як у теоретичному, так і практичному аспектах, питання, що стосуються дослідження процесу прийняття управлінських рішень з ресурсозбереження залишаються недостатньо розробленими. Тому для підвищення ефективності діяльності підприємства необхідно визначити послідовність здійснення управлінської діяльності з ресурсозбереження, що забезпечить підвищення кінцевих результатів.

Метою дослідження є визначення послідовності прийняття управлінських рішень з ресурсозбереження на підприємстві за допомогою методів логічного узагальнення.

Підготовка кожного управлінського рішення у сфері управління ресурсозбереженням повинна враховувати всі альтернативні варіанти та при цьому вони не повинні вступати у протиріччя з головною метою діяльності підприємства, стратегічними напрямками його розвитку.

Прийняття управлінського рішення з ресурсозбереження на підприємстві являє собою процес вибору оптимальних заходів, спрямованих на вирішення проблеми ефективного використання ресурсів підприємства, а також розумного підходу до недопущення зайвого витрачання ресурсів [8]. Процес ухвалення управлінського рішення є важливою фазою в циклі управління на підприємстві. Тому якість й ефективність управлінської праці в цьому напрямку виражається через призму якості та ефективності прийнятих і реалізованих рішень. Проте для ухвалення ефективного управлінського рішення з ресурсозбереження на підприємстві необхідно визначити послідовність

Ефективність ресурсоспоживання підприємством в багато в чому залежить від якості підготовки управлінських рішень. Цей процес включає в себе обробку вхідної інформації, вибір та наукове обґрунтування перспективних цілей управління ресурсозбереженням, засобів їх досягнення та ресурсного забезпечення, завдяки порівняльній оцінці альтернативних варіантів та прийняттю найбільш прийнятного із них. Постійна підготовка прийняття рішень з ресурсозбереження уявляє собою сутність планування стану ресурсозбереження на підприємстві.

Прийняття управлінських рішень пов'язано з процесом управління підприємством в цілому, тому узагальнивши існуючі класифікаційні ознаки управлінських рішень та уточнивши їх зміст та сутність стосовно ресурсозбереження, було визначено ознаку, яка є характерною для цього процесу, але не входить до загального переліку [8]. Тому автором пропонується доповнити класифікацію управлінських рішень підприємства з ресурсозбереження ознакою «аспекти ресурсозбереження» та визначити види рішень, спрямованих на: оптимізацію складу ресурсів, що використовуються, економію ресурсів та екологізацію діяльності підприємства. Рішення, спрямовані на оптимізацію складу використовуваних ресурсів, передбачають найбільш точний вибір оптимального складу ресурсів за принципом максимального співвідношення якості і ціни, вибору постачальника і відповідності до існуючої технології виробництва та максимально повне використання ресурсів і технологічної бази виробництва. Вибір заходів з ефективного ресурсовикористання підприємства, пов'язаний з реалізацією управлінських рішень з ресурсозбереження за аспектом економії ресурсів і передбачає застосування новітніх технологій, техніки, а також перерахунок норм споживання ресурсів (які здебільшого застарілі і багато років не переглядалися). Рішення з ресурсозбереження, спрямовані на екологізацію діяльності підприємства базуються на підтриманні належного рівня екологічної безпеки підприємства.

Постійне посилення екологічних вимог з боку держави, вимагає підприємства приділяти належну увагу екологічній безпеці свого виробництва та своєї продукції. При проведенні розрахунків для вітчизняних підприємств дуже часто виявляється, що підприємству економічно вигідніше отруювати навколишнє середовище, чим проводити заходи з очищення відходів, що ними скидаються. Податки й збори за використання природних ресурсів, особливо невідновлюваних (нафта, газ, вугілля, інші корисні копалини) є досить заниженими. Тому, видобувні галузі промисловості знаходяться в досить привілейованому положенні. Саме тому при реалізації цих рішень з ресурсозбереження, підприємства повинні використовувати такі екологічні технології виробництва, що мінімізують збитки довкіллю.

У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється з усім процесом управління. Розширене розуміння охоплює не тільки процес прийняття рішень, але і його виконання та контроль результатів його реалізації. Але це не відповідає уявленню, що кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення.

У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив. У процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

Зважаючи на це можна запропонувати таке визначення категорії “прийняття управлінського рішення”: прийняття рішення - це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації.

На процес прийняття управлінських рішень впливає безліч різноманітних факторів. До найважливіших зпоміж них належать такі:

Ступінь ризику - розуміється, що завжди існує імовірність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію. Ризик - фактор, який менеджери враховують свідомо, або підсвідомо, при прийнятті рішення, оскільки він пов'язаний із зростанням відповідальності.

Час, який відводиться менеджерові для прийняття рішення. На практиці більшість керівників не мають можливості проаналізувати усі можливі альтернативи, відчуваючи дефіцит часу.

Ступінь підтримки менеджера колективом - цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не відразу. Якщо порозуміння і підтримки інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок своїх особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих рішень.

Особисті якості менеджера - один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення.

Політика організації - у даному випадку враховується суб'єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання - усе це може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення.

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Управлінське рішення є інструментом впливу на об'єкт управління та окремі його підсистеми, важливою ланкою формування та реалізації відношень управління в організації; складає основу реалізації кожної функції менеджменту.

В теорії управління виділяють три основні моделі прийняття рішень:

- класична модель;

- поведінкова модель;

- ірраціональна модель.

Класична модель спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно об'єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Отже, основні характеристики класичної моделі такі:

- особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення;

- особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення;

- особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо всіх можливих альтернатив і наслідків їх реалізації;

- особа, яка приймає рішення, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості;

- мета особи, яка приймає рішення, завжди полягає у тому, щоб зробити вибір, який максимізує результат діяльності організації.

Отже, класична модель передбачає, що умови прийняття рішення повинні бути достатньо визначеними. Маючи повну інформацію, менеджери можуть вибирати альтернативу, яка щонайкраще відповідає потребам організації. Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають чисельні обмежуючі та суб'єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель.

Поведінкова модель. Навідміну від класичної, поведінкова модель має такі основні характеристики:

- особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення;

- особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив;

- особа, яка приймає рішення, не здатна або не схильна (або і те, і інше) передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи.

Прагнення менеджерів “досягти задоволеності” може бути обумовлено кількома причинами:

- вони можуть просто не хотіти ігнорувати власні інтереси, тобто продовжувати пошук нових альтернатив, коли вже ідентифіковані декілька прийнятних;

- вони можуть бути не здатними зважити та оцінити велику кількість альтернатив;

- можливо також втручання в процес прийняття рішень особистих, суб'єктивних факторів.

Ірраціональна модель грунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. Ірраціональна модель найчастіше застосовується:

а) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню;

б) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу;

в) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав'язати своє рішення.

В теорії прийняття рішень виділяють два основних напрямки досліджень: нормативний та описовий.

Представники нормативного підходу концентрують увагу на розробці організаційних, інформаційних та методологічних засад прийняття раціонального рішення. Нормативний підхід опрацьовує “правила руху” в управлінській роботі, дотримання яких має забезпечити прийняття раціонального рішення.

Описовий підхід спрямований на емпіричне дослідження поведінки окремих осіб та груп людей в процесі прийняття рішень. Він має на меті визначити закономірності формування в процесі взаємодії вихідних параметрів проблеми, що вирішується, та характеристик суб'єкта, який приймає рішення.

В рамках нормативного підходу перш за все досліджується процедура (загальна технологія) прийняття управлінських рішень.

Отже, метою дослідження є визначення послідовності прийняття управлінських рішень з ресурсозбереження на підприємстві за допомогою методів логічного узагальнення.