- •Тема 14. Конфлікти у сфері управління
- •Поняття управління і управлінських конфліктів
- •Джерела конфліктів у сфері управління
- •Класифікація конфліктів у сфері управління
- •Специфіка форм прояву управлінських конфліктів
- •Попередження та вирішення управлінських конфліктів
- •Інтерпретація
- •Тест 14.2. Стиль керівництва
- •Ситуація 1
- •Ситуація 4
- •Тест 14.3. Управлінська ситуація і спрямованість керівника [23]
- •Ситуація 5
- •Ситуація 6
- •Ситуація 7
- •Ситуація 8
- •Ситуація 9
- •Ситуація 10
- •Ситуація 11
- •Ситуація 12
- •Ситуація 13
- •Ситуація 14
- •Ситуація 15
- •Ситуація 16
- •Ситуація 17
- •Ситуація 20
Специфіка форм прояву управлінських конфліктів
Форм прояву конфліктів у сфері управління декілька. Всі вони пов'язані з об'єктивним процесом дезорганізації в управлінській діяльності.
Дезорганізація - це такий стан управлінської взаємодії, при якому існуючі групові норми, адміністративно-бюрократичні правила приходять у невідповідність з новими умовами та чинниками.
Статус дезорганізації виявляється в різних формах боротьби між тими суб'єктами управління, які відстоюють застарілі форми управлінських відносин, і тими, хто виступає за приведення їх у відповідності до змін. В кінцевому результаті така боротьба переходить в конфлікт, який може протікати у формі незгоди, напруженості і конфронтації.
Незгода як форма управлінського конфлікту характеризується свідомим порушенням узгоджених дій, пов'язаних з виконанням функцій управління.
Незгода - це відмова певних суб'єктів або об'єктів управління від приписаних шаблонів і норм поведінки. Це невиконання в тій чи іншій мірі своїх обов'язків, легітимність яких в умовах, що змінилися піддається сумніву.
Напруженість як форма управлінського конфлікту характеризується різким зростанням свідомих порушень в управлінських діях з боку різних суб'єктів управління.
Напруженість - це більш гостра форма управлінського конфлікту, що зачіпає підвалини існуючої системи управління.
Конфронтація - ще більш глибока форма управлінського конфлікту, характеризується твердою конкуренцією на ґрунті кар'єрних устремлінь певних суб'єктів управління та застосуванням крайніх засобів і методів протиборства: організації групових протестів, цькування «інакодумців», підсиджування, звільнення суперників і т.п.
Конфронтація - це найгостріша форма управлінського конфлікту, що веде до розколу і ліквідації існуючої системи управління.
Попередження та вирішення управлінських конфліктів
Безпосередніми суб'єктами, діяльність яких пов'язана з попередженням та врегулюванням конфліктів у сфері управління, є самі керівники. Причому головна роль у цьому процесі відводиться керівнику тієї ланки управління, в якому зріє або виник конфлікт, або керівникові вищої ланки. У цьому полягає одна з особливостей процесу попередження та вирішення управлінських конфліктів.
З метою попередження управлінських конфліктів керівникові будь-якого рангу важливо налагодити зворотний зв'язок з усіма ланками управління [21], а також з усіма об'єктами управління. Це перша необхідна умова запобігання конфліктів в управлінській діяльності. Другою умовою попередження конфліктів у сфері управління є постійна корекція стилю, форм, засобів та методів управління з урахуванням конкретних умов. Зокрема, керівник повинен володіти різними формами впливу на підлеглих: • прямий вплив (наказ, директива, вказівку, завдання і т. д.);
• вплив через мотиви (стимулювання потреб та інтересів з метою бажаної поведінки і діяльності);
• вплив через систему цінностей (виховання, освіта, засоби масової інформації);
• вплив через навколишнє соціальне середовище (зміна умов праці, статусу в організації, зміна системи взаємодії і т. д.).
Дозвіл управлінських конфліктів у більшості випадків залежить від вищого керівника. Тут часто спрацьовує принцип «той прав, у кого більше прав».
Але при цьому важливо знати, що суттєву роль в забезпеченні об'єктивності прийнятих рішень з управлінських конфліктів грають демократичні механізми (громадськість, засоби масової інформації тощо) і правові гаранти (суди, прокуратура та ін.)
Література для поглибленого вивчення теми
1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. – М.: ЮНИТИ, 1999. – Гл. 26.
2. Зеркин Д. П. Основы конфликтологии. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – С. 322–352.
3. Кабаченко Т. С. Психология управления. – М.: Российское педагогическое агентство, 1997.
4. Ладанов И. Д. Психология управления рыночными структурами: Преобразующее лидерство. – М.: УЦ «Перспектива», 1997.
5. Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации. – М.: Инфра-М, 1996.
Контрольні питання
1. Дайте визначення управління і управлінського конфлікту.
2. Сформулюйте основне протиріччя у сфері управління.
3. Перерахуйте управлінські суперечності.
4. Перерахуйте управлінські конфлікти, що розрізняються по суб'єктах конфліктної взаємодії і назвіть їх причини.
5. Перерахуйте управлінські конфлікти, що розрізняються по функціях управління і назвіть їх причини.
6. У чому полягає суть процесу дезорганізації в управлінні?
7. Перелічіть форми управлінських конфліктів.
8. У чому полягає суть незгоди як форми конфлікту в сфері управління?
9. У чому полягає суть напруженості як форми конфлікту в сфері управління?
10. У чому полягає суть конфронтації як форми конфлікту в сфері управління?
Заняття 14.1. Практичне заняття по темі «Управлінські рішення» (проводиться методом аналізу документів)
Мета заняття. Розвиток у студентів навичок аналізу робочих документів організації на предмет прогнозування конфліктних ситуацій, обумовлених управлінськими рішеннями, і формування у них умінь вироблення адекватних пропозицій з попередження конфліктів.
Порядок проведення заняття
Підготовчий етап. За один-два тижні студенти отримують установку на проведення заняття методом аналізу робочих документів організації. Їм необхідно повідомити тему і ціль заняття, вказати літературу для самостійного вивчення і видати завдання.
Зміст завдання. Для аналізу робочих документів у відповідності з метою заняття студентам необхідно видати зразки бізнес-плану; планів розвитку організації, міста; накази і розпорядження; директиви і вказівки та інші документи (пакет документів формується викладачем в залежності від спеціалізації студентів).
В ході заняття. Організовується обговорення висновків, отриманих в результаті аналізу робочих документів організації.
Заняття 14.2. Практичне заняття по темі «Стиль управління» (проводиться методом тестування)
Мета заняття. Закріплення знань студентів з основним стилем управління, розвиток навичок спостереження й оцінки стилю управління в організації, формування умінь аналізу діяльності керівника з управління організацією.
Порядок проведення заняття
Підготовчий період. За один-два тижні студенти отримують установку на проведення заняття методом тестування. Необхідно повідомити їм тему і ціль заняття, дати вказівки для самостійного вивчення літератури та з'ясування основних питань: а) поняття стилю управління; б) характеристика основних стилів управління;в) стиль управління і конфлікти.
В ході заняття. Студенти працюють з тестами. Викладач організує обговорення результатів тестування.
Тест 14.1. «Визначення стилю управління трудовим колективом» [22]
Інструкція. Опитувальник містить 16 груп тверджень, що характеризують ділові якості керівників. Кожна група складається з трьох тверджень, позначених буквами «а», «б» і «в». Вам слід уважно прочитати всі три твердження в складі кожної групи і вибрати те, яке найбільшою мірою відповідає вашій думці про керівника. Позначте вибране твердження на опитувальному аркуші знаком «+» під відповідною буквою.
Текст опитувальника
№ п/п |
а |
б |
в |
1 |
Центральне керівництво вимагає, щоб про всі справи доповідали саме йому |
Намагається все вирішити разом з підлеглими, одноосібно вирішує тільки найтерміновіші і оперативні питання |
Деякі важливі справи вирішуються важливі справи вирішуються фактично без прийняття участі керівництва, його функції виконують інші |
2
|
Завжди дає певні накази, розпорядження, наполягає, але ніколи не просить |
Дає накази так, що хочеться виконати |
Наказувати не вміє |
3 |
Намагається, щоб його заступники були кваліфікованими спеціалістами |
Йому все одно, хто працює у нього заступником, помічником |
Домагається від заступників та помічників безвідмовного виконання і підпорядкування |
4 |
Його цікавить тільки виконання плану, а не відношення людей один до одного |
В роботі не зацікавлений, підходить до справи формально |
Вирішуючи виробничі задачі, намагається створити хороші стосунки між людьми в колективі |
5 |
Напевно, він консервативний, так як боїться нового |
Ініціатива підлеглих керівником не приймається |
Сприяють тому, щоб підлеглі працюють самостійно |
6
|
На критику керівник зазвичай не ображається, прислуховується до неї |
Не любить, коли його критикують, і не намагається приховати це |
Критику вислуховує, навіть збирається прийняти міри, але нічого не робить |
7 |
Складається враження, що керівник боїться відповідати за свої дії, бажає зменшити свою відповідальність |
Відповідальність розподіляє між собою та підлеглими |
Керівник одноосібно приймає рішення або відміняє їх |
8 |
Регулярно радиться з підлеглими, особливо з досвідченими працівниками |
Підлеглі не тільки радять, але можуть давати вказівки своєму керівництву |
Не допускає, щоб підлеглі йому давали поради, а тим паче заперечували |
9 |
Зазвичай радиться з заступником і нижчестоящими керівниками, але не з рядовими підлеглими |
Регулярно спілкується з підлеглими, говорить про положення справ в колективі, про труднощі, які належить подолати |
Для виконання якоїсь певної роботи йому нерідко доводиться умовляти своїх підлеглих |
10 |
Завжди звертається до підлеглих ввічливо, доброзичливо |
У спілкуванні з підлеглими часто проявляє байдужість |
По відношенню до підлеглих буває нетактовним і дуже грубим |
11 |
В критичних ситуаціях погано справлятися зі своїми обов’язками |
В критичних ситуаціях, як правило переходить на більш жорсткі методи керівництва |
Критичні ситуації не змінюють способу його керівництва |
12 |
Самостійно вирішує навіть ті питання, з якими не зовсім добре знайомий |
Якщо щось не знає, то не боїться цього показати і звертається за допомогою до інших |
Він не може діяти сам, а чекає «підштовхування» з боку |
13 |
Мабуть, він не дуже вимоглива людина |
Він вимогливий, але одночасно і справедливий |
Про нього можна сказати, що він буває занадто суворим і навіть прискіпливим |
14 |
Контролюючи результат, завжди помічає позитивну сторону, хвалить підлеглих |
Завжди дуже суворо контролює роботу підлеглих і колективу в цілому |
Контролює роботу від випадку до випадку |
15 |
Вміє підтримувати дисципліну і порядок |
Часто робить підлеглим зауваження, догани |
Не може впливати на дисципліну |
16 |
В його присутності підлеглим весь час доводить працювати в напрузі |
З ним працювати цікаво |
Підлеглі представлені самі собі |
Опитувальний лист
а |
б |
в |
9 |
а |
б |
в |
а |
б |
в |
10 |
а |
б |
в |
а |
б |
в |
11 |
а |
б |
в |
а |
б |
в |
12 |
а |
б |
в |
а |
б |
в |
13 |
а |
б |
в |
а |
б |
в |
14 |
а |
б |
в |
а |
б |
в |
15 |
а |
б |
в |
а |
б |
в |
16 |
а |
б |
в |
