Тема 14. Конфлікти у сфері управління

Однією зі складних сфер соціальних відносин є управлінські відносини.

Вони виникають у процесі здійснення функцій управління в різних сферах соціальної дійсності - економіці, політиці, соціального і духовного життя. Управлінські відносини складаються в будь-якій соціальній групі і організації. Управління як один з найскладніших видів соціальних відносин пов'язане з безліччю проблем і суперечностей, які створюють передумови для конфліктів у цій сфері. Саме ці проблеми висвітлені у даній темі.

Матеріал для самостійного вивчення

Поняття управління і управлінських конфліктів

У самому загальному вигляді управління являє собою цілеспрямоване регулювання соціальних відносин відповідно з об'єктивними законами.

Управління як складний процес включає в себе планування, організацію, мотивацію і контроль діяльності соціальних суб'єктів.

Об'єктивні передумови виникнення конфліктів у сфері управління пов'язані з основним завданням управлінської діяльності, яка зводиться до забезпечення цілеспрямованої, скоординованої роботи як окремих учасників спільної праці, так і трудових колективів в цілому. У процесі такої роботи інтереси суб'єктів соціальної взаємодії не завжди збігаються, часто бувають протилежними, що і призводить до конфліктів.

Під конфліктами у сфері управління ми будемо розуміти конфлікти, які виникають у системах соціальної взаємодії суб'єктів і об'єктів управління.

Джерела конфліктів у сфері управління

Джерелом будь-якого конфлікту, в тому числі і пов'язаного з управлінням, є протиріччя, які за певних умов переходять у конфлікт. Кожному виду та типу конфлікту притаманні свої протиріччя, об'єктивність яких обумовлена структурою і змістом соціальної взаємодії, його специфікою та умовами, в яких воно відбувається.

Протиріччя у сфері управлінських відносин вельми різноманітні і визначаються деякими особливостями цих відносин. Серед безлічі управлінських суперечностей, на наш погляд, важливо виділити основне, що обумовлює інші суперечності і так чи інакше «присутнє» в них. Такою суперечністю є суперечність між встановленою системою групових норм і адміністративних правил в управлінській системі, з одного боку, і потребою всіх суб'єктів управління мати високі статуси і виконувати такі ролі, які забезпечували б їм свободу діяльності і реальну можливість для самовираження - з іншого.

Основним протиріччям у сфері управління є протиріччя між бюрократичними правилами системи управління та потребою до свободи дій і самовираження суб'єктів управління.

Це основне протиріччя дозволяє виділити ряд інших: суперечності кар'єри;протиріччя підбору і розстановки кадрів; суперечності делегування повноважень; протиріччя, пов'язані з порушенням функцій об'єктів управління, і т. п.

Класифікація конфліктів у сфері управління

Класифікацію управлінських конфліктів можна провести по різних підставах (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Класифікація управлінських конфліктів

Основа конфлікту	Тип конфлікту	Причини
Суб’єкти конфліктної взаємодії	Конфлікт між суб’єктами і об’єктами управління (групові конфлікти)	Порушення принципів управління; порушення комунікацій; низька професіональна підготовка кадрів (інші причини див. в темах 10,12)
	Конфлікт між керівником і підлеглим (міжособистісні конфлікти)	Весь спектр причин, які обумовлені міжособистісними конфліктами (див. 9 і 12)
Джерело конфлікту (див. тему 12)	Структурні конфлікти; інноваційні конфлікти; позиційні конфлікти; ціннісні конфлікти	Причини конфліктів див. в темі 12
Динаміка управлінської діяльності (функції управління)	Конфлікти планування	Порушення принципів планування; порушення конгруентності стратегічного, тактичного і оперативного планування; суб’єктивізм і волюнтаризм керівництва
	Конфлікти організації	Наслідки невдалого планування; порушення принципів організації; порушення постійних і тимчасових взаємовідносин між усіма підрозділами
	Конфлікт мотивації	Порушення принципів мотивації; прорахунки в підборі і розстановці кадрів
	Конфлікт контролю	Неадекватність відображення у свідомості суб’єктів і об’єктів управління функції контролю в управлінській діяльності; порушення принципів і норм контролю; нечіткість критеріїв контролю: неадекватність стилю управління конкретним умовам і ситуаціям