Зміст закупівельної роботи

Зміст закупівельної роботи включає:

- підготовчі операції;

- безпосередньо закупівельні операції;

- кінцеві операції.

На стадії підготовки до оптових закупівель торговельні підпри­ємства уточнюють свою маркетингову стратегію, здійснюють діаг­ностику ринку з метою інформаційного забезпечення закупівельної дія­льності (вивчають і прогнозують розвиток потреб, попиту і товарної про­позиції), розробляють маркетингову тактику закупівельної діяльності (розробляють оперативний план оптових закупівель, вивчають їх джерела та можливих постачальників товарів, розробляють проекти договорів постачання товарів).

Безпосередньо закупівельна робота включає укладення дого­ворів, контрактів і угод, підготовку та подання постачальникам рознаря­док на відвантаження товарів, внесення уточнень та змін до специфікацій, одержання товарів, організацію їх приймання та оплати.

Важливу роль в організації закупівельної роботи відіграють кінце­ві операції, які полягають у здійсненні оперативного обліку за виконан­ням постачальниками своїх зобов'язань, застосуванні методів впливу на недбайливих постачальників та здійсненні контролю загального стану за-купівельно-реалізаційної діяльності.

Оперативне планування оптових закупівель товарів Оперативне планування закупівель

Основою організації закупівельної роботи є роз­робка маркетингової тактики її здійснення, тобто опе­ративне її планування.

Метою оперативного планування є правильна організація оптових закупівель і посилення особистої відповідальності кожного комерційного працівника за виконання планових завдань.

Планують оптові закупівлі товарів у два етапи.

Вихідним етапом оперативного планування є визначення по­треби в оптових закупівлях товарів, тобто складання плану надходження товарів на підприємство. Він розробляється для кожної товарної групи на плановий період (рік, квартал). Розрахунок здійснюється за формулою:

Н = Р + Зк-З_п,

де Н - план надходження товарів;

Р - план реалізації товарів;

З_к - норматив запасів на кінець планового періоду;

З_п - очікувані запаси на початок планового періоду.

Результати оформляються у вигляді табл. 1.

Таблиця 1. План надходження товарів на підприємство

Найменування товарних груп	План товарообороту	Запаси на кінець	Запаси на початок	План надходження

Найбільш складним завданням під час розроблення плану надхо­дження товарів на підприємство є визначення плану продажу товарів. Основою для його визначення на підприємствах оптової торгівлі служать замовлення роздрібних підприємств та інших споживачів зони діяльності бази, укладені з ними договори на постачання товарів. На підприємствах роздрібної торгівлі - матеріали вивчення і прогнозування попиту населен­ня. Для прогнозування попиту населення найбільше використовуються такі методи прогнозування попиту:

- метод екстраполяції ряду динаміки;

- нормативний метод;

- прогнозування попиту з використанням коефіцієнта еластично­сті;

- метод економіко-математичного моделювання;

- метод експертних оцінок.

Екстраполяція - знаходження рівня ряду за його межами, в май­бутньому - здійснюється різними прийомами. Вибір методу екстраполя­ції динамічного ряду залежить від особливостей ряду.

Якщо ряд динаміки, що відображає реалізований попит, протягом відносно короткого періоду характеризується певною стабільністю, то прогноз на найближчий час можна здійснювати на основі середньої арифме­тичної.

Для товарів, попит на які має стійку тенденцію до зростання або спаду, розвиток ряду динаміки можна прогнозувати за середніми темпа­ми зростання або спаду.

Середній темп зростання (спаду) реалізації розраховується за фор­мулою:

де Т - середній темп зростання;

у_п - кінцевий показник ряду; Уі - початковий показник ряду; п - число показників в динамічному ряді.

Прогноз на основі середніх темпів зростання (спаду) розраховуєть­ся за формулою:

де у; - прогнозний показник;

п - кількість інтервалів ряду динаміки, на які розраховується прогноз.

Ряди динаміки можна розглядати як функцію часу і з певними на­ближеннями описувати їх за допомогою різних математичних рівнянь. Найбільш характерними математичними рівняннями, які можуть набли­жено описувати розвиток динамічних рядів попиту, є рівняння типів:

Щоб за допомогою таких рівнянь описати розвиток ряду динаміку попиту, необхідно попит позначити у, а порядковий номер в ряду динамі­ки - ї. Вибір рівняння, за допомогою якого можна описати ряд динаміки і прогнозувати його розвиток, слід начинати з графічного аналізу. Після визначення параметрів рівняння в нього підставляється порядковий номер прогнозного року і визначається прогноз попиту.

Слід зазначити, що прогнозування попиту методом екстраполяції виходить з припущення, що комплекс факторів, які формують попит на товари, в майбутньому змінюватися не буде, що буває вкрай рідко. Тому даний метод можна використовувати тільки короткострокових прогнозів.

Нормативний метод прогнозування попиту оснований на викори­станні фізіологічних норм споживання основних харчових продуктів, пер­спективних норм раціонального споживання непродовольчих товарів, норм забезпеченості сімей товарами культурно-побутового призначення тощо.

Для використання перспективних норм раціонального споживання непродовольчих товарів і фізіологічних норм споживання харчових про­дуктів для прогнозування попиту необхідно, насамперед, визначити, в якому році для прогнозованого товару буде досягнута ця норма. Розрахун­ки здійснюються шляхом інтерполяції - способом визначення показни­ків, відсутніх в динамічному ряду явищ, на основі встановленої взаємоза­лежності членів ряду.

Таблиця 2. Середньорічні норми споживання найважливіших продуктів харчування в розрахунку на душу населення

Продукти	Норма споживання
М'ясо і вироби з м'яса, кг	87
Риба і рибні консерви, кг	іб
Молоко і молочні продукти, кг	467
Рослинні жири, кг	10
Яйця, піт.	365
Цукор, кг	44
Овочі і баштанні плоди, кг	164
Фрукти і ягоди, кг	133
Хлібопродукти, кг	120
Картопля, кг	95

Таблиця 3.

Річні норми споживання непродовольчих товарів у розрахунку на одну людину

Вид товару	Кількість
Тканини, кв.м.	58
Трикотажні вироби, шт.	8,25

Прогноз середньодушового споживання Ук на будь-який рік, що пе­редує рЬку досягнення перспективної норми раціонального споживання, можна розрахувати за формулою:

де Ук - прогноз споживання товару на рік к;

Уф -фактичне споживання товару в базисному році; У_п - перспективна норма споживання товару; к - кількість років, на які прогноз випереджає фактичні дані.

Еластичністю попиту називають його здатність змінюватися під впливом зміни доходів, ціни та інших економічних факторів Показником еластичності є відношення між відносною зміною попиту і відносною змі­ною фактора, що його формує (доходи, ціна тощо). Так, еластичність по­питу залежно від доходів може бути виражена рівнянням:

де Е - коефіцієнт еластичності попиту від доходів;

ДУ - приріст попиту на душу населення;

ДХ - приріст доходів на душу населення;

У - середньодушові розміри попиту;

X - середньодушові розміри доходу.

Коефіцієнт попиту від доходів показує, на скільки процентів змі­ниться попит за зміни доходу на і%.

Наприклад. Доходи населення на душу в рік становили 600 грн. і виросли до 640 грн., а про­даж швейних виробів з 28 до 30 грн. Тоді коефіцієнт еластичності попиту на швейні вироби від до­ходів буде становити

Е = (2 / 40)(600 / 28) = 1,08

Якщо в плановому році доходи виростуть на з%, то попит на швейні вироби збільшиться на з * і,о8 = 3,24 % і буде становити зо * 1,0324 = ЗО,97 (грн.)

Математичне моделювання процесів формування попиту являє собою описування цих процесів за допомогою математичних формул, рів­нянь та нерівностей. Ці формули, рівняння і нерівності повинні адекватно відображати реальні зв'язки, характерні для формування попиту. Звичай­но, математичні моделі не можуть відобразити усі складнощі формування попиту, однак вони можуть досить глибоко описати їх суть і служити більш надійним інструментом для прогнозування, ніж проста екстраполяція ди­намічних рядів.

Експертні оцінки як основа для прогнозування попиту використо­вуються переважно у довгострокових прогнозах або у відсутності достат­ньої надійної інформації. Якщо співставити і певним чином обробити від­повіді незалежних експертів на питання формування попиту в майбутньо­му, то можна отримати надійні прогнози.

На другому етапі складається план оптових закупівель това­рів. Якщо план надходження товарів покликаний визначити, які товари і в якій кількості треба закупити, то план закупівель має містити вказівки-щодо джерел цих закупівель, строки їх здійснення та відповідальних за проведення закупівель. Даний план складається за формою табл. 4.

Таблиця 4. План оптових закупівель товарів підприємством

Наймену­вання това­рних груп	Наймену­вання дже­рел закупі­вель	Сума	Відпові­дальний за закупівлю	Строки
				Подання замовлен­ня	Укладання договору	Уточнення специфі­кації

План надходження товарів на підприємство і план оптових закупі­вель затверджуються керівником підприємства або начальником комер­ційного відділу.

Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильно­го вибору джерел оптових закупівель і конкретних постачальників товарів.