5. Вступний інструктаж.

Кожний студент групи отримує свої завдання з власними вихідними даними до кожної задачі. Варіанти завдань надаються викладачем. Орієнтовані завдання наведений у підрозділі «Практичні завдання», «Тестові завдання». Виконуючи практичне завдання, студент має уявити себе працівником підприємства, повинен осмислити напрям діяльності послуги, що вона собою являє, які завдання виникають (відповідно до отриманого завдання). Викладач має право скласти індивідуальний перелік економічно-розрахункових завдань і дати його студентам.

6. Виконання практичної роботи:

6.1.Методичні вказівки.

Дивись додаток «Практичні завдання».

6.2. Поточний контроль виконання роботи.

На протязі заняття викладач контролює виконання роботи, відповідає на питання, які виникають у студентів, спрямовує їх діяльність на досягнення мети практичного заняття.

6.3. Заключний інструктаж.

По закінченню практичного заняття, студенти повинні підвести підсумки і записати висновок щодо виконаної роботи.

7. Кваліфікаційні вимоги.

Після виконання практичної роботи студенти повинні знати: порядок розрахунку корисної площі складу, та як розробляється схема руху товарів від виробничих підприємств до роздрібної торговельної мережі;

вміти: розраховувати корисну площу складу та розробляти раціональну схему руху товарів вид виробничих підприємств до роздрібної торговельної мережі.

8. Підбиття підсумків заняття та оцінка виконаної роботи.

Заслухавши висновки студентів щодо досягнення мети практичного заняття викладач оцінює індивідуальну роботу кожного студента.

9. Домашнє завдання.

Написати есе на тему: «Де знадобляться Вам отриманні на практичному занятті знання».

Викладач Ю.С. Соколова

Практичні завдання Вимоги до структури економічно-розрахункового завдання та змісту його окремих частин

Задача має складатися з чотирьох частин:

1. Опис ситуації, постановка задач.

2. Завдання для вирішення поставлених задач (надається викладачем).

3. Розв’язок.

4. Коментар.

Перша частина містить:

• форма власності;

• вид діяльності;

• короткий опис ринку, на якому діє підприємство (фірма);

• продукція, яку виробляють.

Перша частина повинна бути обсягом не більше першої та не менше чверті сторінки.

Друга частина «Задачі» надається студенту викладачем. Відповідно до неї студент повинен розробити першу частину, розв’язати третю та написати коментар – четверту частину.

Третя частина «Розв’язок» Студент самостійно розв’язує поставлені задачі відповідно до наданих вхідних даних. Методичні вказівки надані далі.

Четверта частина «Коментар». Відповідно до першої, другої та третьої частини студент має написати висновок, який являє собою економічний коментар до здобутих результатів. Висновок має містити відповідь на запитання: про що свідчать отриманні результати які дії має виконати підприємство відповідно до отриманих результатів.

Задача 1.1

Розрахувати потребу оптового підприємства у корисній площі та корисній місткості загальнотоварного складу для зберігання товарів, використовуючи табл.1.1, враховуючи норми складської площі на один вагон вантажів, що зберігаються.

Методика розв’язання задачі

1. Розраховують максимальні товарні запаси Зм (у вагонах) множенням середніх запасів на коефіцієнт нерівномірності утворення товарних запасів.

2. Максимальні запаси товару поділяють на частини залежно від способу зберігання (у штабелях і на стелажах), помноживши на їх відсоток (Дш і Дс).

3. Згідно з додатковими умовами задачі один вагон вантажів, які потрібно зберігати в штабелях визначеною висотою, можна розмістити на певній площі. Множенням цієї норми на максимальні товарні запаси (у вагонах) розраховують корисну площу складу, необхідну для розміщення товарів у штабелях, для кожної групи товарів. Аналогічно визначають корисну площу складу, необхідну для розміщення товарів на стелажах, помноживши максимальні товарні запаси (у вагонах) на вказану норму.

Таблиця 1.1