80)Сутність та напрями соціального партнерства в організації

Соціальне партнерство – це система колективних відносин між найманими працівниками та роботодавцями (або ще за участю органів влади), яка забезпечує реалізацію їхніх соціально-економічних прав та інтересів.

Згідно ЗУ «Про соціальний діалог в Україні» від 23.12.2010 р. введено поняття соціального діалогу як процесу визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей сторонами соціального діалог з питань формування та реалізації державної соц та ек політики, регулювання трудових, соц, ек відносин.

Напрями соціального партнерства: Обмін інформацією* Консультації* Узгоджувальні процедури* Укладання угод і колективних договорів* Участь працівників у власності та доходах * Регулювання соціально-трудових відносин* Проведення переговорів на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях

Рівні та сторони соціального партнерства

Національний - Профспілкова сторона, суб'єктами якої є об'єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб'єктами якої є об'єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб'єктом якої є Кабінет Міністрів України

Галузевий - Профспілкова сторона, суб'єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб'єктами якої є всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади

Територіальний - Профспілкова сторона, суб'єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб'єктами якої є організації роботодавців та їх об'єднання, сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є місцеві органи виконавчої влади.

Локальний - Сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані для ведення колективних переговорів представники працівників; сторона роботодавця, суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця

Укладення колективних договорів між профспілковими організаціями і працедавцями є загальновизнаною практикою формування відносин соціального партнерства. Із цього приводу Генеральна конференція Міжнародної організації праці (МОП) 6 червня 1951 року розробила Рекомендації щодо колективних договорів, які покладені в основу відповідної частини трудового законо­давства у країнах, профспілки яких є членами МОП.

Колективний договір – письмовий договір щодо умов праці і найму, укладений між працедавцем, їх групою або однією чи кількома організаціями працедавців та однією чи кількома пред­ставницькими організаціями працівників.

81.Рівні та сторони соціального партнерства

Національний -- профспілкова сторона, суб'єктами якої є об'єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб'єктами якої є об'єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб'єктом якої є Кабінет Міністрів України.

Галузевий -- профспілкова сторона, суб'єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб'єктами якої є всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади.

Територіальний -- профспілкова сторона, суб'єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб'єктами якої є організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Локальний -- сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця