Тема 5. Психологічна характеристика процесуальної діяльності

1. Особливі умови процесуальної діяльності як професії

2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми

3. Психологічні основи доказування

4. Психологія планування й організації процесуальної діяльності

5. Психологічні основи доказування

6. Види слідчої (судової діяльності)

Самостійна робота

1. Опишіть моделі ситуацій, яка б відображала схему взаємодії між слідчим та особою, що вчинила злочин (безпосередня та опосередкована взаємодія) – Рис. 8,9.

2. Складіть професіограму співробітника міліції та адвоката

Для студентів, які своєчасно не виконали самостійну роботу, були відсутні на семінарському занятті, або отримали незадовільну оцінку по темі:

1. Опишіть моделі ситуацій, яка б відображала схему взаємодії між адвокатом та особою, що вчинила злочин (безпосередня та опосередкована взаємодія) – Рис. 8,9.

2. Складіть професіограму співробітника кримінальної міліції у справах неповнолітніх та прокурора

Методичні рекомендації

1. Схема

2. У психології розрізняють професіографію — технологію вивчення вимог, що ставляться професією до особистісних якостей, психологічних здібностей і можливостей індивіда. Професіографія сприяє оптимізації і підвищенню ефективності тієї чи іншої професійної роботи.

У судово-психологічних дослідженнях останнім часом аналізується в основному структура професіограм, що стосуються діяльності слідчого. Професіограми ж інших представників правоохоронних органів поки що не одержали належного висвітлення.

Професіограма слідчого включає докладний опис усіх сторін його діяльності, необхідних якостей і навичок. Перше дослідження професіограми слідчого належить В. Л. Васильєву і є свого роду професійним портретом слідчого, побудованим на даних психологічних і соціологічних методів вивчення його діяльності.

Наприклад: Професіограма слідчого (за В. Л. Васильєвим) — це багаторівнева ієрархічна структура, що відображає всі основні сторони професійної діяльності слідчого, а також особистісні якості і навички, що реалізуються в цій діяльності. Професіограма слідчого складається з декількох блоків, які послідовно охоплюють певні сторони його діяльності. До них, зокрема, належать: а) пошукова діяльність (спостережливість, допитливість, стійкість і концентрація уваги, висока орієнтація); б) комунікативна діяльність (товариськість, емоційна стійкість, чуйність, уміння слухати людину, вміння говорити з нею); в) посвідчувальна діяльність (акуратність, пунктуальність, чітка письмова мова); г) організаційна діяльність (самоорганізованість, воля, зібраність, цілеспрямованість, наполегливість, організаторські здібності в роботі з людьми); ґ) реконструктивна діяльність (пам’ять, уява, мислення, загальний і спеціальний інтелект, інтуїція); д) соціальна діяльність — загальні якості: патріотизм, гуманність, чесність, принциповість; спеціальні якості: прагнення до істини і торжества справедливості, професійна гордість, професійна етика.

У наведеній професіограмі чільне місце належить соціальній діяльності, оскільки вона сприяє формуванню професійних якостей. Водночас елементи цієї структури взаємозалежні, наявність одного з них визначає ефективність функціонування інших.

Запитання для самоконтролю

1. Чи існують особливі умови процесуальної діяльності як професії?

2. Що таке професіограма?

3. У чому полягає роль людини у пізнанні злочину?

4. Які види розумових завдань вирішуються у судово-слідчій діяльності?

5. Які види слідчої (судової) діяльності Вам відомі?

6. Як співвідноситься логічне та інтуїтивне в судово-слідчому мисленні?

Рекомендована література

1. Васильев В. Л. Психология труда следователя: Метод. рекомендации. — Л., 1988. — 72 с.

2. Васильев В. Л. Юридическая психология: Учеб. для вузов. — М.: Юрид. лит., 1991. — 464 с.

3. Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. —Х., 1975.

4. Дулов А. В. Судебная психология. — Минск: Вышэйшая шк., 1975. — 462 с.

5. Коновалова В. Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. — К.: РИО МВД УССР, 1973. — 122 с.

6. Коновалова В. Е. Правовая психология: Учеб. пособие. — Х.: Основа, 1990. — 198 с.

7. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология: Учебник. — М.: Юристъ, 1995. — 256 с.

Семінарське заняття 3.