
- •Предмет філософії, її роль та місце у суспільстві.
- •Світогляд, його суспільне-історичне та життево-теоретичне і тлумачення.
- •3.Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Їх порівняльний аналіз.
- •Виникненя філософії Давньої Індії:Упанішаді,будизм,його походження світу і людини.
- •Філософія давнього Китаю: конфуціанство, даосизм про людину, буття
- •Антична філософія,загальна характеристика її періодів.
- •Філософія Сократа.
- •Основні ідеї:
- •Погляди Платона та Арістотеля
- •Походження і ранні форми релігії.
- •Національні релігії світу.
- •Право і релігія.
- •Філософське вчення Августина Блаженного.
- •Патристика
- •Фома Аквінський – систематизатор середньовічної філософії.
- •Гуманізм епохи Відродження (а.Данте.Н.Макківелі).
- •Релігія як духовна цінність.
- •Філосовське значення наукових відкриттів епохи Відродження (н.Коперник, Дж.Бруно).
- •Особливості філософії Нового часу.
- •Проблеми людини філософії Просвітництва (Вольтер,ж-ж Руссо)
- •Формування релігійної свідомості. Її особливості.
- •Місце німецької класичної філософії в історії філосовської думки.
- •Філософія і.Канта
- •Ноумени
- •Феномени
- •2. Філософія ф.Шелінга
- •3. Філософія г.В.Ф.Гегеля
- •4. Філософія й-г.Фіхте
- •5. Філософія л.Фейєрбаха
- •Філософія і.Канта.
- •Філософія і.Канта
- •Ноумени
- •Феномени
- •Проблема життєвого щастя.
- •Філософія л.Фейєрбаха.
- •Ідеї надлюдини у філософії ф.Ніцше.
- •Ідеї позасвідомого, психоаналіз за з.Фройдом.
- •Формування філосовського свідогляду Київської Русі.
- •Києво-Могилянська академія як посередник філосовської думки (Петро Могила ,Феофан Прокопович).
- •Проблеми людинита нації в теоріях Кирило-Мефодіївського братства. М.Драгоманов, м.Костомаров,ф.Юкевич
- •Філософія г.Сковороди співвідношення теорії та пратики тлумачення Біблії, матерії, сутність Бога.
- •Філософські ідеї у творах т.Г. Шевченка.
- •Релігія як форма всесвітньої культури.
- •Основні виміри буття
- •Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія і рух.
- •Структурні рівні матерії
- •Основні форми руху матерії
- •Два головних напрями в філософії: ідеалізм і матеріалізм.
- •Шляхи відродження української культури.
- •Свідомість та форми психічної життєдіяльності-мислення, пам’ять, воля, емоції. Свідомість і мова. Свідомість та безсвідомість.
- •Основні функції свідомості
- •Струкрура свідомості
- •Індивідуальна
- •Поняття руху.
- •Основні форми руху матерії
- •Філософське уявлення про простір та час. Простір і час як форми існування матерії
- •Походження релігії. Три гілки християнства: православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •Закон взаємного переходу кількості і якості.
Світогляд, його суспільне-історичне та життево-теоретичне і тлумачення.
Світогляд – система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу. Центральна проблема світогляду – відношення людини до світу.
Основні типи виявів відношення людини до світу: пізнавальне, оцінювальне, практичне.
Світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння. Світобачення та його принципи - монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм, раціоналізм, сенсуалізм.
Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.
Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча це ширше поняття. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд.
Перш за все світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.
Український вчений О.М.Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, що випливає з ідеї природної цілісності світу, визначає світогляд як властивий свідомості людини спосіб "бачення" ("інструментальна концепція світогляду"). Цей спосіб "бачення", як інструмент для пізнання речей і вирішення різноманітних проблем, людина вибирає для себе, вирішуючи так зване "основне питання світогляду", що формулюється таким чином: "Яка роль волі і свідомості людини у світі, що існує за законами Природи?". Натуралістичний світогляд засновується на ідеї, що роль волі і свідомості людини полягає у тому, щоб пізнавати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і узгоджувати з ними життя людей. Інше вирішення "основного питання світогляду" є основою для ненатуралістичного (неприродного) світогляду, користуючись яким людина живе не у злагоді з Природою, порушуючи її закони. Цей світогляд проявляється, зокрема, у різноманітних проявах соціального зла (злочинність, аморальність, гріх, обскурантизм, антинауковість та інші форми свавілля і ілюзій).
За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів:
Онтологію — описову модель світу
Пояснення світу
Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо.
Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити.
Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети.
Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні.
Етіологію — пояснення походження й структури світогляду
Типи світогляду
міфологічний - для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо.
релігійний - особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обґрунтування і доказів.
науковий - усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.
мистецький - форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
філософський - форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.