
- •Тема 6 криміналістична габітоскопія (описання та ідентифікація особи за ознаками і властивостями зовнішності та її елементів)
- •1. Поняття криміналістичного дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини (габітоскопія)
- •2. Класифікація ознак зовнішності людини та ії елементів
- •3. Методика опису ознак і властивостей зовнішності людини (словесний портрет)
- •4. Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини
- •5. Використання Інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи
- •6. Судово-криміналістичне дослідження ознак зовнішності людини
- •7. Деякі аспекти генотипоскопічного аналізу
- •Література
- •Тема 7
- •1. Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації
- •2. Класифікація криміналістичних обліків
- •3. Криміналістичні обліки та їх характеристика
- •4. Виведення дактилоскопічної формули
- •Література
- •Тема 8 загальні положення криміналістичної тактики і організації розслідування
- •1. Поняття, предмет, система та завдання криміналістичної тактики
- •2. Характеристика засобів криміналістичної тактики
- •3. Поняття і зміст організації та планування розслідування
- •План розслідування
- •4. Версія як логічна основа планування розслідування злочинів
- •Література
- •Тема 9 слідчий огляд
- •1. Поняття, види та принципи слідчого огляду
- •2. Огляд місця події а. Суть і завдання огляду місця події
- •Б. Етапи і стадії огляду місця події
- •В. Тактика огляду місця події: система прийомів
- •3. Фіксація результатів огляду місця події
- •4. Інші види слідчого огляду
- •Б. Слідчий огляд предметів
- •В. Огляд документів
- •Д. Огляд приміщень і ділянок місцевості поза місцем події
- •Е. Освідування (огляд живих осіб)
- •Тема 10 тактика обшуку і виїмки
- •1. Поняття обшуку і виїмки, їх об'єкти, завдання та види
- •2. Загальні тактичні правила обшуку
- •Література
- •Тема 11 тактика допиту
- •1. Поняття, види і завдання допиту
- •2. Підготовка до проведення допиту
- •3. Загальні положення тактики допиту
- •I. Залежно від характеру тарозповсюдженості застосу- вання:
- •1. За характером використання доказів у розслідуванні:
- •2. За характером взаємозв'язку доказів у кримінальній справі:
- •3. За характером демонстрації доказів на допиті:
- •5. За характером додаткових умов, що підсилюють вплив на допитуваного доказів, що пред'являються:
- •4. Тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •Б. Тактичні особливості допиту обвинуваченого ( підозрюваного )
- •В. Допит неповнолітнього
- •Г. Допит на очній ставці (зводах)
- •5. Характеристика окремих видів судового допиту
- •Література
Д. Огляд приміщень і ділянок місцевості поза місцем події
Цей різновид огляду провадиться тоді, коли під час нього не припускається знайти які-небудь сліди вчиненого злочину, але водночас можна встановити певні обставини, що мають значення для справи.
Наприклад, потерпіла у справі про зґвалтування заявляє, що вона не знає адреси і не в змозі показати будинок і квартиру, де було вчинено злочин, але може детально описати обстановку квартири, а підозрюваний стверджує, що вона ніколи в його квартирі не була.
Якщо в ході огляду з'ясується, що потерпіла точно описала обстановку, назвала такі деталі, про які вона могла дізнатися, тільки побувавши у квартирі, це, без сумніву, буде серйозним доказом у справі.
Об'єктами огляду приміщень і ділянок місцевості, що не є місцем події, можуть також бути місця зустрічей співучасників, зберігання цінностей, місця проведення особистих обшуків тощо.
У тактичному аспекті цей вид огляду проводиться аналогічно з оглядом місця події.
Е. Освідування (огляд живих осіб)
Цей різновид слідчого огляду провадиться з метою виявлення на тілі живої людини слідів злочину, особливих прикмет та інших ознак,'які можуть свідчити про зв'язок цієї особи з розслідуваною подією.
Освідування має дві принципові відмінності від інших видів слідчого огляду.
По-перше, для його проведення слідчий виносить спеціальну постанову. Ця постанова обов'язкова для виконання особою, щодо якої її складено.
По-друге, якщо освідування проводиться щодо особи іншої зі слідчим статі й супроводжується оголенням огляданого, слідчий не буде присутнім в огляді; такий доручається іншому слідчому однієї з огляданим статі або лікареві, зі слів якого слідчий потім складає протокол.
Зрозуміло, що понятими також запрошуються особи тієї ж статі, що й оглядини.
Слідчий у протоколі вказує, що його складено зі слів лікаря, який проводив огляд, а поняті засвідчують підписами достовірність протоколу.
Отже, в такому випадку взагалі відсутня основна ознака слідчого огляду - дослідження об'єкта особисто слідчим.
Освідуванню можуть бути піддані підозрювані, потерпілі, свідки.
Конкретними завданнями освідування є:
чи є на тілі огляданого особливі прикмети, які саме і де;
чи є на тілі певні ушкодження, які й де;
чи є на тілі або одязі огляданої особи часточки тих чи інших речовин, що їх він міг винести з місця події або принести на нього;
чи є на тілі або одязі ознаки, що свідчать про його професію;
чи відповідають пошкодження на одязі огляданого ушкодженням на його тілі тощо.
Освідування як різновид слідчого огляду треба відмежовувати від судово-медичного огляду як різновиду судово-медичної експертизи.
Слідче освідування не вимагає спеціальних знань.
У його ході встановлюються ознаки вчинення злочину (наприклад, травми, отриманої під час боротьби з потерпілим, що захищався й чинив нападникові опір), які дозволятимуть ідентифікувати особу (шрами, родимі плями, татуювання), встановити факт перебування особи у певному місці (наявність у волоссі або у вушних раковинах підозрюваного частинок тиньку або фарби, що потрапили туди, тоді, коли той робив лаз у стіні.
Утім, слідчим оглядом не може встановлюватися, наприклад, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що є в огляданого, оскільки це компетенція лікаря - спеціаліста у сфері судової медицини.
Ці та інші спеціальні питанння вирішуються саме під час судово-медичного огляду - про причини та давність спричинення тілесних ушкоджень, про їхню тяжкість, про вроджені або набуті анатомічні чи фізичні аномалії тощо.
Освідування проводиться слідчим у певній послідовності: спершу оглядаються ділянки тіла, не закриті одягом, потім одяг, а після цього - решта ділянок тіла.
Література
Білеичук П. Д. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2001. Гордон Э. С, Кривей, С. П. Осмотр места происшествия.- Ижевск, 1993.
Грамопич Г. И. Особенности осмотра неопознанных трупов.- Минск, 1993.
Облаков А. Ф.. Гимербаев А. Т. Организация и тактика осмотра места происшествия.- Хабаровск, 1992.
Осмотр места происшествия по делам о насильственной смерти. Пособие для следователей / Под ред. А. В. Дулова, Н. И. Порубова.- Минск, 1995.
Осмотр места происшествия: Практическое пособие / Под ред. А. И. Дворкииа.- М., 2000.
Осмотр места происшествия: Справочное пособие.- К., 1993.
Плескамвеский В. М. Осмотр места происшествия по делам, связанным с применением огнестрельного оружия.- М., 1992.
Скршоиюк М. 1. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007.
Следственные действия. Криминалистические рекомендации / Под ред. В. А. Образцова.- М., 1999.
Справочная книга криминалиста / Под ред. Н. А. Селиванова.- М., 2000.
Шепітько В. 10. Тактика огляду місця події. - X., 1994.