Б. Етапи і стадії огляду місця події

Огляд місця події - це єдиний процес, але в криміналістиці його поділяють на етапи, щоби забезпечити методичність і послі­довність огляду.

Розрізняють три етапи огляду місця події:

1. підготовчий етап;

2. робочий (дослідницький) етап;

3. підсумковий (завершальний) етап.

Підготовчий етап охоплює дві стадії:

1. підготування слідчого до виїзду на місце події;

2. дії слідчого на місці події до початку робочого етапу. Отримавши повідомлення про злочин чи вказівку виїхати на

місце події для його огляду слідчий повинен (перша стадія):

• уточнити характер події згідно з повідомленням, що наді­йшло: що мало місце; де; коли; хто і коли виявив подію; хто із працівників правоохоронних органів або інших посадових осіб перебуває на місці події;

• вжити заходів (через органи міліції або адміністрацію уста­нови) щодо охорони місця події та надання допомоги потерпі­лому, забезпечити порядок та безпеку для оточення; виявити очевидців тощо;

• перевірити готовність науково-технічних засобів або дати вказівку щодо цього спеціалістові-криміналісту;

• викликати для участі в огляді працівника органу дізнання і в необхідних випадках кінолога з собакою;

• запросити для участі в огляді відповідних спеціалістів (наприклад, у справах про вибухи - спеціаліста у вибухових справах; за наявності потреби оглядати труп - спеціаліста із су­дової медицини або іншого лікаря), а також криміналіста з від­повідною технікою;

• вирішити питання про запрошення понятих, особливо у випадках, коли місцем події є віддалена місцевість або коли огляд відбувається в нічний час тощо (про це дається доручен­ня працівникам міліції);

• повідомити начальника слідчого підрозділу або прокурора про виїзд, узгодивши з ним склад слідчо-оперативної групи, за­безпечення її транспортними засобами для виїзду на місце події.

Останній пункт є обов'язковим, коли планується виїзд на місце події найбільш серйозних злочинів: убивство, застосуван­ня зброї тощо.

Коли слідчий вважає за потрібне, він може запросити для участі в огляді потерпілого свідків, підозрюваних (обвинува­чених) тощо, які здатні допомогти з'ясуванню обставин по­дії, а також надати допомогу у виявленні слідів і речових доказів.

Щодо понятих, то їх звичайно можна підібрати інколи і на місці події, але це вимагає часу. Інколи це досить складно, бо особи, які мешкають у районі місця події, можуть і відмовитися від участі в огляді.

Окрім цього, серед понятих можуть виявитись особи, які заінтересовані у справі (практика знає випадки, коли злочи­нець пропонував свої послуги понятого).

Тому, коли є можливість, доцільно підбирати понятих іще до приїзду на місце події.

Після прибуття слідчого на місце події починається друга стадія підготовчого етапу огляду, під час якого він:

• вживає заходів для надання допомоги потерпілому;

• сприяє в запобіганні або ослабленні шкідливих наслідків події: сприяє гасінню пожежі, рятуванню цінного майна тощо;

• перевіряє, як відбуваються охорона місця події та захист слідів злочину, а якщо виникає потреба, повторно вживає захо­дів до забезпечення цих дій;

• видаляє з місця події сторонніх осіб;

• через опитування працівників міліції та посадових осіб, що перебувають на місці події, а також очевидців отримує інфор­мацію про подію, про те, які зміни внесено в обстановку від мо­менту перебігу події;

• опитує очевидців і потерпілих про обставини події;

• роз'яснює спеціалістам і понятим їхні права та обов'язки, у разі потреби попереджає понятих про нерозголошення ними ві­домостей, отриманих під час огляду місця події, а спеціаліста -про відповідальність за відмову або ухиляння від виконання обов'язків спеціаліста;

• дає додаткові завдання на проведення оперативно-розшу-кових заходів (у разі потреби); переслідування «по гарячих слі­дах», встановлення очевидців;

• вживає заходів для покращення умов огляду (забезпечує ос­вітлення, обладнує місце для складання протоколу огляду тощо);

• якщо треба оглянути велику за площею територію, декіль­кох приміщень, тоді до огляду можна залучити ще одного слід­чого чи групи їх;

• визначає функції кожного учасника огляду.

Після закінчення підготовчого етапу розпочинається власне огляд місця події - його робочий (дослідницький) етап, який складається з двох стадій:

а) загальний огляд (статична стадія);

б) детальний огляд (динамічна стадія). Статична стадія має підстадії:

1. ознайомчо-орієнтаційну;

2. статично-оглядову (статичної стадії робочого етапу).

У ході ознайомчо-орієнтаційної підстадії статичного огляду слідчий:

• визначає межі огляду;

• визначає оптимальні методи огляду відповідно до ситуації;

• проводить орієнтовне та оглядове знімання.

На цій підстадії слідчий повинен насамперед зорієнтуватися на місці події.

Орієнтування проводиться за компасом, окрім того, доціль­но «прив'язати» місце події до декількох постійних орієнтирів, що є на місці (кут будинку, телеграфний стовп, окремо стояче дерево) - тут визначаються напрям і відстань від місця події до двох орієнтирів.

Межі території, що підлягає оглядові, слідчий визначає поки що тільки наближено, орієнтовно, оскільки в подальшому, за ходом огляду вони можуть бути розширені.

Після цього вибирається позиція для виконання орієн­товного та оглядового знімання і виконується фотографування.

Важливо правильно визначити початковий пункт, із якого починатиметься огляд, а також обрати потрібні метод і спосіб здійснення огляду.

Є два методи огляду - суб'єктивний та об'єктивний.

Суб'єктивний полягає в тому, що слідчий оглядає лише ті об'єкти, які були па уявному шляху руху злочинця, яких він, можливо, торкався, лише ті ділянки території, де найбільш імо­вірно виявлення слідів і речових доказів.

іншими словами, суб'єктивний метод - це вибірковий огляд .місця події.

Об'єктивний метод полягає в тому, що місце події оглядаєть­ся повністю, тобто провадиться суцільний огляд місця події.

Природно, що більш надійним і повним є об'єктивний метод огляду, однак в окремих випадках, коли огляд усієї площі місця події очевидно є недоцільним, можливим є суб'єктивний метод.

Якщо під час огляду застосовується об'єктивний метод, огляд виконується одним із трьох способів:

а) концентричним (від периферії до центра місця події, тоб- то слідчий рухається по спіралі, поступово звужуючи кола і на- ближаючись до центра);

б) ексцентричним (огляд проводиться від центра до перифе- рії, тобто рух слідчого відбувається у напрямку розгортання спіралі);

в) фронтального огляду (коли вся територія, що підлягає оглядові, ділиться па умовні смуги (ділянки), ширина (розміри) яких забезпечують належний огляд усієї смуги (ділянки) люди- ною, що рухається або по осьовій лінії, або човником).

Вибір того чи іншого способу огляду місця події повністю за­лі /Міть під конкретних обстании події.

Якщо на місці події є об'єкт, де можна пиявити найбільшу кількість слідів (такими об'єктами можуть бути,,-наприклад, труп, зламаний сейф, з якого злочинці виймали речі тощо), він береться за центр місця події, а тому огляд починається з нього

i відбуватиметься ексцентричним способом.

Коли такого об'єкта не існує, місце події зазвичай оглядаєть­ся концентричним способом - від периферії до геометричного центра.

Фронтальним способом оглядають видовжені у просторі або значні за площею ділянки місцевості.

І Ja практиці доволі часто має місце комбінація двох або на­віть усіх трьох способів огляду.

Виконавши загальпо-ознайомче орієнтування на місце огля­ду та вибравши найбільш прийнятний для конкретної ситуації метод і спосіб огляду, слідчий переходить до подальшої підста-дії статичної стадії робочого етапу огляду, тобто починає пра­цювати па місці події, оглядаючи об'єкти без їх переміщення, у статичному стані (статично-оглядова підстадія).

Слідчий вивчає та фіксує обстановку місця події, зовнішній вигляд і взаєморозміщення слідів та об'єктів, виконує вузлове і детальне фотознімання, складає необхідні креслення, плани та схеми, робить необхідні чорнові замітки для майбутнього про­токолу огляду.

Після того як характер і розташування об'єктів досліджено

ii зафіксовано, розпочинається (друга стадія робочого етапу - детальний огляд (динамічна стадія), під час якого:

• ретельно і детально оглядаються об'єкти, для чого вони мо­жуть бути зрушені з місця, перекинуті, повернуті тощо;

• вживаються заходи до розшуку й виявлення на місці події та па окремих об'єктах слідів злочину та злочинця;

• вибір об'єктів зі слідами, виконується відокремлення час­тини об'єкта зі слідами у тих випадках, коли неможливо вилу­чити весь об'єкт або отримати копії зі слідів;

фіксує негативні ознаки (обставини), якщо такі є;

- перевіряє дані загального огляду;

- виконує вузлове та детальне фотознімання в динаміці тощо. 11а практиці різкої межі між статичною та динамічною стаді­ями (між загальним і детальним оглядом) зазвичай немає.

Можливе чергування цих стадій, тобто коли слідчий, ви­явивши певний об'єкт, фіксує його у статичному положенні,

/(стально досліджує його в динаміці, виконуючи відповідні за­писи, а потім знову повертається до загального огляду інших об'єктів.

Завершальний (підсумковий) етап огляду місця події охоп­лює подальші дії, пов'язані з фіксацією ходу і результатів вико­паної слідчої дії, а саме:

• складання протоколу огляду та необхідних планів, схем, креслень;

• у разі потреби проводять дактилоскопування трупа, на­правлення його до моргу;

• упаковують об'єкти, вилучені з місця події;

• вживають заходи до збереження тих об'єктів, що мають до­казове значення, яких неможливо або недоцільно вилучати з місця події;

• розгляд слідчим і вирішення ним питань, пов'язаних із за­явами та клопотаннями, які надійшли від учасників огляду чи інших осіб щодо порядку проведення огляду та повноти точ­ності фіксації його перебігу у протоколі огляду місця події тощо (до цього етапу огляду ми дещо нижче ще повернемося, а поки що зупинімося на тактичних прийомах огляду місця події за­лежно від можливих слідчих ситуацій).