
- •Тема 6 криміналістична габітоскопія (описання та ідентифікація особи за ознаками і властивостями зовнішності та її елементів)
- •1. Поняття криміналістичного дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини (габітоскопія)
- •2. Класифікація ознак зовнішності людини та ії елементів
- •3. Методика опису ознак і властивостей зовнішності людини (словесний портрет)
- •4. Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини
- •5. Використання Інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи
- •6. Судово-криміналістичне дослідження ознак зовнішності людини
- •7. Деякі аспекти генотипоскопічного аналізу
- •Література
- •Тема 7
- •1. Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації
- •2. Класифікація криміналістичних обліків
- •3. Криміналістичні обліки та їх характеристика
- •4. Виведення дактилоскопічної формули
- •Література
- •Тема 8 загальні положення криміналістичної тактики і організації розслідування
- •1. Поняття, предмет, система та завдання криміналістичної тактики
- •2. Характеристика засобів криміналістичної тактики
- •3. Поняття і зміст організації та планування розслідування
- •План розслідування
- •4. Версія як логічна основа планування розслідування злочинів
- •Література
- •Тема 9 слідчий огляд
- •1. Поняття, види та принципи слідчого огляду
- •2. Огляд місця події а. Суть і завдання огляду місця події
- •Б. Етапи і стадії огляду місця події
- •В. Тактика огляду місця події: система прийомів
- •3. Фіксація результатів огляду місця події
- •4. Інші види слідчого огляду
- •Б. Слідчий огляд предметів
- •В. Огляд документів
- •Д. Огляд приміщень і ділянок місцевості поза місцем події
- •Е. Освідування (огляд живих осіб)
- •Тема 10 тактика обшуку і виїмки
- •1. Поняття обшуку і виїмки, їх об'єкти, завдання та види
- •2. Загальні тактичні правила обшуку
- •Література
- •Тема 11 тактика допиту
- •1. Поняття, види і завдання допиту
- •2. Підготовка до проведення допиту
- •3. Загальні положення тактики допиту
- •I. Залежно від характеру тарозповсюдженості застосу- вання:
- •1. За характером використання доказів у розслідуванні:
- •2. За характером взаємозв'язку доказів у кримінальній справі:
- •3. За характером демонстрації доказів на допиті:
- •5. За характером додаткових умов, що підсилюють вплив на допитуваного доказів, що пред'являються:
- •4. Тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •Б. Тактичні особливості допиту обвинуваченого ( підозрюваного )
- •В. Допит неповнолітнього
- •Г. Допит на очній ставці (зводах)
- •5. Характеристика окремих видів судового допиту
- •Література
2. Огляд місця події а. Суть і завдання огляду місця події
Одним із різновидів слідчого огляду є огляд місця події.
Це - один із процесуальних способів безпосереднього вивчення слідчим чи іншою особою, у провадженні якої перебуває кримінальна справа відповідного фрагмента (частини, ділянки тощо) матеріального мікросередовища - місця події та прилеглої до нього території.
Такий огляд може проводитися на будь-якій стадії розслідування, але завжди повинен бути виконаний невідкладно,- негайно, тільки-но виникла у слідчого потреба оглянути таке місце.
Тому цей найбільш складний і трудомісткий вид слідчого огляду, що має важливе значення для розслідування злочинів, називають невідкладною слідчою дією.
Отже, огляд місця події - це невідкладна слідча дія, що полягає в установленні, фіксації та дослідженні обстановки місця події, слідів злочину та злочинця, інших (фактичних) даних, на підставі яких у сукупності з рештою доказів можна робити висновок про механізм події та інші обставини розслідуваної події.
Необхідно розмежовувати два нетотожні поняття - місце події та місце злочину.
Місце події - приміщення або ділянка місцевості, у межах яких виявлено сліди вчинення злочину (викрадене майно, труп, частини трупа, схована злочинцем зброя тощо), хоча сам злочин міг бути вчинений в іншому місці.
Місце злочину - приміщення або ділянка місцевості (території), де безпосередньо було вчинено злочин, хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені і в інших місцях (одному чи декількох).
Інколи місце злочину і місце події можуть збігатися.
На початку розслідування слідчий ще не може знати точно, де було вчинено злочин, тобто чи є конкретне місце місцем злочину чи ні, а є тільки місцем події.
Однак у всіх випадках незалежно від того, в якому змісті чи контексті місце слідчого огляду розглядається, місце події -завжди середовище речей, слідів і відносин, унікальне сховище в комплексі надзвичайно різноманітної інформації.
Носіями цієї інформації можуть бути об'єкти (їх вигляд, стан, взаєморозташування тощо), які були тут до злочину і залишилися після нього.
Інформативно несучими є предмети і сліди, що з'явилися на місці події до злочину, хоча раніше їх там не було.
Настільки ж інформативним є відсутність певних елементів матеріального середовища, які мали би бути на цьому місці, якби не сталося на ньому відповідної події.
Огляд місця події та його обстановки становить собою вивчення й фіксацію таких об'єктів (дослідження):
- рельєфу місцевості, природних і штучних меж місця події;
характеру та розташування приміщення, навколишніх будов, шляхів підходу і відходу від нього, а також перепон на цих шляхах;
просторового розташування тамтешніх предметів, їх розміщення між собою та відстаней між ними;
розміщення предметів під кутом зору їх цивільного призначення та положення під час звичного використання;
слідів злочину і злочинця;
відсутності необхідних за конкретної звичної обстановки предметів, речей, слідів тощо;
наявність предметів, речей, слідів, які за конкретної закономірної обстановки є чужорідними, незвичними, нетиповими, а сам факт виявлення їх за такої обстановки є незвичним.
Останні дві групи фактичних даних належать до категорії негативних обставин.
Негативні обставини - реальні явища у вигляді матеріальних відображень (хоча можуть проявлятись і як ідеальні відображення у вигляді специфічних показань чи поведінки) певних супутніх злочинним діянням процесів, які своєю наявністю чи відсутністю на місці події, за своїм розміщенням, локалізацією або іншими суттєвими ознаками не відповідають установленим фактичним даним, суперечать механізмові розвитку події.
Негативні обставини можуть виникати внаслідок випадковостей, помилкових діянь злочинців чи інших учасників події, або ж навіть навмисних дій осіб, заінтересованих у протидії розслідуванню.
Саме негативні обставини є особливо цінними для викриття цих інсценувань злочинів, тобто штучного створення особою, заінтересованою у відповідному (бажаному для неї) завершенні розслідування, обстановки, що не відповідає події, яка фактично сталася на цьому місці.
Інсценування може мати таку мету:
створити видимість учинення на певному місці іншого злочину, з тим щоби приховати ознаки справжньої події (наприклад, створення обстановки розбійного нападу для приховання вчиненого розкрадання);
створення видимості перебігу події, що не має кримінального характеру, з тим щоби приховати ознаки злочину (наприклад, інсценування самогубства або нещасного випадку, щоби приховати вбивство);
створення видимості вчиненого злочину для приховання фактів аморальної поведінки, безпечності, халатності та інших вчинків, які не мають кримінального характеру (наприклад, інсценування обстановки крадіжки документів, хоча реально мала місце їх втрата);
створення у слідчого помилкового враження, уяви про окремі деталі фактично вчиненого злочину або про окремі елементи його складу (наприклад, інсценування вчинення злочину іншою особою, з іншою метою, мотивом).
Завданнями огляду місця події можуть бути:
вивчення й фіксація обстановки місця події з метою з'ясування характеру і механізму події;
виявлення і вилучення слідів злочину, які в подальшому можуть слугувати речовими доказами у справі;
з'ясування ознак, що характеризують осіб, учасників учинення злочину (їхня кількість, наближений вік, фізичні дані, наявність у них певних звичок, навичок, психічних відхилень, а також обізнаності їх про життєвий устрій, розпорядок роботи п оте рі і і л о го то і по);
фіксація особливостей, притаманних потерпілому чи іншим об'єктам посягання;
встановлення обставин, що відображають об'єктивну сторону злочину: час і спосіб його вчинення, дії злочинця на місці події, наслідки злочину, наявність зв'язків між діями злочинця та його наслідками;
виявлення ознак, що вказують на мотиви й цілі вчиненого злочину;
з'ясування обставин, що сприяли вчиненню злочину.
Дослідженням (оглядом) місця події можуть бути зібрані дані, які па рівні припущення або категоричного висновку дають підстави вважати про таке:
чи було вчинено злочин, чи ні, якщо так, то якого саме виду?
чи є це місце місцем учинення злочину?
час учинення досліджуваної події;
що є об'єктом злочинного посягання (предметом злочину)?
чи є жертви події, хто вони?
мета, мотиви злочину;
який механізм і спосіб учиненого, які дії вчинив злочинець, до яких наслідків вони призвели?
відомості про злочинця (злочинців): їхні кількість, стать, вік, антропологічні дані, шляхи прибуття на місце події та відходу з нього; -
чи є якийсь зв'язок між злочинцем і його жертвою, чи захищався потерпілий?
як поводили себе на місці події злочинець і жертва? У якій послідовності діяв злочинець?
які знаряддя, інструменти та інші засоби використовувались у ході вчинення злочину та приховання його наслідків (якщо таке мало місце)?
12) що викрадемо, знищено, пошкоджено?
чи використовувався злочинцем транспорт для прибуття на місце події та ного залишення?
які сліди на тілі, одязі, взутті та інших речах злочинця могли утворитися під час учинення ним злочину на огляданому місці?
хто міг бути очевидцем учиненого або кому може бути відомо про обставини вчиненого, злочинця, потерпілого тощо?
Цілеспрямованому, продуктивному пошукові носіїв інформації на місці події під час огляду енрия^:
- уявне відтворення стану иередкримінальпої обстановки місця події;
- встановлення його фактичного стану на момент огляду;
- визначення на основі порівняння моделей перед- і пост-криміпального стану обстановки змін, що мали місце у зв'язку із вчиненим діянням.
Ці аміни в огляді обстановки місця події можуть виражатись у:
- слідах-падлипіках (того, що тут з'явилось як наслідок дій і чого не було до події);
- слідах - відсутності чогось, що мало б бути, але чого немає;
- слідах - змінах співвідношень між матеріальними об'єктами місця події (зміни положення об'єкта тощо);
- інші типи слідів - носії видозміни обстановки місця події. Під час огляду місця події використовуються у комплексі
різноманітні методи пошуку й пізнання (спостереження, вимірювання, моделювання, експеримент, ідентифікація, аналіз, синтез, аналогія тощо) та спеціальні методи, а також технічні засоби, методики пошуку, фіксації, вилучення, попереднього доел і джеиня об'єкті в.
Під час огляду місця події, як ніде інде, виявляються витребуваними правова і криміналістична підготовленість особи, яка провадить цю слідчу дію, її організаційпо-управлінські здібності, знання і досвід.