Література

Бандура О. А., Лукашевич В. Т. Криминалистическая версия: гносе­ологический, логический и психологические аспекты.- К., 1991.

Белкин Р. С, Лифшиц Е. М. Тактика следственных действий.- М., 1997.

Гаев О. Я. Тактика следственных действий.- Воронеж, 1992.

Гахин В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики: Лекция.- К., 1999.

Глазырин Ф. В. Психология следственных действий.- Волгоград, 1983.

Гончаренко В. Г., Сокирап Ф. М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві.- К., 1994.

Гусаков А. Н., Фелющенко А. А. Следственная тактика.- Сверд­ловск, 1991.

Зеленский В. Д. Организация расследования преступлений.- Крас­нодар, 1991.

Зеленский В. Д. Организация расследования преступлений. Кри­миналистические аспекты,- Ростов н/Д, 1989.

Комиссаров В. И. Научные, правовые и нравственные основы следственной тактики,- Саратов, 1980.

Комиссаров В. И. Теоретические проблемы следственной такти­ки.- Саратов, 1987.

Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: теория и тенденции.- X., 1997.

Михальчук А. Е. Тактические комбинации при производстве след­ственных действий.- Саратов, 1991.

Планирование расследований преступлений отдельных видов.-Волгоград, 1992.

Поташник Д. П. Криминалистическая тактика,- М., 1998.

Рохлин В. И. Планирование расследования.- Л., 1980.

Шепитько В. Ю. Теоретические проблемы систематизации такти­ческих приёмов в криминалистике.- X., 1995.

Тема 9 слідчий огляд

1. Поняття, види та принципи слідчого огляду

Слідчий огляд є однією зі слідчих дій, яка належить до кате­горії матеріально-невербальних, інколи невідкладних, процесу­альних способів дослідження матеріальних об'єктів у кримі­нальних справах через безпосереднє прийняття особою, у про­вадженні якої перебуває справа, їхніх ознак за допомогою своїх органів чуття і з використанням інструментальних та експери­ментальних засобів.

За його допомоги може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

Метою (завданнями) огляду є:

1. виявлення слідів злочину і речових доказів;

2. з'ясування обставин події;

3. побудова версій про подію злочину та його учасників;

4) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення зло- чину, з метою організації організаційно-розшукових заходів і подальших слідчих дій.

Слідчий огляд - це передбачена статтями 190-192,195 КПК України слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті, дослідженні й фіксації слідчим об'єктів з метою виявлення слі­дів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин роз­слідуваної події.

Об'єктами слідчого огляду можуть бути:

• будь-які фрагменти матеріального середовища (місце по­дії, приміщення, ділянка місцевості, що не є місцем події, ділян­ка дороги тощо);

• речові об'єкти (трупи людей, тварин, знаряддя злочину, одяг злочинця, документи та ін.);

• матеріально фіксовані сліди (сліди рук, ніг, транспорту, знарядь зламу тощо);

• тіло живої людини - за умови проведення спеціального різновиду слідчого огляду, яким є освідування особи.

Речові об'єкти, матеріально фіксовані сліди можуть бути виявлені та попередньо досліджуватись у ході проведення об­шуку, виїмки, огляду того місця, де їх виявлено.

1 все ж, самостійний і ґрунтовніший огляд таких об'єктів є необхідним, і такий обов'язково повинен проводитись у межах самостійної процесуальної дії - огляду предметів і речей, що відбувається в кабінеті слідчого, куди вони доставляються.

Але частіш за все об'єкти слідчого огляду виявляються і досліджуються в межах огляду місця події.

Існує декілька класифікацій видів слідчого огляду.

> За об'єктом огляду слідчий огляд поділяється па:

а) огляд місця події;

б) зовнішній огляд трупа поза місцем події;

в) огляд предметів, транспортних засобів;

г) огляд документів і поштово-телеграфної кореспонденції;

д) огляд тварин та їхніх трупів;

с) огляд ділянок місцевості і приміщень поза місцем події; є) огляд тіла живих осіб.

> За часом виконання або за послідовністю виконання слідчий огляд поділяється на:

а) першочерговий (первинний),

б) повторний.

> За обсягом виконання слідчий огляд поділяється на:

а) основний;

б) додатковий.

> За факультативним (необов'язковим) суб'єктивним скла­дом слідчий огляд поділяється на:

а) огляд із залученням свідка;

б) із підозрюваним (обвинуваченим);

в) з потерпілим;

г) із залученням спеціаліста;

д) із прокурором, адвокатом підозрюваного (обвинувачено- го) тощо.

> Залежно від стадії, па якій проводиться слідчий огляд:

а) огляд па стадії порушення карної справи;

б) огляд, під час провадження дізнання;

в) власне слідчий огляд;

г) огляд на стадії судового слідства.

> За способом виконання безпосередньо робочої стадії огляду:

а) ексцентричний або концентричний огляд;

б) суцільний або вибірковий;

в) фронтальний, за ділянками, човником (човниковий спосіб огляду).

Ще можна поділяти: за видом фіксації результатів та пере-бігу огляду: а) огляд із вербально-графічним способом; б) гра­фічний у поєднанні з иаглядио-образним; в) вербально-графіч­ний, у поєднанні з предметним способом тощо (інші поєднан­ня); за обумовленістю виконання: а) невідкладний та б) плано­вий; за суб'єктами виконання: а) слідчо-оперативпою групою, б) слідчим.

Повторний огляд проводиться у тих випадках, коли (первин­ний) огляд:

• відбувався за несприятливих умов (під час інтенсивних ат­мосферних опадів, вночі тощо), через що важливі для встанов­лення істини сліди, ознаки, предмети тощо могли залишитися не виявленими;

• був проведений з якихось причин недоброякісно, а саме: а) не досліджувалися суттєві для справи обставини; б) не залу­чались особи, які володіють спеціальними знаннями, а їхня участь була необхідною.

Додатковий огляд проводиться тоді, коли в ході подальшого розслідування встановлюється, що окремі об'єкти під час ос­новного огляду повністю були не оглянуті або оглянуті не­достатньо якісно чи ретельно.

У цьому разі оглядаються лише ті об'єкти, для огляду яких власне і проводиться ця слідча дія, без повторного огляду рані­ше оглянутих об'єктів.

У правоохоронних органах України огляди виконують слід­чі, працівники органів дізнання.

В огляді може взяти участь або навіть виконати його само­стійно прокурор, а також начальник слідчого підрозділу.

На стадії судового слідства огляди виконуються судом (суд­дею). Слідчий огляд проводиться завжди із залученням не мен­ше двох понятих (а в суді - всім складом суду).

Попри наявність певних особливостей кожного різновиду слідчого огляду, всі вони провадяться з дотриманням певних спільних засад (принципів) (окрім дотримання відповідних принципі в судоч ииства).

1. Принцип єдності (спільності) керівництва оглядом, єдинозверхність у проведенні огляду.

2. Своєчасність (або невідкладність).

3. Об'єктивність (неупередженість).

4. Повнота огляду.

5. Планомірність (системність).

6. Цілеспрямованість.

7. Задоволення потреби у використанні науково-технічних засобів, методів і допомоги спеціалістів та громадськості.

8. Безпечність проведення слідчого огляду.

9. Залучення до огляду працівників оперативних підрозділів і використання інформації, отриманої оперативним способом.

10. Дотримання криміналістичних правил поводження з оглядуваними об'єктами.

Під принципом єдиного керівництва у проведенні слідчого огляду розуміють те, що за чинним законом керівництво огля­дом покладається па особу, у провадженні якої перебуває кримінальна справа, або кому, за дотримання процедури, дору­чено його провадження (за окремим дорученням саме ці особи -слідчий, працівник органу дізнання, прокурор, суддя (суд) не­суть повну відповідальність за результати процесуальної дії).

Всі інші особи, зокрема й керівники правоохоронних органів, якщо вони присутні на слідчій дії, повинні виходити з того, що відповідальність за результат огляду несе той, кому доручено проведення огляду і хто його реально проводить, а не вони.

Тому завдання керівних осіб - не заважати слідчому, а забез­печити йому необхідну допомогу, створити нормальні умови для його діяльності.

Недотримання цього правила може призвести до неузго­дженості дій учасників огляду (а керувати ними повинен лише слідчий), до зміни обстановки, безповоротного знищення слідів злочину, втрати слідів і предметів, що мають доказове значення.

Принцип єдиного керівництва оглядом реалізується в прак­тику законами (КПК, про міліцію, прокуратуру, СБУ, опера-тивно-розшукову діяльність тощо) і підзаконними норматив­но-правовими актами відповідних правоохоронних органів, якими закріплюються відповідні положення та інструкції по-стійподіючим оперативно-слідчим групам.

Ці групи створено для оперетивного розслідування подій, що містять ознаки злочинів.

Групи очолюються керівниками правоохоронних органів, але слідчий, що входить до складу таких груп, залишається тут самостійною процесуальною фігурою.

Він самостійно здійснює огляди, керує діями інших учас­ників і несе персональну відповідальність за результати всієї роботи.

Якщо ж в огляді беруть участь прокурор або начальник слід­чого підрозділу, то звичайно вони можуть взяти на себе функ­цію виконання цієї дії.

У такому разі вони нестимуть повну відповідальність за перебіг і результати огляду та від свого імені складають протокол.

Коли ж ці особи лише присутні на огляді, а огляд виконуєть­ся слідчим, тоді він самостійний у виборі тактичних засобів і методів.

Прокурор чи інший начальник не підмінюють слідчого, а ли­ше надають йому практичну допомогу.

Своєчасність огляду. Ця тактична вимога має на меті забез­печення максимального збереження до моменту огляду обста­новки та об'єктів, що безпосередньо впливає на ефективність і результативність цієї слідчої дії.

Саме тому вимога про своєчасність часто переростає у вимо­гу про невідкладність проведення огляду, особливо місця події.

Огляд місця події здійснюється негайно після отримання по­відомлення про подію злочину, у будь-який час доби.

Огляд може бути відкладений через несприятливі умови (неможливість прибуття, відсутність транспорту, стан погоди), але з обов'язковим розпорядженням про охорону місця події.

Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформа­ції про подію та оперативність у здійсненні розшукових заходів.

Об'єктивність (неупередженість) огляду. Під об'єктив­ністю розуміють:

• дослідження і фіксацію всього виявленого лише в тому вигляді, в якому це було в дійсності (насправді);

• неприпустимість у протоколі висновків, оцінок і припущень слідчого, оперативного працівника чи інших учасників огляду.

Іншими словами, об'єктивність огляду означає всебічне до­слідження всієї обстановки, слідів і речових доказів, без жодної упередженості в оцінюванні виявлених і зафіксованих даних.

Повнота огляду обумовлює таке проведення цієї слідчої дії, за якого всі частини, сторони, ознаки об'єкта, що має стосунок до справи, яка розслідується, будуть виявлені з подальшим до­слідженням і належним відображенням у протоколі огляду та додатках до нього.

Під час огляду (особливо місця події) слідчий виходить із первинної інформації про подію, отриманої після прибуття на місце огляду, а також із тих версій, що виникають під час огляду.

Таких версій може бути декілька, і згідно з кожною має здійснюватися огляд.

Не можна перебувати в полоні однієї з версій, хоч би якою правдоподібною вона була, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази.

Треба виходити також із контрверсій. які дозволяють давати інше тлумачення події, що мала місце, пам'ятати про можливі інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події.

Повнота огляду, крім того, що вона орієнтує на всебічне до­слідження об'єктів сприйняття, неприпустимість прогалин, мак­симальну ретельність і скрупульозність огляду, означає ще й та­кий рівень огляду об'єктів, який унеможливить необхідність повторного огляду з мотиву недостатності початкового.

Хоч би як ретельно було проведено повторний чи додат­ковий огляд, він не може заступити початковий (основний), оскільки за часом більш віддалений від досліджуваної події.

Під впливом несприятливих метеорологічних, технічних за­собів, сторонніх людей, тварин, комах об'єкт огляду видозміню­ється або навіть нищиться. Наслідок - утрата криміналістично з н ачу п юї і иформ а ці ї.

Планомірність (системність) огляду означає чітку впо­рядкованість, найбільш логічну послідовність дій під час слід­чої дії. Конкретно це виражається:

• в об'єктивному аналізі отриманої інформації; визначенні завдань, що вирішуються проведенням слідчої дії, а також послідовності та засобів їх вирішення;

• у визначенні та черговості конкретних дій та операцій;

• у чіткій розстановці, розподілі наявних сил і засобів.

Іншими словами, планомірність означає: визначення поряд­ку огляду, його меж, послідовності пересування територією або приміщенням, що оглядається, а також визначення об'єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв'язку з по­дією злочину, обрання потрібних методів огляду (ексцентрич­ний, концентричний тощо); визначення обставин, за яких сталася подія, зміни в розташуванні різних об'єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а та­кож сліди, залишені цими знаряддями; концентрування уваги слідчого також па речових доказах, виявлення яких пов'язано з подією злочину.

Цілеспрямованість як принцип полягає в тому, що проведен­ня цієї слідчої дії відбувалося під кутом певних версій, а не хао­тично (методом спроб і помилок), націлених на пошук певних ознак і на з'ясування гіпотетично припущених обставин.

Цілеспрямованість обумовлюється пошуковим характером огляду.

Принцип використання під час слідчого огляду науково­технічних засобів, методів і допомоги спеціалістів та гро­мадськості.

Під час огляду необхідно максимально використовувати на­уково-технічні засоби, що рекомендуються криміналістикою.

Насамперед, треба мати повністю укомплектовану валізу слідчого, фотоапарат із запасними фотоплівками та імпульс­ною лампою.

Правоохоронні органи, їхні чергові частини там, де вони створені, оснащені спеціальними пересувними криміналістич­ними лабораторіями (ПКЛ).

Це - закриті машини (книги), укоплектоваиі всім необ­хідним для роботи поза межами лабораторії, в польових умовах.

Застосовуючи науково-технічні засоби і методи під час огля­ду, слід дотримуватися загальних тактичних правил:

• вибір технічних методі ві засобів визначається з урахуван­ням мети, характеру та особливостей виконуваного огляду, особливостей об'єктів, для виявлення, дослідження й фіксації яких вони застосовуються;

• застосовувані слідчим технічні засоби і методи не повинні видозмінювати властивості досліджуваних об'єктів.

Використання криміналістичної техніки для попереднього дослідження доказів па місці їх виявлення допустимо лише в межах, що забезпечують цілісність, незмінність цих об'єктів і можливість їх подальшого експертного дослідження;

• науково-технічні засоби і методи треба використовувати, наскільки це можливо, комплексно, не обмежуватися застосу­ванням лише певного одного методу або засобу;

• перш ніж застосовувати певний технічний засіб, метод, до­цільно викопати робочий експеримент, щоб упевнитись у його безпеці, ефективності та придатності для застосування в кон­кретних умовах;

• застосування науково-технічних засобів і методів повинно ґрунтуватися па неухильному дотриманні законності й регла­ментуватися процесуальними нормами та незаконними актами.

Застосування під час огляду сучасних технічних засобів ви­магає спеціальних знань.

Тому експертні (оперативио-технічиі) підрозділи мають у своєму штаті кваліфікованих спеціалістів.

Спеціаліст - кваліфікований помічник слідчого. І наскільки широко він реалізовуватиме свої можливості, настільки ви­сокою може бути якість огляду.

Спеціаліст може звернути увагу слідчого на обставини, які останньому важко помітити у специфічних умовах.

Він допомагає якісно вилучати об'єкти, що мають доказове значення, ділиться судженнями про механізм і причини утво­рення тих або інших слідів, сприяє конструюванню обґрунтова­них версій.

За деякими винятками, зазначеними в законі, вирішення пи­тання про залучення спеціаліста до слідчого огляду залишено на розгляд слідчого.

Адже важко перелічити всі ситуації, коли треба залучати до слідчого огляду спеціаліста.

Можна резюмувати, що участь спеціаліста потрібна тоді, коли під час слідчого огляду можуть трапитись об'єкти, спогля­дання, дослідження або фіксація яких вимагає спеціальних знань, що відсутні у слідчого.

Громадськість може брати участь у слідчому огляді як у про­цесуальних, так і в непроцесуальних формах.

У першому випадку мається на увазі, зокрема, виконання обов'язків понятих під час огляду.

У другому, наприклад,- повідомлення про відомості, що ста­новлять слідчий інтерес, участь в огляді значної за розмірами території, в охороні місця огляду, у фізичному пошуку об'єктів на місцевості та деяких інших допоміжних дій.

Використання під час огляду допомоги працівників опе­ративних підрозділів та інформації, отриманої оператив­ним способом.

Ця засада - окремий випадок використання оперативних сил і засобів у розкритті злочинів.

Існують два напрями їх використання під час слідчого огляду.

Перший - використання оперативних можливостей для отримання додаткової інформації про характер події, осіб, до неї причетних, місце та ознаки об'єктів, що мають значення для справи.

Така інформація дає слідчому можливість побудувати нові версії та перевірити вже сконструйовані, дозволяє виявити й закріпити важливі сліди і предмети, які можуть стати доказами у справі.

Другий - використання оперативних сил безпосередньо під час слідчого огляду.

На підготовчому етапі огляду (про що буде йти мова) опера­тивному працівникові доцільно доручити: підібрати понятих, забезпечити охорону огляданих об'єктів (особливо місця події), вжити заходів до попередження і локалізації негативних на­слідків, забезпечити явку осіб, що виявили злочин, виклик спе­ціалістів, підбір допоміжного персоналу (охорони, кругового оточення тощо) та деякі інші організаційні заходи.

На основному етапі огляду треба вжити заходів для збере­ження виявлених слідів, з'ясувати, які об'єкти є на місці огляду, який стосунок вони мають до справи.

Якщо під час огляду місця події (одного з основних видів слідчого огляду) виникла потреба переслідування злочинця «по гарячих слідах», тоді ця операція також доручається опера­тивним працівникам.

На прикінцевому етапі необхідно вжити заходів до збере­ження тих матеріальних носіїв та інформації, вилучення яких з місця огляду не є можливим. ¹

Безпечність огляду досягається:

• правильною організацією огляду;

• чітким розподілом функцій між його учасниками;

• умінням використовувати знання спеціаліста - вибухови-ка (піротехніка), балі ста (зброяра), пожежника, хіміка, спеціа­ліста у галузі радіоактивних матеріалів тощо;

• своєчасним залученням до огляду кінолога зі службово-розшукною собакою для виявлення вибухових пристроїв, пошу­ку злочинців, які переховуються на місці огляду, для пересліду­вання злочинців за слідами ніг;

• правильним використанням криміналістичних засобів і ме­тодів (наприклад, категорично забороняється вести пошук само­робних вибухових пристроїв за допомоги щупів, оскільки ним можна зачепити і привести в дію вибуховий механізм).

Принцип дотримання криміналістичних правил пово­дження з об'єктами огляду.

Важливість цього положення пояснюється тим, що саме під час огляду реалізуються всі ті рекомендації, які стосуються ви­явлення, збереження, дослідження і фіксації матеріальних слі­дів злочину, що залишаються на різноманітних об'єктах.

До таких рекомендацій відносять:

• перед тим як виявлений об'єкт брати в руки і оглядати його за допомоги технічних засобів, необхідно оглянути його візуально, сфотографувати, описати і по можливості вивчити на місці виявлення;

• забороняється нищити об'єкт або видозмінювати його по­чатковий стан до візуального вивчення;

• із об'єктів обов'язково беруться зразки пахучих речовин;

• на об'єкті забороняється робити написи, замітки (поміт­ки), умовні знаки тощо;

• для виявлення деяких об'єктів (слабкопомітних, мікро­об'єктів, мікросліділ тощо) необхідно застосовувати збільшу­вальні прилади і створювати відповідні умови освітлення;

• об'єкти, якщо це можливо, вилучаються в натурі;

• дослідження об'єкта повинно проводитися за принципом від загального до окремого;

• упаковка об'єкта має забезпечувати його повну цілісність і збереження.

Перед тим як перейти до тактики проведення окремих видів слідчих оглядів, є сенс зупинитися на деяких спільних момен­тах, характерних для всіх видів оглядів.

До таких належить питання про учасників огляду.

Відповідальним за проведення огляду, як уже наголошу­валось, є слідчий чи інша особа, у провадоюенні якої перебуває справа або якій доручено виконання цієї слідчої дії.

Якщо у зв'язку з подією злочину огляд розпочав оператив­ний працівник, а під час огляду прибув слідчий цього ж відом­ства, керівництво слідчими діями переходить до слідчого.

Оперативний працівник у цій ситуації викопуватиме дору­чення слідчого.

Наступна група учасників - працівники міліції та спеціалісти.

Працівники міліції забезпечують охорону та дисципліну на місці проведення слідчої дії, допомагають у встановленні свід­ків та очевидців.

Вживають оперативних заходів до виявлення й затримання підозрюваних, установлення потерпілих, обмінюються інфор­мацією, отриманою в ході огляду, вирішують разом зі слідчим інші завдання.

Про роль і значення спеціалістів уже йшла мова.

Вони покликані допомагати слідчому у вирішенні питань, що вимагають спеціальних знань у тих чи інших сферах науки, техніки, мистецтва.

Третя група учасників - особи, присутні па огляді.

Це - поняті та представники закладів, установ, організацій, у яких проводиться огляд.

Участь понятих регламентується законом: ними можуть бу­ти особи, не зацікавлені в результатах розслідування справи, які здатні за своїм інтелектом і фізичними можливостями сприймати й розуміти значення всіх лій, виконуваних під час слідчого огляду.

Лом ne відчувати труднощів із підбором понятих у безлюд­них місцевостях, а також щоб не допустити залучення до справи понятими заінтересованих осіб і завчасного розголошення да­них про хід розслідування, а саме огляду, понятих доцільно під­бирати до початку слідчого огляду (особливо до виїзду на місце події).

Присутність представників юридичних осіб, на території яких проводиться огляд, бажано тому, що вони можуть дати пояснення, падати необхідні документи, провести до потрібного місця, відкри­ти приміщення, організувати допоміжні роботи, надати іншу до­помогу.

Четверта частина учасників - потерпілі, свідки, підозрювані, обвинувачені та захисники.

Перелічені учасники кримінального процесу можуть бути корисними і необхідними хоча б тому, що вони більше за інших обізнані про об'єкт огляду, а також тому, що частина з них має бажання допомогти слідчому встановити істину, виконати ро­боту без порушень закону тощо.

Захисник допускається до огляду тільки після його вступу у справу, він має право:

• робити зауваження щодо ходу огляду, повноти і правиль­ності складання протоколу та додатків до нього;

• заявляти клопотання про занесення до протоколу даних, що мають значення для справи, які виявлені у ході огляду і чо­мусь не занесені слідчим до протоколу та ін.

П'ята група учасників - допоміжний персонал.

Його завдання - надавати технічну допомогу: розбирання завалів, розкопки, водолазні роботи - огляди, охорона місця тощо.