2 За формою та виникнення основних цехів всі підприємства можуть бути класифіковані на:

а) технологічно спеціалізовані, коли виконуються певні технологічні операції (наявність ливарного, ковальсько-штампувального, механічного, складального цехів). Технологічна структура використовується переважно на підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва з різноманітною та нестійкою номенклатурою продукції;

б) предметно спеціалізовані, коли випускається конкретний продукт (предмет). При предметної структурі основні цехи підприємств, їхні ділянки будуються за ознакою виготовлення кожним з них певного виробу або який-небудь з його частин або певної групи деталей. Предметна структура використовується на підприємствах великосерійного та масового виробництва з обмеженою номенклатурою та значними обсягами продукції;

в) змішані, т. передбачають як поєднання технологічної так і предметної спеціалізації.

3 В залежності про наявності основних і допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурою виробництва. Підприємства з комплексною виробничою структурою мають всю сукупність основних та допоміжних цехів, а зі спеціалізованою структурою - лише їх частину.

При цьому підприємства з спеціалізованою структурою поділяють на:

- підприємства механоскладального типу, які випускають продукцію з деталей. вузлів і агрегатів, що виготовляються на інших підприємствах;

підприємства заготовленого типу, що спеціалізуються на виробництві заготовок;

- підприємство спеціалізоване на виробництві окремих деталей.

Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів. Головним з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місцезнаходження підприємства.

Побудова раціональної виробничої структури підприємства здійснюється в наступному порядку:

- встановлюються число цехів, учасників підприємства, їх потужність у розмірах, забезпечують заданий випуск продукції;

- розраховуються площі для кожного цеху і складу, визначається просторові розташування в генеральному плані підприємства;

- плануються всі транспортні зв'язки всередині підприємства, необхідні впливу комунікацій;

- намічаються найкоротші маршрути пересування предметів праці по ходу виробничого процесу.

До складу будь-якого підприємства входять не тільки виробничі підрозділи, а й відділи апарату управління, організації культурно-побутового призначення. Тому поряд з виробничою існує загальна структура підприємства. Типова загальна структура підприємства зображена на малюнку.

Підприємство очолює директор. Він здійснює керівництво підприємством у цілому.

Першим заступником директора є головний інженер. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає вдосконалення техніки і технологи виробництва.

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст (заступник директора з питань економіки). Він відповідає за організацію планової роботи підприємства. Відділи, які знаходяться у його підпорядкуванні, здійснюють контроль за виконанням завдань, проводять аналіз діяльності підприємства. У його компетенції також вирішення фінансових питань, організації праці та заробітної плати.

Головним завданням начальника виробництва є забезпечення виконання планів підприємства. З цією метою начальник виробництва та виробничий відділ, який знаходиться у його підпорядкуванні, розробляють оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечують ритмічну роботу, здійснюють контроль і регулювання виробничого процесу.

Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, реклами, а також матеріально-технічного забезпечення виробництва покладаються на заступника директора з комерційних питань.

Заступник директора з кадрів і соціальних питань відповідає за реалізацію кадрової політики підприємства.

 

Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, реклами, а також матеріально-технічного забезпечення виробництва покладаються на заступника директора з комерційних питань.

Заступник директора з кадрів і соціальних питань відповідає за реалізацію кадрової політики підприємства.

Декілька підрозділів апарату управління підприємства підпорядковується безпосередньо директору. Облік виробництва, контроль коштів, використання балансів, розрахунки з працівниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Функції контролю якості продукції, запобігання браку, розробки та впровадження систем управління якістю здійснює відділ технічного контролю. Реалізацію діловодства на підприємстві, а саме прийом та реєстрацію вхідної документації, облік, розподіл, організацію внутрішнього документообігу, відправлення та зберігання документів забезпечує канцелярія.

Директору підприємства також безпосередньо підпорядковуються начальники цехів, які здійснюють технічне та господарське керівництво відповідним цехом.

Промислові підприємства, що спеціалізуються на виробництві складних і трудомістких видів продукції, складаються, як правило - з десятків цехів, лабораторій, відділів.

Для того, щоб кожен працівник, що займає робоче місце в будь-який відрізок часу робив те, що необхідно іншим і всьому підприємству в цілому, потрібні керуючі органи, на які покладається визначення довгострокової стратегії, координації та контроль поточної діяльності персоналу, а також найм, оформлення і розстановка кадрів.