
- •Українська демонологія
- •Розділ 1 Походження української демонології
- •Розділ 2 Ієрархія демонічних сил
- •Розділ 3 Демонічні істоти України
- •3.1. Прислів`я, приказки та вислови про демонів
- •3.2. Легенди та перекази про демонічних істот Про вівчара та повітрулю
- •Про те, як чоловік злидні у ріжок загнав.
- •Про те, як чоловік злидні у діжку посадив
- •Змагання із нечистою силою
- •3.3. Лихі сили в творах українських письменників
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Р ядові біси
- •Д ванадцятикрилка ш естикрила
3.1. Прислів`я, приказки та вислови про демонів
Приказки та прислів`я
«Тату, тату, лізе Чорт у хату» — «Дарма, синку, аби не москаль»
Коли Чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали
Варив Чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся
Баба з воза – коням легше
Не пхай Бабі пальця в рот
У Баби язик, як у Чорта мітла
Чорт і Баба – одна рада
Не такий страшний Чорт, як його малюють
Біда Біду породила, а Біду – Чорт
На темного мужика пре злиднів толока
Розжилась голота коло болота
Біда як іде до кого в гості, то з собою і Злидні бере
Цур тобі, пек
Біда в хату, а господар із хати
Біда не приходить сама
Як чоловіка Блуд візьме, то і серед села дороги не знайде
Біда Біду перебуде – одна мине, друга буде
Біди не треба шукати, - сама прийде до хати
Чоловіка Біда пасе
Біда Біду родить
Аби болото, а Чорт знайдеться
У старій печі сам Чорт палить
У тихому болоті Чорти водяться
Піп у дзвін, а Чорт у клепало
Де жінка рядить, там Чорт сидить
Де Дідько не зможе, там Бабу пошле
Вислови
До гаспида — дуже багато (лайливо)
Дідько знає – важко сказати, невідомо, не знати.
Дідька лисого – нізащо, ніколи.
Якого Дідька? – чого?, чому?
Арідник го знає – чорт його знає
Якого антипка? – якого біса?
Баба з воза – коням легше
Вішати на кому здохлих псів – перекладати свою вину на іншого
Нехай його Злидні поб`ють – побажання недоброго
Лихо його принесло – нераді гостю
Вже якесь Лихо сунеться до хати – нераді гостю
Лихо мене засліпило – зробив не думаючи
Лихо б тебе побило (побила б тебе лиха година)– побажання зла
А Мара його знає – хто зна
Хай йому Грець – прокляття
Грець тебе побий – прокляття
Зайшли Грець його знає куди
Бодай тебе Трясця трясла
Трясця твоїй матері
Лихий поплутав
Якого Дідька прешся – чому сюди йдеш
Іди хоч до Дідька в зуби – йди куди хочеш
Який Диявол (Чорт) його приніс – небажаний гість
Сто Чортів на тебе (звідси осточортіти) – прокляття
Із Чорта гарний, хитрий із Біса, із Чорта багатий – найвищий ступінь
Чорта з два – не можна
Чорти його батька, туди ж Чорту, стонадцять Чортів, Чорт би тебе знайшов, а сто Чортів, чорт його знає, хай йому Чорт - чортихатися.
3.2. Легенди та перекази про демонічних істот Про вівчара та повітрулю
Улітку юнак-вівчар повертавсь опівночі до себе в колибу. На озері він зненацька побачив повнісінько дівчат незвичайної краси. Одна з них особливо його приголомшила. Наступного разу, за порадою старого вівчара, він заховався на тому ж місці в мох і украв крила своєї коханої. Повітрулі не змогли його здогнати, а кохана прийшла до його колиби. Він одружився з нею. Народився хлопчик. Одного разу чоловіка не було, і повітруля вкрала свої крила, хоча старий вівчар радив їх спалити на вогнищі. Вона й відлетіла до своїх подруг — вітряних жінок не зміниш. Вони, як вовки, все в ліс, у шкоду тобто дивляться. Дуже тужив за нею вівчар, не знаходив собі місця. Нарешті він залишив побратимів-вівчарів і пішов у ліси шукати дружину. І знайшов у печері, з сином. «Іди звідси по-доброму, — говорила та, — а то прилетять мої сестри з нашою матір’ю і розірвуть тебе на клапті». Але він спалив її крила, заборонив залітати в шкоду і привів до вівчарської колиби...
Про доброго Чугайстра, який врятував хлопця від повітрулі
Пішов хлопець по гриби і єго ніч застала. Ну і він рішив розложити ватру і до ранку переночувати. Тут дето коло дванадцятої години появився вітер, і перед його очима прокотився клубок. Подивився назад і побачив іззаду себе діда. Дід спитав у нього щось незрозуміле і побіг далі за тим клубком. Через кілька хвилин вертається дід. Хлопець замітив, що то була повітруля у діда в руках. І дід її надів на рожен, над ватрою спік, з'їв і попросив тютюну. Хлопець єму дав закурити. Дід єго почав розпитувати, що і як він попав у той ліс. Говорить: «Тобі ще пощастило, що я тебе побачив, а то б ти до ранку не дожив. Була б тебе повітруля заманила в ліси. А тепер збирайся, я тебе виведу на дорогу». Ну він за тим дідом пішов і очутився недалеко від своєї хати.