1 Група: Категорії, що фіксують базові онтологічні ознаки мв:

- безпека

- сила: Джозеф Най(поділ на жорстку та м’яку)

2 Група: Категорії, що фіксують стан відносин між суб’єктами, що виступають на світовій арені:

- мир

- війна

3 Група: Категорії, що фіксують зміні, що відбуваються у мв, як у двосторонніх та багатосторонніх відносинах, так і в рамках світової політичної системі в цілому.

- інтеграція

- дезінтеграція

- глобалізація

- модернізація

- інтернаціоналізація

З 50-х років минулого століття системний підхід з соціології та політології потрапляє у сферу МВ.

Загальні категорії систем:

1. Стан системи – сукупність параметрів, що характеризують її функціонування. (Основні – стан стабільності і не стабільності)

2. Кордони системи, як аналітична межа поширення системи

   *Критерії типології системи
   Кордони систем	Рівні: - Макрорівень (глобальна система) - мезорівень (регіональні підсистеми) - макрорівень (групові та двосторонні відносини)

3. Вхід в середовище (як середовище впливає на систему) та вихід із системи (як система впливає на середовище)

4. Категорія «середовища» - це те, що впливає на систему і з чим вона взаємодіє. Середовище існує внутрішнє(контекст) та зовнішнє. Фактор – це постійний вплив середовища на систему. Середовище можна визначити, як систему, що складається з елементів, що не належать даній системі.

Зовнішнє

Середовище Внутрішнє

Середовище

Соціальні, політичні, природні явища

5. Структура, як сукупність функціональних елементів системи, об’єднаних визначеними зв’язками. Зміст поняття структури має декілька аспектів:

• співвідношення елементів системи

• засіб організації елементів у системі

• сукупність примусів і обмежень, що випливають з існування системи для її елементів

6. Елементи системи МВ – це найменша припустима межа членування в межах системи, що впливає на характер системи. Головним елементом державоцентристської моделі є держава.

Структурні виміри міжнародних систем:

1. Конфігурація співвідношення сили. Включає наступні аспекти:

• межі системи

• поділ сил між різними дійовими особами: вводиться категорія «полюс»: монополярна система (яскравий приклад- США), біполярна система (Ялтинсько-потсдамська система), поліполярна система (стабільність підтримується за рахунок балансу сил. Найчастіше така система зустрічається – наприклад Віденська система, або пентархія і тп)

2. Ієрархія – відображає фактичну нерівність акторів з точки зору можливостей впливу на систему. Також категорія «субординація», тобто підпорядкування «нижчих» систем «вищим».

3. Гомогенність та гетерогенність в системі. Ці категорії відображають ступінь згоди, що існує у акторів відносно тих чи інших принципів або цінностей. Категорія «гомогенна»(наприклад – Віденська 1814-1914) - однорідна і «гетерогенна» (наприклад Ялтинсько-Потсдамська) - неоднорідна є досить умовною.

4. Внутрішній режим системи – сукупність формальних та неформальних принципів та норм, угод та процедур прийняття рішень до якого призводить конфігурація співвідношення сил.

5. Функція системи –її реакція на вплив середовища, спрямована на збереження визначеного типу відносин між елементами системи.

6. Безпека, як якість системи

Підходи до дослідження систем загалом (той, що є більш підходящим):

1. Структурний – передбачає виокремлення елементів систем і зв’язків між ними. 2 пол 20-поч. 21 ст

2. Функціональний – реакція та вплив на середовище, що спрямовано на збереження стабільності системи

3. Макроскопічний – передбачає розуміння системи, як цілого, яке взаємодіє з середовищем

4. Мікроскопічний підхід – передбачає розгляд системи, як сукупності елементів, що передбачає розкриття їх структури

5. Ієрархічний – розгляд системи, як сукупності підсистем, що теж володіють системними якостями.

6. Процесуальний підхід – який розглядає систему, як динамічний об’єкт, що змінюється у просторі та часі

Основні етапи розвитку системних досліджень у МВ

1. Представники політичного реалізму розглядають систему, як модель взаємодій, вважаючи її головними компонентами розподіл можливостей або сили між державами, кожна з яких має свої об’єктивно існуючі національні інтереси.

Здатність активно діяти в МВ.

2. Ліберальна та неоліберальні парадигми. Вони розглядають систему, принаймні, у декілька способів:

- як суму зовнішніх політик всіх держав

- як суму зовнішніх політик всіх держав та діяльність недержавних акторів

- як суму зовнішніх політик всіх держав, діяльність недержавних акторів та типи обмінів, зокрема, обіг ідей, цінностей, інформації

3.Радикальна парадигма. Неомарксизм. Мінісистеми (40 тис років), що підтримують контакти між собою. На їх зміну приходять (5,5 тис років тому) «світ економіки» та «світові імперії», 1500 р тому утворилась система за схемою «центр – напівперефирія - перефирія».

4. Модернізм, постмодернізм і тп.

*З 50 років 20 ст – сформувалась тенденція досліджувати систему, як дещо ціле, а не по частинам.

Основні напрями досліджень 60-70 рр.:

• дослідження структури Міжнародної системи та взаємозв’язку між полярністю та стабільністю. Робота К.Дойча і Д.Сінгера – «бегатополярність системи держав і міжнародна стабільність». Сутність поглядів цієї групи дослідників полягала в тому, що найбільш стабільною є мультиполярна система

• Кеннет Уолс « Теорія міжнародної політики» він доводив, що найбільш стабільною є система біполярна.

*Дослідження функціонування міжнародної системи

*Дослідження еволюції міжнародних систем

Другий підхід до систематизації: поділ на дві групи всіх досліджень:

1. Теоретичні розробки в галузі конструювання абстрактних систем. Рапопорт, Каплан, Маклеланд, Розенау, Модельські і Дойч.

2. Дослідники, що використовували системну інтерпретацію при дослідженні конкретних ситуацій. Стенлі Хофман, Раймон Арон, Кеннет Уолс, Девід Сінгер.

ПІДХОДИ (за Циганковим):

1. Перший підхід до дослідження МС є традиційно історичний – активно використовується для дослідження довестфальського періоду.

2. Наступний – історико-соціологічний (Арон…) не лише взаємовідносини між державами, алей типи систем…Передбачає здійснення типологічного аналізу МВ з використанням не лише історичного підходу, але й враховує й те, що з часом змінюються і форми соціальності. Наприклад, наявність мультиполярних систем – Віденська система( 1818-1814). Сучасна система – з 1991 року – вона також схожа (в плані моно і мультиполярності) на віденську система, але наявні різні форми соціальності, тобто соціальної структури суспільства.

3. Наступний – емпіричний. Виокремлення конкретних систем МВ і аналіз структури таких систем. Наприклад, Близькосхідна регіональна система.

4. Далі – структурний або евристичний. Абстрактні системи МС.

5. Також – змішаний підхід

ТЕМА: Типологія міжнародних систем

1. критерії типології МС

2. Метод рівнів аналізу

3. Типологія МС за природою елементів

4. Типологія елементів МС

Існує декілька типологій МС, а найбільш відомими є:

• Типологія МС Генрі Кіссенджера

• Типологія МС Раймона Арона

• Типологія МС Джорджа Модельські

• Типологія МС Джеймса Розенау

• Типологія МС Мортана Каплана

• Типологія МС Роузкранца

Типології МС(підхід 1):

1. За структурою МС

2. За природою елементів

2. Метод рівнів аналізу.

Вперше це поняття було використано в праці Кеннета Уолса «людина, держава і війна» 1965 року. Питання: в чому полягають причини конфліктів? Відповідно до цього запропонував 3 рівні аналізу:

1. Рівень індивідів, або осіб, що приймають рішення

2. Рівень держав

3. Рівень міждержавних систем

Цей четом знайшов відображення в роботах Каплана, Сінгера, і Барі Бузона.

Джеймс Розенау розширив кількість рівнів:

1. Рівень індивідів

2. посади, які вони обіймають та ролі, що виконують

3. структури уряду, в якому вони діють

4. суспільство, в якому живуть індивіди

5. система відносин між нац. Урядами та іншими учасниками МВ

6. глобальна міжнародна система.

Типологія МС на основі виокремлення підсистем (підхід 2):

1. Підсистема учасників

2. підсистема відносин

Існує типологія МС на основі видової структури МВ.

Типологія на підставі видової характеристики МВ (підхід 3)

• інформаційні

• політичні

• економічні

• екологічні

• військові

• культурні

Типологія МС на підставі типу контроль міжнародної системи (підхід 4)

• імперські або імперіалістичні – єдина держава контролює решту. Поділяється на наступні підтипи: проста, де відсутні суперники.,

структурована, де існує ієрархія(наддержава, регіональні центри, держави, залежні держави)

змішана моно полярна система – є два типи зв’язків – наддержава-залежні держави і наддержава-регіональний центр-держави-залежні держави

• біполярний – дві держави контролюють і регулюють взаємовідносини.

• Полі полярний баланс сил.

Модуль №2 – 10 або 17 грудня

1.В 80-х роках 20 ст американськими дослідниками Робертом Кеохейном та Джеймсом Наєм була сформульована концепція «гегемоністичної стабільності». Суть цієї концепції полягає в наступному: для стабільного розвитку світової економіки (Кеохейн) або світу в цілому(Дж. Най) потрібне переважання в міжнародних справах однієї держави. Суть полягає в тому, що найбільш стабільною є система монополярна.

2 .Типологія Чемпеля, який передбачав виокремлення наступне:

Імперіалістична

Г егемоні стична

Ієрархічна

Егалітарна

3.Модельські. Основа – подібність міжнародних систем, і ця подібність визначає тип МС (за цивілізаційною ознакою). Він виокремлює 3 типи МС:

- Аграрія (абоСх) або лінійний тип розвитку

- Індустрія (Зх) або цивілізації циклічного типу розвитку

До цієї теорії тяжіє концепція Богатурова. Його підхід здобуває назву «Транссистемного» Він виокремлює в якості типологічної одиниці аналізу суспільства і поділяє їх на традиційні, сучасні та конгломеративні.

4.Типологія Й. Галтунга на підставі критеріїв їх розміщення щодо центрів найважливіших глобальних процесів:

- Центральні

- периферійна

Ієрархія елементів МС

Ієрархія, тобто розташування елементів цілого в певному порядку, властива будь-якій системі, і являє собою відображення структурних характеристик МС в безпосередніх статусних взаємовідносинах міжнародних акторів. Субординація або підпорядкування нижчих елементів системи вищим являє собою тип ієрархії.

Міжнародні системи(ієрархія):

• Глобальна МС

• Регіональні підсистеми МВ

• Субрегіональні підсистеми МВ

Ієрархія елементів. Головними критеріями ієрархії є, по-перше, СИЛА(Р), та ЗДАТНІСТЬ ДО АКТИВНОЇ ДІЇ В МС

*теорія пасіонарності – Гумельов – приклад пасіонарності – утворення імперії Чингісхана, імперія Олександра Македонського, арабська весна. Пасіонарність, коли певний етнос отримує бажання і активність в МВ, які значно перевищують наявні в нього фізичні можливості. Також приклад, велике переселення народів (все почалось з готів), утворення арабського Халіфату,

Типологія елементів МС (за типом держави):

• Мортон Каплан поділяє державни на наддержави, великі держави, середні держави, малі держави та мікродержави

• Модель Органські, який виокремлює домінантну(наддержаву), великі держави, середні держави, малі держави

• Модель Д. Лемке (складна ієрархічна модель, що складається з ряду паралельних ієрархій.) Кожна регіональна чи субрегіональна система має власну домінантну державу.

• Модель Е. Азроянца. Поділяє на наддержави, світові держави, регіональні держави, розвинуті країни, центри зростання, геостратегічні країни і пасіонарні держави

• Модель Мальського та Мацяха, які виокремлюють високо розвинуті наддержави, що домінують у міжнародній системі, високо розвинуті регіональні наддержави, середні держави, відсталі та несамостійні держави та залежні території.

Теорія МВ

включає

Теорія МС

Теорія Теорія Теорія Теорія Теорія Теорія

суб’єктності ієрархії міжнародн. еволюції турбулент- еволюційн.

порядку ності динаміки

Теорія суб’єктності - досліджує дефініювання і типологію елементів МС, специфіку їхніх інтересів та мотивацій, дій та взаємодій між ними.

Теорія ієрархії - досліджує ієрархію міжнародних системи так і та елементів

Теорія міжнародного порядку - є теорією норм і правил поведінки елементів МС, що випливають з особливостей взаємодії між ними в межах системи

Теорія еволюції – як теорія про особливості і закономірності розвитку міжнародних систем та стани, в яких вона перебуває

Теорія турбулентності, що досліджує проблеми існування МС у ситуації порушення в ній субординації та хаотичних дій елементів. Розроблена Джеймсом Розенау, також пов’язана з теорією еволюції

Теорія еволюційної динаміки – описує стани стабільності та нестабільності.

Усереднена модель (за елементами стратифікації держав):

Наддержава	- Здатність впливати на умови існування всього людства - неможливість поразки від іншої держави або коаліції держав якщо до цієї коаліції не буде входити друга наддержава. Існує підхід, що виокремлює кілька типів наддержав: - універсальні – здатні діяти у глобальному масштабі та в усіх сферах МВ - секторні наддержави – здатні до діяльності у глобальному масштабі, але лише у певній сфері або сферах МВ ( військовій, економічній) - регіональні наддержави, що здатні діяти в межах певного регіону
Велика держава	З’явилась - Віденський конгрес (віденська система – пентархія – європейський концерт націй) Критерії великої держави: - істотний вплив на світовий розвиток - формуючий вплив на всю систему МВ або на значну її частину на глобальному та регіональному рівні значно перевищуючи аналогічний вплив збоку інших держав.
Середня держава	Відрізняється принаймні від однієї держави за одним і тим же критерієм(нпр. Саудівська Аравія – відрізняється запасами нафти, Йорданія (середня регіональна держава) – її король – прямий нащадок Пророка Мухамеда)
Мала держава	- незначний вплив в оточенні, але є засоби для захисту незалежності та суверенітету.
Залежні держави	Країни які не здатні захистити свій суверенітет національними засобами

або

Мікродержави

Відсталі та несамостійні держави

Складна ієрархічна модель (Лемке) Кожна регіональна чи субрегіональна система має власну домінантну державу.

ТЕМА: Теорія Міжнародного порядку

Питання

1. Парадигми дослідження

2. Підходи до засобів організації порядку

3. Виміри міжнародного порядку

4. Закономірності еволюції порядків, як складних соціальних систем

ТМП досліджує організацію міжнародних систем

1. Співвідношення категорій Міжнародні Система та Міжнародний порядок

МВ – це система військово-політичних, політичних, економічних та інших відносин між державами та іншими учасниками світової політики, яка формує міжнародний порядок та взаємодію між акторами

МП являє собою форму організації МВ.

МП – це спосіб самоорганізації міжнародного життя через взаємодію між державами, в основі якого лежить конкуренція національних інтересів та співвідношення національних сил. Він визначається через конфігурацію співвідношення сил, баланс інтересів, співвідношення цінностей та наявність каналів комунікації між учасниками взаємодії.

Співвідношення категорій Світовий порядок та Міжнародний порядок:

І підхід

МП – це міждержавний порядок

СП – це порядок, що формується усіма акторами, що діють на МА

ІІ підхід

МП – це міждержавний порядок, але Стенлі Хофман сформулював тезу, яка полягає в тому, що для світового порядку передбачає відмову акторів від власного суверенітету.

СП МП

ІІІ підхід:

СП – організація МВ, що спрямована на забезпечення гегемонії одного з міжнародних акторів.

Підходи до тлумачення МП:

1. Порядок, як сукупність юридичних норм

2. Порядок, як система міжнародних угод, яка узаконює баланси сил після найбільших політико-військвих трансформацій

3. Порядок, як організація МВ

4. Порядок, як міжнародна стабільність

5. Порядок, як збереження статусу Кво у відносинах між державами

Категорія СП і МП відносяться до широковикористованих категорій, але існує певна категоріальна невизначеність.

Л.Міллер, що виокремлює 2 типи МП:

1 тип існує з середини 17 ст. і до І Св. В. – він визначає цій міжнародний порядок, як Вестфальський МП, який було засновано на принципі дозволяє мості, як невтручанні. Він передбачав відмову кожної держави від постійних зовнішньополітичних зобов’язань і одночасно від спроб заважати іншій державі в здійсненні її завдань в тих випадках, коли це не загрожує життєво-важливим інтересам першої держави

2 тип, після першої Світової війни, заснований на принципі міжнародного регулювання.

- Система формує МП

- Порядок – це стійкий стан розвитку системи

- Порядок – це стан динамічної рівноваги стистеми

ТЕМА: Довестфальський період міжнародних відносин (підручник)

ТЕМА: Історичний розвиток міжнародних систем:

1. Хронотопічний аналіз динаміки міжнародних систем

2. Характкристика часу, простору і процесу в дослідженні міжнародних систем

3. Вестфальська світополітична модель світу

Теорія еволюції, як складова ТМС – це теорія про особливості і закономірності розвитку МС та стани в яких вона може перебувати.

Особливості МС:

1. Кожна МС повинна мати певну структуру, тобто мати певні елементи та співвідношення між ними

2. Кожна система повинна володіти певною поведінкою, яка включає в себе вхід в систему, переробку даних та вихід із системи у зовнішнє середовище

3. Система повинна володіти певними внутрішніми закономірностями, які базуються на тому, що елементи системи перебувають, як у структурних так і у функціональних зв’язках один з одним.

Закони, які регулюють динаміку МС:

1. Закони функціональності, які відображають функціональні зв’язки між властивостями системи та взаємозв’язок між об’єктами

2. Закони розвитку відображають механізм якісного перетворення МС або якісні зміни в межах основної якості системи.

Поняття хронотопу (Бахтін ) – єдність процесів, простору і часу.

В МВ простір характеризується сполученням трьох головних аспектів:

• Фізичні межі простору (територіальний аспект)

• Соціальні масштаби простору, тобто які соціальні сили приймають участь в тих або інших процесах.

• Когнітивний аспект, або когнітивні масштаби, що визначаються політичними ідеями та уявленнями, які домінують у даному просторі.

Філософське розуміння часу відображає всезагальну властивість матеріальних процесів протікати один за одним в певній послідовності, мати тривалість, розвиватись за етапами і стадіями.

Специфічні категорії:

• Об’єктивний час або час явища – він визначає межовий потенціал можливих станів системи, який закладено її внутрішньою природо. Освальд Шпенглер використовував поділ циклів існування системи за порами року.

• Внутрішній час – час тривання подій, процесів в межах системи, зміни її станів, фактори та закономірності, що впливають на їх еволюцію

• Зовнішній час – час, який відображає відмінності між системами

Сформулювати закони розвитку МС

Типи процесів:

1. Процеси лінійні. В МВ зазвичай регулюються угодами, договорами, правовими нормами, які встановлюють правила відповідних дій. Певні торгово договори, договори про обмеження озброєнь і тп.

2. Процеси не лінійні. Перший тип процесів: хвильового та циклічного характеру. Прикладом процесів циклічного характеру є розвиток певної міжнародної системи, який утворює завершене коло розвитку. Поліциклічний характер розвитку системи МВ. Тобто являють собою спіраль. Циклічність характеризує тривалість процесів, тобто більше пов’язані з поняттям часі. А хвильові процеси, в свою чергу пов’язані не лише з часом, але й з простором.

Процеси стадійної природи. До них відносять війни та інші конфлікти, які відбувались між державами.

Вибухові процеси, що знаходять відображення в значному прискоренні тривання міжнародно-політичного процесу. До таких процесів відносять системні війни, а що до внутрішнього життя країни – соціальні революції (наприклад «арабська весна)

Головні концептуальні елементи системних війн

• Приймають участь всі або більшість міжнародних акторів

• В СВ приймають участь, як правило, лідер системи та претендент на лідерство

• В наслідок системної війни відбувається перехід від однієї системи до іншої або пере балансування сил в межах системи

Класичний приклад системної війни – війна франко-прусська 1870-1871, коли на міжнародну арену вийшов новий актор і відбулось перегрупування сил в межах віденської системи і з рештою призвело до занепаду системи.

(синергетита – вивчає нелінійні, само організовані процеси)

Коли виникає системність в МВ?

Підходи міжнародно-політичної науки (домінітою є те, що системність виникає в довестфальський період МВ (до 1648))

1.Англійська школа дослідження МВ (Баррі Бузан та Річард Літтл) ці погляди репрезентовані в їх роботі, яка зараз є класичною роботою з динаміки розвитку МС (Міжнародні системи в світовій політиці). Відповідн жо неї, етапи:

• І етап – 60-40 тис років тому і закінчується 5000 років тому – період існування доміжнародних систем

• ІІ етап – від 3500 років до н е – 1500 р н е (1648 рік) – існування взаємопов’язаних систем

• ІІІ етап – з 1500 р – формування глобальної МС.

2.Репрезантований Імануїлом Валерстайном, який поділяє історію МВ на наступні етапи:

- 60-40 тис років тому до 3500 р до н е – період існування міні систем

- 3500 р до н е – до 1500 р н е – період існування двох типів систем – І тип: світові імперії (на кшталт Римської імперії, Імперії Олександра Македонського)

ІІ тип: існування світ економів, коли політична система складається з декількох держав

-формування єдиної світової системи – після 1500 ро н е, яка складається з багатьох держав, і структура її складається центру, напівперефирії, та перефирії

3.Підхід на теренах пострадянського простору (Косолапов). Етапи:

- існування праміжнародних систем

- новий тип, пов'язаний з виникненням і формуванням інституту дежави

-пов'язаний з форуванням держави-нації, тобто моделі, яка була розповсюджена на Зх Європі, а звідти розповсюдилась на решту світу.